Розмір тексту

Голова Зіньківської райдержадміністрації не погодився із критикою медичної реформи

Зіньківська райдержадміністрація Зіньківська райдержадміністрація

Олександр Терещенков сумнівається в аргументах, викладених у статті Людмили Кучеренко, президента Полтавського обласного медіа-клубу «Опішнянська громада на Полтавщині проти такої медичної реформи»

До нас звернувся голова Зіньківської райдержадміністрації з проханням опублікувати його думки з приводу розміщення на наших сторінках статті Людмили Кучеренко «Опішнянська громада на Полтавщині проти такої медичної реформи». Надаємо йому таку можливість.

З великою повагою відношуся до роботи журналістів, в тому числі і тому, що мої діти займаються цією благородною, дуже потрібною демократичному суспільству діяльністю. Але, коли «одним залпом» у «Полтавській думці», «Вечірній Полтаві» та інтернет-виданні «Полтавщина» з’являється стаття Людмили Кучеренко, президента Полтавського обласного медіа-клубу «Опішнянська громада на Полтавщині проти такої медичної реформи», з’являються сумніви в тому, що всі журналісти свою роботу роблять чесно, відповідально, кваліфіковано. Як на мене, у цій статті все подається однобоко, поверхнево, з претензіями на «сенсаційність».

Зверніть увагу, що всі виступаючі на громадських слуханнях — не медичні працівники Опішнянської лікарні, які розуміють для чого потрібна реформа медицини.

До відома, 10 травня у газеті «Голос Зіньківщини» була надрукована стаття «Підсумовуючи перші сто» (це відповіді голови райдержадміністрації на запитання зіньківчан під час прямої лінії, на якій були присутні заступники, керівники відділів та організацій), в якій на запитання: «Для чого проводиться медична реформа?», я відповів:

— Для того, щоб відповісти на це запитання, хотів би навести декілька статистичних даних: середній вік життя українців — 68 років, тоді як жителі Західної Європи з легкістю досягають 74; по рівню смертності від хвороб органів кровообігу (найпоширеніших) у Європі та пострадянських країнах справи гірші, ніж в Україні лише в Узбекистані; кожен рік від серцево-судинних захворювань у нас помирає 732 людини на 100000 жителів, тоді як у Росії — 683, Білорусі — 601, Естонії — 408, Німеччині — 208, Франції — 126. Причина — спосіб життя. Спортом у нас займається декілька разів на тиждень приблизно 14% співвітчизників. У країнах Євросоюзу — 30%. Крім того, в середньому ми споживаємо 15,6 л алкоголю у рік на душу населення, поступаючись лише Молдові (18,2), Чехії (16,4), Угорщині (16,2), Росії (15,7). В Україні практично відсутня пропаганда здорового способу життя (телебачення, газети, буклети і т. ін.). 70% вітчизняного медичного обладнання морально застаріло і в силу цього деяка його частина просто небезпечна для життя. Зарплата естонського лікаря, який приймає в день 18-25 чоловік, у місяць становить приблизно 1 тисячу євро. Фінський лікар приймає 8-12 чол. — 5-8 тис. євро. Український — 20 чол. — 300 євро. На лікування одного хворого за добу у стаціонарі передбачено 0,25 євро, у Росії — 8. У 2011 році з 39,5 млрд. грн., виділених на охорону здоров’я: 72% — зарплата; 8,4% — плата за енергоносії та комунальні послуги; 3% — харчування хворих; 8% — медикаменти; 9% — на процес лікування та розвиток медичних технологій. Тобто, зміни в медицині потрібні, але для нашого району тут є багато але... Перерахую їх: кадри та житло для них; транспорт (район великий за протяжністю і привезти хворого у встановлені нормативи часу важко); застаріле обладнання; тільки лікування замість профілактики (а у світі наголос робиться саме на неї); не «йде», як і в усій країні, страхова медицина; іноді (не в образу лікарям) непрофесіоналізм або недбале ставлення до своїх обов’язків (як приклад, аналізи, зроблені у нас і перепровірені в інших містах, мають кардинально різні результати); нам всім разом необхідно формувати молодь, щоб вона займалась спортом, не вживала алкоголю, наркотиків, менше палила. Якщо цього не зробимо, — здоров’я нації (а це економічна складова кожної держави) буде погіршуватись. А нездорова нація не створить здорову та сильну країну.

Тепер хочу привести відповіді лікарів-професіоналів — Безпалого О.В., Рися А.А., Дригози О.І. на «фантазії» автора статті Кучеренко Людмили у форматі — теза статті і відповіді відповідальних лікарів.

Л.К.: «Тож із 1 травня цього року Опішнянську районну лікарню реформовано на Опішнянську амбулаторію загальної практики сімейної медицини. Це означає скорочення штату медпрацівників. Зокрема скорочення вузькопрофільних лікарів (вони приїздитимуть раз на місяць із Зіньківської ЦРЛ), хірургу заборонено практику (тобто відтепер не має права навіть зробити операцію із видалення апендициту чи почистити простий чиряк)».

— Дане твердження не відповідає дійсності. Скорочення штату медпрацівників, а тим більше вузько-профільних лікарів в результаті реформування не передбачається.

На даний час у Опішнянській лікарні працює 5 вузькопрофільних лікарів (хірург, невропатолог та три стоматологи). Донедавна працювала лікар-оториноларинголог за сумісництвом, але за власним бажанням розрахувалася, залишившись лише на посаді рентгенолога, з причини того, що суміщення лікарем-рентгенологом інших посад позбавляє пільг, які призначаються для рентгенологів.

В результаті реформування, всі вищезгадані лікарі залишаються працювати в Опішнянській лікарні (хірург — у Опішнянській амбулаторії ЗПСМ, а інші будуть підпорядковані Зіньківській ЦРЛ, але працюватимуть в межах Опішнянської лікарні).

Вказівок, що обмежують практику хірурга, не надходило, і не могло надходити. Об’єм оперативних втручань, які дозволяється виконувати конкретному фахівцю, визначається рівнем кваліфікації даного фахівця та наявністю відповідних умов для цього. Тобто, на даний час в умовах Опішнянської лікарні хірург може без обмежень виконувати оперативні втручання малого об’єму «почистити простий чиряк», розкрити невеликий абсцес, панарицій, провести первинну хірургічну обробку рани, видалити невелику ліпому, папілому, атерому тощо).

Для виконання операцій середнього об’єму (те ж видалення апендициту) в Опішнянській лікарні умови відсутні на протязі більше 10 років. Адже для таких оперативних втручань необхідна наявність анестезіолога та ще хоча б одного хірурга. Крім того, повинно бути необхідне обладнання та інструментарій (апарат штучної вентиляції легенів, набір інструментарію, матеріалів, медикаментів тощо). Бажаючих бути прооперованими без наявних для цього умов ми не знайдемо...

Л.К.: «Жіноча частина населення (а це понад 60%) занепокоєні тим, що штатним розписом амбулаторії не передбачені гінеколог і акушерка».

— Згідно усіх сучасних вимог, акушерсько-гінекологічну допомогу жіночому населенню на первинному рівні забезпечують сімейні лікарі та сімейні медичні сестри, і вони мають для цього відповідну кваліфікацію та умови.

Крім того, в Опішнянській амбулаторії на перехідному етапі в штатному розписі передбачено окрему посаду акушерки (тобто акушерка Опішнянської районної лікарні буде переведена до амбулаторії).

У разі виникнення потреби (ускладнений перебіг вагітності, значні гінекологічні проблеми та ін.) жінку передають під нагляд акушера-гінеколога вторинного (спеціалізованого) рівня медичної допомоги. Тобто, так як це існує і в даний час.

Для доповнення обслуговування населення Опішні та наближених до неї сіл вузькоспеціалізованою допомогою один раз на місяць виконуються виїзди до Опішні таких вузькопрофільних фахівців із Зіньківської ЦРЛ, яких немає в Опішнянській лікарні. А це: гінеколог, психіатр, офтальмолог, ендокринолог чи інші, в залежності від потреби. Це практикується в даний час і буде практикуватися й надалі.

Л.К.: «З 1 січня 2013 року в області діє Центр екстреної медичної допомоги, який фінансується з обласного бюджету, йому підпорядковується „швидка екстрена допомога“ в районі, яка складається з двох пунктів: у Зінькові (1 автівка „швидкої допомоги“) і в Опішні (теж 1 авто)».

— Дійсно, згідно Закону України «Про екстрену медичну допомогу» (липень, 2012 року), проведено централізацію даного виду медичної допомоги з підпорядкуванням усіх її підрозділів нашої області до створеного в цьому році КЗ «Полтавський центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф». Зіньківською ЦРЛ та Опішнянською РЛ було передано цілісні майнові комплекси до названого вище Центру, в тому числі і автомобілі у кількості 4 штук Зіньківською ЦРЛ і стільки ж — Опішнянською РЛ. На даний час це покращило надання екстреної медичної допомоги (дані ресурси тепер задіяні лише для даного виду допомоги, а не для транспортування фахівців, господарчих вантажів тощо). В подальшому, при створенні єдиного диспетчерського пункту, встановленні на автомобілі системи GPS, оновленні автопарку та інших запланованих заходів на найближчий час буде впроваджено принцип «єдиного медичного простору» та буде досягнуто задекларованих часових нормативів доїзду бригади до хворих чи потерпілих. Зрозуміло, що для досягнення таких цілей потрібен час.

Л.К.: «Бухгалтерії теж не буде в Опішнянській амбулаторії, бо це не передбачено законодавством».

— Фінансово-економічне обслуговування діяльності Опішнянської амбулаторії здійснює бухгалтерія Центру ПМСД. Після реорганізації районної лікарні фінансове забезпечення терапевтичного, інфекційного відділень, стоматологічної служби, лабораторій та рентгенкабінету Опішнянської лікарні буде здійснювати бухгалтерія Зіньківської ЦРЛ. Таким чином, опішнянські медичні працівники так само будуть отримувати заробітну плату без обмежень і затримок. Через реорганізацію не буде негативного впливу на фінансове забезпечення самих структурних підрозділів Опішнянської лікарні.

Л.К.: «Громадяни України вже відчули всі „принади“ цієї реформи. Та, напевно, найбільш невдалою є медична реформа у сільській місцевості, яка, по суті, зведена до „оптимізації“, тобто скорочення лікарняних закладів, лікарів, ліжкомісць. Такий підхід у багатьох сільських населених пунктах позбавляє громадян права на медичну допомогу... Навіть звичайна крапельниця чи укол від високого тиску тепер є великою проблемою».

Реорганізація Опішнянської районної лікарні не передбачає скорочення ліжкомісць чи ліквідації даної лікарні або інших лікувально-профілактичних закладів. Надалі, як і зараз, будь-який пацієнт матиме можливість «отримати» крапельницю, укол та інші необхідні процедури.

Л.К.: «Зараз виявили, що другий поверх повністю непридатний для повернення туди кабінетів лікарів, палат і маніпуляційного кабінету, бо повністю розкурочений: зрізані радіатори опалення й труби, вирвані двері з коробами, з підлоги знятий лінолеум, купи битої цегли, зникли бойлери тощо».

— Будівля Опішнянської лікарні є неоправдано завеликою для такого виду лікувально-профілактичного закладу, що призводить до нераціонального використання бюджетних коштів, перш за все, на енергоносії. Вивільнені кошти в результаті реконструкції можливо буде використати більш раціонально (на медикаменти, обладнання, матеріали чи інструментарій та ін.). На даний час реконструкція не завершена, вона триває. Тому можна спостерігати в деяких місцях будівельне сміття чи іншу не досить приємну «картину».

Стара (радянська) система медицини вже давно «згасає». Сучасні люди потребують високотехнологічної медичної допомоги і завдяки своїй інформованості вже не бажають отримувати «абияку». Високотехнологічна медична допомога потребує значних кадрових та фінансових ресурсів, тому в кожному населеному пункті створити лікарню, яка б відповідала сучасним вимогам, неможливо. Тільки шляхом концентрації ресурсів можливо організувати одну ефективну та безпечну для людей лікарню для певної території. Доставити пацієнта до лікувального закладу — таку проблему вирішити набагато простіше, ніж «наблизити» якісну лікарню до пацієнта. Вже сьогодні часто люди «голосують ногами»: минають місцеву малопотужну лікарню, щоб отримати медичну допомогу в надійній та безпечній лікарні іншого населеного пункту.

Саме з метою досягнення достатнього рівня надання медичної допомоги населенню і розпочато сьогодні реформування медичної галузі в нашій країні, але ми знаходимося в початковій фазі цього процесу і давати оцінку результатам реформи зарано.

Як-то кажуть, коментарі зайві.

«Шедеври» в статті і «обговорення — в свинячий голос, п’яте колесо до воза», «плаче вся Україна», «реформа — геноцид українського народу», «прикиди» реформи правління Януковича-Азарова«, «брехун-регіонал» (на голову РДА, директора школи з 30-річним стажем, відмінника освіти).

В статті немає ні слова про те, що на зібранні був перший заступник голови РДА Марченко В.В., який давав відповіді на поставлені запитання, керівники медичної галузі району.

Реформа медичної галузі — дуже складна річ. Тут потрібен виважений, професійний, поміркований підхід. Статті подібного роду ніяк не сприяють конструктивному руху вперед в плані покращення медичного обслуговування населення.

Олександр ТЕРЕЩЕНКОВ, голова Зіньківської райдержадміністрації

Останні новини

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему