Кременчуцькі медики не хочуть «рубати з плеча» і міняти вивіски

Питання реформи у галузі охорони здоров’я розглядали на засіданні Секції з питань охорони здоров’я Асоціації міст України, що відбулася у Кривому Розі. У заході взяли участь керівники управлінь, департаментів охорони здоров’я з 24 міст: Вознесенська, Горлівки, Запоріжжя, Донецька, Івано-Франківська, Енергодара, Кіровограда, Кременчука, Луцька, Львова, Мелітополя, Маріуполя, Нікополя, Павлограда, Первомайська, Сімферополя, Тернополя, Харькова, Хмельницького, Херсона, Черкас. Від Кременчука на засіданні були присутні заступник міського голови Віктор Калашник та начальник управління охорони здоров’я Валерій Литвиненко.

Як повідомили в прес-службі Кременчуцької міськради, наших медиків вразили масштаби фінансування медичної галузі міста Кривий Ріг. З усього було видно, що коштів на втілення пілотного проекту держава не шкодує. Окрім євроремонтів та суттєвого оновлення медичного обладнання, в рази збільшилося фінансування центрів первинної медико-санітарної допомоги. з 3-5 копійок до 3 грн. на одне відвідування. Значно збільшено видатки на фінансування на 1 ліжко-день (харчування та медикаменти) в стаціонарах. З липня 2012 року розпочато виплату надбавок працівникам, що надають первинну медико-санітарну допомогу, за виконаний обсяг робіт. Збільшилась середня заробітна плата. у лікарів до 5 тис.грн., у середнього медичного персоналу — до 4 тис.грн.

Щодо реформування системи екстреної медичної допомоги, то й тут відбулося збільшення бюджетного фінансування одного виклику з 3,5 грн. до 25 грн.

Ділячись своїми враженнями від побаченого і почутого, заступник міського голови Віктор Калашник зазначив, що, звичайно, медикам Кривого Рогу можна по-доброму позаздрити у плані фінансового забезпечення усіх потреб медичної галузі. На відміну від Кривого Рогу Кременчуку доводиться самотужки вирішувати питання ремонту та оновлення вкрай застарілої матеріально-технічної бази медичних закладів. На жаль, міській владі доводиться по крихтам збирати кошти у міській казні, залучаючи до цього також спонсорську допомогу, тому немає можливості водночас привести усі лікарняні заклади у порядок.

Що ж до втілення проголошених реформ, то в усій Україні вони поки що зводяться до, так би мовити, зміни однієї вивіски на іншу.

Подібне відбувається і в Полтавській області. Кременчук же належить до тих міст України, які не хочуть і не можуть рубати з плеча, і тому міська влада відстоює позиції розумного підходу до будь—яких реформ. Можна, звичайно, в один день оптимізувати стаціонари, перейменувати усі поліклініки на центри первинної медико-санітарної допомоги, але чи покращиться від цього медичне обслуговування населення, чи стане доступнішою медицина пересічному громадянину, чи виросте професійний рівень медичного працівника, який ніде не вчився на сімейного лікаря.

— Так, реформи у медицині, безсумнівно, потрібні, — зазначає начальник управління охорони здоров’я Валерій Литвиненко. Але, перш за все, потрібно змінити систему підготовки медичних кадрів. На сьогодні жодний вуз України не готує факультативно сімейних лікарів. А саме від фахової підготовки спеціаліста залежить рівень надання медичної допомоги пацієнту, а звідси і результат впроваджених в життя реформ. Крім того, необхідно створити усі необхідні умови для нормальної роботи лікарів — це і медичне оснащення, і обладнання відповідних робочих місць, і, звичайно, певний соціальний пакет та гідна заробітна плата. І тільки, тоді, коли держава у повній мірі забезпечить усі необхідні складові, реформи дадуть справді дієвий результат. А поки що, звичайно треба вивчати наявний передовий досвід, брати за приклад краще і відстоювати вже напрацьоване.

— Сьогодні обласне керівництво нам дорікає в тому, що ми не погоджуємося з багатьма нововведеннями, які нам пропонуються у плані реформування. Ми намагаємося відстоювати свої позиції, адже зламати існуючу систему легко. А от що отримаємо взамін — у всьому потрібний розумний підхід, — зазначає Валерій Литвиненко.

Підготував Андрій ПЕТРОВ, «Полтавщина»