Новий КПК одягне підозрюваних в електронні браслети

Продовжуємо писати про те, що змінилося у Кримінальному процесуальному кодексі після прийняття нового КПК 13 квітня 2012 року. Про те, яку роботу покладено на плечі слідчих та працівників оперативних груп, ви можете прочитати у нашій минулій публікації.

Інтерв’ю дала Світлана Яцун, заступник начальника слідчого управління УМВС України в Полтавській області.

— Світлано Миколаївно, чи правда, що з появою нового КПК достатньо написати на когось заяву і на нього вже заведуть кримінальну справу? А розбиратися, були ознаки злочину чи ні, вже будуть потім?

— Почнімо з того, що тепер вже не використовуватимуть термін «кримінальна справа». Натомість — досудове розслідування та кримінальне провадження. Тобто якщо до міліції подзвонила жінка і розповіла про грабіж, то автоматично відкривається кримінальне провадження. Заява заноситься до єдиного реєстру досудових розслідувань. Доступ до нього мають тільки слідчі — у кожного свій персональний комп’ютер і ключ доступу, що має вигляд флешки. Але якщо під час досудового слідства встановлюється, що справа не має ознак кримінального правопорушення: наприклад, жінку не грабували, вона просто загубила гаманець, то кримінальне провадження закривається. Але наголошую: заяви приймаються усі без виключення, відмовних матеріалів немає.

Світлана Яцун

— Поговоримо про негласні слідчі дії, що прописані у 21 главі нового КПК? Виходить, тепер правоохоронці мають право будь-коли вторгатися в життя українців, читати їхні СМС, вилучати документи з комп’ютерів... Чи не є це порушенням прав людини? У 253 статті КПК сказано: правоохоронці мають повідомити громадян про проведення негласних слідчих дій протягом 12 місяців, але не пізніше звернення до суду з обвинувальним актом. То як: приходить людина додому, а там — повний розгардіяш. І дізнається вона про те, що в її квартирі побувала міліція, тільки через рік?

— По-перше, негласні слідчі дії — це ті дії, які раніше називали оперативно-розшуковими. До них у новому КПК відносяться: аудіо- та відеоконтроль особи, накладення арешту на кореспонденцію, огляд і виїмка кореспонденції, зняття інформації з мобільних телефонів та електронної пошти, проникнення до житла чи іншого володіння. Але це не значить, що правоохоронці ходитимуть по домівках та забиратимуть на перевірку мобільні. У нас інша схема роботи. І, по-друге, негласні слідчі дії проводитимуться тільки з дозволу суду. І тільки у тих випадках, коли іншим способом роздобути інформацію неможливо. Плюс: аби отримати дозвіл, слідчий повинен обгрунтувати необхідність проведення саме негласних слідчих дій. І тут — ніякого порушення прав людини. Адже ми маємо захищати права не тільки підозрюваних, але й потерпілих.

— Існує думка, що новий КПК розширив права захисників. Хіба це так, якщо тепер не дозволяється захищати обвинувачуваних їхнім родичам?

— Це ще одне нововведення КПК. Справді, відтепер захищати обвинувачених мають право тільки адвокати. Але у захисників, справді, з’явилося багато нових можливостей. Наприклад, висновки експертизи раніше однозначно вважалися доказами. Тепер право перевірити їх має ще й захист.

— Новий КПК заохочує до пліток, чи як ще можна пояснити статтю 97 «Показання з чужих слів»? Хіба кваліфіковані слідчі та судді зможуть довіряти інформації, отриманій переказуванням чиїхось бесід? Де гарантія, що байки не стануть частиною доказової бази?

— Так, поняття «Показання з чужих слів» вводиться, але виключно тільки у тих випадках, коли третю особу не можна допитати з об’єктивних причин. Наприклад, вона померла. Плюс — ці покази аналізуватимуться в сукупності з іншими показами. А просто про те, що сказала баба Маня бабі Дусі ніхто слухати не буде. Ще хотілося б розповісти про додані в КПК нові міри запобіжних заходів. Раніше була підписка про невиїзд, застава і тримання під вартою. Тепер же ті, кому слідчий або суддя довіряє, можуть поручитися за обвинуваченого і зобов’язатися за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу. До того ж, розширюючи перелік запобіжних засобів, додали домашній арешт. Це альтернатива триманню під вартою.

— Як підозрюваного контролюватимуть?

— За допомогою електронних пристроїв у вигляді браслетів. Через них підозрюваного відстежуватимуть. Але так буде пізніше. А поки що обов’язки контролю покладені на дільничних інспекторів.

— Як ви вважаєте, усі ці зміни позитивно вплинуть на роботу правоохоронців та, відповідно, на життя звичайних громадян?

— Говорити про це ще рано. За новим КПК ще не відбулося жодного судового засідання. Але до нас щодня надходить близько 150 дзвінків. Правоохоронці звертаються за консультаціями з приводу нового Кримінального процесуального кодексу. Річ у тому, що ми докладно знаємо старий КПК. Слідчі, наприклад, розуміють, яких доказів достатньо, яких — ні. Тепер схему треба напрацьовувати наново. Кажуть: «Не дай, Боже, жити у добу реформацій та змін», але, думаю, ми впораємося. Звичайно, будуть помилки. Поживемо — побачимо.

Каріна ТЮТЮННИК, «Полтавщина»