Розмір тексту

Голова Київської райради Полтави: Баба Яга проти — не мій принцип

Віктор Човновий Віктор Човновий | Фото: Ян Пругло

Віктор Човновий зустрівся з «Полтавщиною», щоб обговорити проблеми та сьогодення райради у місті Полтаві

Минуло трохи більше року, як Віктор Човновий на одинадцятій сесії Київської районної в м. Полтаві ради шостого скликання був обраний на посаду її голови.

Сьогодні «Полтавщина» вирішила зустрітися із ним для обговорення різних ситуацій, які повсякденно виникають у роботі хоч і невеликого, але все-таки органу місцевого самоврядування. Перша частина розмови стосувалася роботи депутатського корпусу райради.

— Вікторе Петровичу, можливо, було б доречніше розпочати цю розмову із вашої короткої автобіографії, це буде корисним і для вас, і для наших читачів.

— Автобіографія дуже проста. Народився під Полтавою, в селі Тахтаулове, 26.06.1960 року. Навчався у школі, ПТУ, але не тут, а в Запорожжі. З 1978 року — знову пов’язав свою долю із Полтавою. З 1978 по 1982 роки — навчання в педінституті, потім 1,5 роки служби в лавах збройних сил СРСР, з 1984 по 2004 роки працював в системі профтехосвіти. В 2004 році тодішній голова райради Віктор Животенко запропонував мені попрацювати на ниві місцевого самоврядування. Були, звичайно, роздуми, але погодився. Опікувався гуманітарними питаннями. З 2006 року — працював заступником. З квітня по листопад 2010 року працював головою райради.  Так що 30 червня 2011 року — відбувся мій другий прихід.

— Ви були членом БЮТу?

— Так, з грудня 2005 року мав партійний квиток.

— Чому саме БЮТ, романтика «помаранчевої революції»?

— Ні, на той момент ця партія була ближчою до душі.

— А тепер ви — регіонал. Пригадується сюжет із кінофільму «Весілля в Малинівці». Це якось пов’язано із тим, що ваш екс-керівник і нині ваш однопартієць Віктор Животенко вплинув на ваш вибір?

— Частково на мій вибір вплинув і Віктор Федорович. Свого часу я сформувався як керівник ради під його впливом, він досвідчена людина і професіонал, це — поза партійними межами. По-друге, у раді минулої каденції було 17 представників БЮТу, тому мені прийшлося стати позапартійним, щоб об’єднати депутатів задля вирішення конкретних проблем. Бо до цього робота ради фактично була заблокована. А коли Баба Яга просто проти, то це не мій принцип.

— Ви зайшли у раду 6 скликання у якості мажоритарщика?

— Так, я провів десятки зустрічей із виборцями в нашому авіамістечку. Зумів поставити себе не як партійний представник, а як людина. А на партійну приналежність ніхто не звертав уваги.

— Який політичний склад ради?

— 26 представників — «Совісті України», 7 — Партії регіонів, 4 — «Батьківщина», 2 — «Фронт Змін» і 1 — комуніст. По пропорціям дуже схоже на міськраду.

— Особливо два останні пункти. 40 депутатів часто відвідують засідання сесії, як взагалі працюють депутати, чи зустрічаються із виборцями?

— Так, приблизно 30 депутатів в сесійній залі є. Я постійно стимулюю їх відчути себе однією командою. Для цього їх прошу брати участь в усіх наших заходах, відвідувати школи і т.і. Не принижуючи роль інших депутатів хочу назвати імена найактивніших: це депутати Писаренко, Кібкало, Мохов, Розпірко. У нас 20 мажоритарщиків і 20 — партійців. Хто хоче, той проявляє себе, працює на благо своїх виборців: направляє запити, звернення — і через 10 днів бюрократична машина починає працювати. Більшість депутатських звернень, своєрідних висвітлень проблем вирішуються позитивно.

— Нещодавно міський голова Полтави Олександр Мамай заявив, що він став членом Партії регіонів. Це якось позначилося на робочих стосунках, а можливо і на особистих?

— Партійна приналежність жодним чином не впливає на співпрацю. І це йде поруч із особистим сприйняттям. Якщо виникає якась проблема, що потребує розмови, то мер і його заступники завжди йдуть назустріч, тут жодних проблем.

Продовження інтерв’ю у наступних публікаціях.

Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»

Останні новини

Полтавщина:

Запропонувати тему