Полтавські націоналісти готуються до бою

На виставці «Книжкова весна на Полтавщині» була представлена експозиція Полтавської молодіжної організації «Сокіл». Щоб з’ясувати, що це за організація та про мету її діяльності «Полтавщина» поспілкувалась з заступником голови «Сокола» Миколою Біляєвим.

— Коли була створена Ваша організація та що вона собою являє?

— Організація була створена в Полтаві три роки тому. За цей час, вважаю, ми досягли досить непоганих результатів як для віддаленого від заходу регіону, оскільки ідеї українського націоналізму легше приживаються в західному регіоні, і чим далі на схід, тим складніше. Стосовно того, що являє собою «Сокіл», то це молодіжна громадська організація, яка ставить на меті ідеологічне виховання та фізичний вишкіл молоді. Власне, правильніше було б казати не створена, а відроджена з організації «Сокіл», яка існувала на території Галичини до Другої світової війни, вихованці якої потім боролися проти Польщі і Радянського Союзу. Теперішній «Сокіл» можна частково вважати молодіжним крилом ВО «Свобода».

— Що входить в поняття «фізичний вишкіл молоді»? Це якісь тренувальні табори?

— Це постійні вишколи, постійні стрільби, заняття з рукопашу, проведення різноманітних змагань.

— А яким чином фінансуються подібні заходи, адже щоб проводити ті самі стрільби, потрібно мати зброю і купувати боєприпаси, а вони не з дешевих. До речі, стрільби проводите з вогнепальної зброї?

— Ні, стрільби проводимо лише з пневматичної зброї, а також страйкбольних та пейнтбольних автоматів. Вогнепальною зброєю, на жаль, похвалитися поки що не можемо. Стосовно фінансування вишкольних таборів, то воно невелике, на 10-15 чоловік. І проходить повністю за рахунок самофінансування учасників. Кожен скинувся гривень по двадцять — купили крупу, тушонку, хліб і пішли десь до річки чи в ліс поглибше. А якщо робимо масові заходи людей на сто, які тривають по декілька днів, то звісно шукаємо спонсорів, щоб закупити провіант та інші матеріали.

— Що саме входить в програми таких вишколів?

— Рукопашний бій, бій на ножах (звісно використовуємо гумові та дерев’яні макети, щоб не травмуватися), спортивне орієнтування, стройова підготовка, тактико-спеціальна підготовка. Багато членів організації спортсмени, які займаються різними видами єдиноборств. Я особисто довгий час займався боксом, хтось займався карате-кіокушин чи тайським боксом. Тож намагаємось підтягувати одне одного. Ну і звісно ж головне — це ідеологічна підготовка.

— Із цих заходів зрозуміло, що ви готуєтесь до війни. А кого ви бачите супротивником?

— Ворогів може бути багато, але зараз найактуальніша проблема — це внутрішні вороги. Думаю, можна на цьому не наголошувати...

— Ні, насправді це цікаво, і хотілося б, щоб ви цю тему розкрили. Кого ви бачите внутрішніми ворогами?

— У першу чергу, наші вороги — це донецька банда, оскільки зовнішній ворог мабуть не завдає такої шкоди, як внутрішній. Він «допомагає» суспільству гнити зсередини. Коли зовнішній ворог атакує, то зрозуміло як з ним себе вести, а внутрішній вбиває потихеньку і непомітно. Але в один момент це все доходить до критичної точки і вибухає. Звісно, що не хотілося б цього вибуху, але в крайньому випадку ми до нього готові. Хотілося б, щоб все йшло законним шляхом, але ж в країні багато людей вважають, що єдиний вихід сьогодні — це збройний переворот. Хотілося б поставити тим людям запитання, чи готові вони до нього, і чи впевнені, що втримають перемогу? Де гарантії, що сюди не увірвуться якісь інші війська і ми не станемо сателітом Росії чи НАТО? Тож коли ці люди кажуть, що треба брати в руки автомати, хочеться відповісти, що ми готові до цього, ми тренуємось, але нам не хотілося б проливати на своїй землі братську кров. От, наприклад, людина не вважає поки що ідеї українського націоналізму своїми, і за це її вбивати? Звісно, поки що цього б не хотілося. Сподіваюсь, пройде час і ця людина зрозуміє, що є правильно, що є добре, а що ні.

— Ви знаєте, що в Україні загалом, і в Полтаві зокрема, багато людей схильні до лівопатріотичної ідеології. А чим далі на Схід, тим неорадянські настрої більші. Як Ви з цими людьми будете...

— Боротися?

— Так, як Ви до них ставитесь і чого їм від вас очікувати?

— Розумієте, ці люди продукт 70-річної окупації України Радянським Союзом. Це ті, хто народилися в СРСР і до цього часу тут проживають, і ті, хто народилися від батьків, які жили в Радянському Союзі. Звісно, що люди тоді не мали доступу ні до якої іншої інформації, була по суті закрита зона. Людям навіювалося «Мир, труд, май», «Там капіталізм загниваючий, в нас соціалізм процвітаючий», їм досить добре промили мізки і диву дивуєшся, як людина взагалі таке може говорити та мати такий світогляд. Хоча зараз багато людей схиляються саме до націоналізму тому, що мають можливість порівнювати, наприклад, Сталіна і Бандеру. Деякі вважають Сталіна за героя, бо їм хотілося б сильного диктатора, який тримав би їх в кулаці...

— Ви вважаєте, що Бандера не тримав би всіх у кулаці?

— Звісно, тримав би, але Бандера не наробив таких гріхів як Сталін. Я згоден, що є люди лівоналаштовані, і як мене не переконати стати комуністом, так і з них не зробити націоналістів. Але левова частка тих людей досить легко піддається впливу, і з ними можна розмовляти. Тож ми цих людей вбивати чи бити не збираємось.

— Ви напевно чули про лівопатріотичні рухи «Суть часу Україна» та «Боротьба». Як будете вчиняти з ними?

— Звісно чули, ми цікавимось такими речами. Хочу сказати, що розвиток породжується в боротьбі, здорова конкуренція вона ніколи не заважала. Повністю викорінити ці рухи неможливо, але суттєво зменшити кількість їх прихильників можна. Зменшити повторюю зміною свідомості, а не фізично.

— Як ви ставитесь до того, що в Охтирці націоналіст Андрій Мірошніченко сплюндрував пам’ятник Леніну? Адже після цього подібний випадок відбувся і в Полтавській області, на Львівщині напевно у відповідь пошкодили пам’ятник Бандері.

— Звісно вчинок Мірошніченка я, як націоналіст, схвалюю, адже Ленін на мою думку найбільший кат, ніж усі інші разом узяті. А стосовно пам’ятника Бандері, то це була очікувана реакція. На жаль, не змогли попередити, але наступні пам’ятники правопорушники пошкодити не змогли — люди їх затримали.

— Отже, звалити пам’ятник Леніну це добре, а Бандері — це правопорушники?

— Звісно, навіть згідно закону. Адже ще президент Ющенко видавав указ про декомунізацію, який ніхто не мкасував, а указу про дебандеризацію не було. А якщо такий закон вийде, то тоді буде силове протистояння до якого ми готові. Я б навіть додав, готові значно більше, ніж наші супротивники з лівих сил.

— Тобто Ви б їм порадили підготуватися, щоб бути гідним суперником для Вас?

— Можливо й так (сміється). Проте, я думаю, їм небагато залишилось. Час найкращий лікар і найкращий архітектор, а їх час проходить.

— Останнє запитання. В Харкові донедавна існувала націоналістична організація «Патріот України», у якої з Вашим харківським осередком був досить серйозний конфлікт. В інтернеті навіть є відео, де вони б’ють ваших колег. В Полтаві націоналістичний рух представляєте винятково Ви?

— Так, в Полтаві націоналістичний рух представляє ВО «Свобода» та ми, як її молодіжне крило. Стосовно «Патріота України» можу сказати одне: була в Харкові така організація і був з нею конфлікт. Зараз немає в Харкові організації «Патріот України». За цим ставимо три крапки і нехай читачі додумують самі.

Владислав ЄВТУШЕНКО, «Полтавщина»