Чи варто дивитися «Пригоди пана Мюнхгаузена»?

Режисер-постановник гранд-мюзиклу Олексій Коломійцев нещодавно сказав в інтерв’ю газеті «Полтавський вісник»: «Сьогодні я слідкував і за виставою, і за глядацьким залом, адже боявся, що малеча, якої було дуже багато, може не зрозуміти сценічного дійства, але, на щастя, обійшлося. Сьогоднішній „тестовий“ показ довів: для мистецтва не існує вікових обмежень».

Тим часом у книзі відгуків Полтавського театру ім. Гоголя — багато негативних відгуків з приводу «Мюнхгаузена». Все-таки пан Коломійцев помилився, і дітям вистава не сподобалася, як і багатьом дорослим.

За словами начальника управління культури Полтавської ОДА Геннадія Фасія, з літа 2012 року у нашому театрі працює відома у театральних колах особистість — Олексій Коломійцев (режисер, автор музики і лібрето «Пригод пана Мюнхгаузена»). Він став художнім керівником закладу після вистави «Легенда про Тараса».

— Геннадію Івановичу, ви були особисто на «Мюнхгаузені»?

— Так, і навіть двічі. Мені і моїй дружині сподобалося. Дуже нестандартно і креативно.

— Але як бути із негативними відгуками? Маленьким дітям було страшно. Приміром, бачила хлопчика, який, коли чумацький віл «розпався» на дві частини, заплакав.

— П’єса пропонується для перегляду дітям від 12 років.

— Але ж в афіші про це не написано та й у працівники каси нічого не сказали: люди думали, що йдуть на новорічну виставу-казку.

— Я не знаю. По-моєму, більшості глядачів п’єса подобається, прем’єра «Пригод пана Мюнхгаузена» відбулася 23 грудня минулого року.

— Нехай так. А як бути з тим, що ця вистава останніми днями збирає людей у залі менше, ніж акторів на сцені? Вона йде вже сьомий день поспіль у 2013-му році... Чи не занадто?

— Мені доповідали, що всі квитки продані, що аншлаг. Можливо, ви праві і потрібно було додати до афіші й інші п’єси, але це вирішують у самому театрі.

— Мені не дуже хотіли давати книгу відгуків у театрі — працівники закладу бояться за свої робочі місця.

— Олексій Володимирович Коломійцєв, який є автором-постановником «Мюнхгаузена», є справжньою знахідкою для нашого театру: знаний в Україні — і як режисер, і як постановник, і навіть як актор. Ви самі розумієте, що творче середовище потребує особливої дисципліни. Актори можуть не завжди сприймати методи роботи свого керівництва. У мене таке враження, що Коломійцев наступив багатьом на «мозоль консерватизму». Але тільки так можна змусити трупу працювати, і працювати сучасно, свіжо. Сам по собі Олексій Володимирович — людина неоднозначна і часом різка. Але при цьому своїм талантом вміє запалювати інших. До речі, за виставу «Легенда про Тараса», поставлену на полтавських підмостках, він отримав спеціальну премію Міністерства культури України імені Леся Курбаса. А у Полтаві вона відзначена премією ім. Котляревського у номінації «Подія року».

— Давайте повернемося до «Мюнхгаузена». Невже ви не побачили ніяких недоліків у цій виставі?

— Ну, можливо, перша дія трохи затягнута. Є деякі претензії по світлу. Знаєте, управління культури не має права впливати на творчість акторів, режисерів та її результати...

— А ви бачили книгу відгуків?

— Ще ні. Але побажання наших глядачів, думаю, будуть враховані у подальшому.

Наостанок варто додати, що кількість поставлених вистав пливає на матеріальне заохочення режисера-постановника. Але скільки саме отримає Олексій Коломійцев за «Пригоди пана Мюнхгаузена», ми не стали дізнаватися — талановиті люди завжди отримують достойну винагороду за свою працю.

Анна ДОВГОШЕЙ для «Полтавщини»