Знайомимося з пам’ятниками Полтави

Монумент Слави

Адреса: м. Полтава, вул. Жовтнева, Корпусний парк.

Розпочинаємо подорож з вулиці Жовтневої — центральної вулиці Полтави.

Монумент Сласи знаходиться на місці, де наступного дня після Полтавської битви Полтава зустрічала Петра І в супроводі генералітету та гренадерської роти гвардійського полку. Відкрили монумент 27 червня 1811 р. на Круглій площі. Збудований він за проектом архітектора Тома де Томона.

Монумент Слави — це чавунна колона висотою 11м і діаметром до двох метрів. На ній три вінка з лаврового, дубового та пальмового листя. Вони символізують сум за загиблими та велич перемоги. Колона встановлена на постаменті з полірованого лабрадориту. З гранітного уступчастого постаменту в усі боки виставлені назовні жерла 18 чавунних гармат. Вінчає колону позолочений бронзовий орел (розмах його крил 3 м), який несе в дзьобі лавровий вінок. Він повернений в бік поля Полтавської битви. Загальна висота монументу біля 17 м. Монумент замикає перспективу восьми вулиць міста, утворює довершений ансамбль.

Монумент Слави — символ міста Полтави і його окраса.

Далі прямуємо вулицею Жовтневою до пам’ятного знаку Марусі Чурай, перехід займе 10 хвилин.

Пам’ятний знак Марусі Чурай

Адреса: м. Полтава, вул. Гоголя, 23, площа біля театру ім. М. В. Гоголя.

У 2006 році скульптура Марусі Чурай прикрасила площу біля Полтавського обласного академічного музично-драматичного театру імені М. В. Гоголя. Її автори — викладачі кафедри образотворчого мистецтва Полтавського національного технічного університету Д. А. Коршунов і В. П. Голуб.

І, напевно, скульптурний образ Марусі Чурай — це пам’ятник ще й самій українській пісні — то дзвінкій, залихвацькій, завзятій, то тихій, протяжній, ліричній, то задумливій та сумній.

«Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці», «Рушничок», «Пане полковнику мій чорноокій» — ці та багато інших пісень стали невід’ємною частиною життя нашого народу, його душі і його сподівань.

Далі прямуємо до пам’ятника І. П. Котляревському.

Пам’ятник І. П. Котляревському

Адреса: м. Полтава, перехрестя вулиць Котляревського та Леніна.

В Полтаві жив і творив класик нової української літератури І.П. Котляревський (1769-1838). В кінці XIX століття прогресивні українські культурні діячі порушили питання про відзначення сторіччя з дня виходу «Енеїди» Котляревського та про спорудження з цієї нагоди пам’ятника письменнику. Лише через десять років царський уряд дозволив збирати кошти на пам’ятник, і тільки в Полтавській губернії. Кошти надходили від простих людей і від діячів з інших міст України та Росії. Було зібрано 12 тисяч карбованців. Вісім років місцева влада вирішувала питання стосовно місця розташування пам’ятника. Відкриття пам’ятника відбулося 30 серпня 1903 року. У цей день у Полтаві зібралися посланці з усієї України, відомі діячі культури: Леся Українка, М. Коцюбинський, М. Старицький, П. Мирний, В. Стефаник, В. Самійленко, О. Пчілка. Почесною гостею свята була 111-річна Варвара Лелечиха. В молоді роки вона працювала служницею в І. Котляревського і потім через усе своє довге життя пронесла про нього теплі спогади.

Уряд заборонив виголошувати промови українською мовою, але вона звучала на мітингу. До підніжжя пам’ятника було покладено більше 30 вінків. Відкриття стало святом української культури.

Пам’ятник Котляревському — це великий п’єдестал, на якому встановлено бронзове погруддя письменника. В нижній частині п’єдесталу — три бронзові горельєфи із зображенням головних героїв «Наталки Полтавки», «Енеїди», «Москаля-чарівника». На пам’ятнику — дати життя письменника, слова з «Наталки Полтавки» та рядки з вірша Шевченка «На вічну пам’ять Котляревському». Бюст і горельєфи полтавський скульптор Л. Позен виготовив безкоштовно як особистий внесок. Скульптор працював більше шести років. Висота пам’ятника 5,7 метра. Монумент є шедевром українського скульптурного мистецтва.

У двох хвилинах від пам’ятника, на наступному перехресті встановлений пам’ятник іншій видатній особистості, з ім’ям якої пов’язана історія Полтави — Миколі Гоголю.

Пам’ятник М. В. Гоголю

Адреса: м. Полтава, перехрестя вулиць Гоголя та Леніна.

Видатний письменник М. В. Гоголь (1809-1852) народився на Полтавщині в селі Великі Сорочинці. Три роки він навчався в Полтаві в Повітовому училищі. А коли жив у Петербурзі, багато разів приїжджав до матері та сестри в родовий маєток Яновщину. Під час літнього відпочинку описував чарівну Диканьку, миргородських поміщиків. Так з’явилися на світ геніальні твори: «Вечори на хуторі біля Диканьки», «Тарас Бульба», «Ніч перед Різдвом», «Утоплена», «Миргород», «Ревізор», «Мертві душі».

До 100-річчя з дня народження письменника було вирішено спорудити пам’ятник на добровільні внески. Та у зв`язку з першою світовою війною влада наказала припинити збирання коштів.

Проект пам’ятника М. В. Гоголю створив Л. В. Позен безкоштовно і у 1915 р. подарував місту. Це була бронзова скульптура письменника. Майже два десятиліття вона пролежала на одному із складів. Лише у 1934 р. при святкуванні 125-річчя з дня народження письменника пам’ятник було встановлено. Славний син полтавської землі знайшов гідне місце на одному з кращих бульварів Полтави. Висота пам’ятника 3,5 м. Бронзова скульптура письменника встановлена на високому постаменті, в правій його руці — олівець, в лівій — записна книжка, на плечі плащ-крилатка. Пам’ятник розташований недалеко від театру, що носить ім’я Гоголя.

До 150-річчя від дня народження було проведено його реконструкцію: поліпшено архітектурні форми, п’єдестал та встановлено бронзову дошку з написом «М. В. Гоголь. 1809-1852».

Крізь усе життя проніс письменник велику любов до рідного краю, до Полтавщини. І сміється великий гуморист й по сьогодні, бо навіть і день народження у нього 1 квітня.

Тепер прямуємо вулицею Леніна до Петровського парку.

Пам’ятник Т. Г. Шевченку

Адреса: м. Полтава, Петровський парк, перехрестя вулиць Леніна та Конституції.

12 березня 1926 року у Полтаві, напроти краєзнавчого музею було встановлено пам’ятник Тарасу Шевченко — всесвітньо відомому поету та художнику.

Споруджений за проектом українського скульптора, уродженця Полтавщини І. Кавалерідзе, у стилі кубізму, пам’ятник виконано із залізобетону. Великий п’єдестал — нагромадження площин, над якими виростає постать поета. У фігурі Шевченка — суворий лаконізм, що створює образ сильний і мудрий. На постаменті напис: «Т. Г. Шевченко». Під ним рядок з «Заповіту» — «...І вражою злою кров’ю волю окропіте».

Шевченко вперше приїздив на Полтавщину літом 1843 р., потім в 1845-47 р. р. і у 1859 р. На Полтавщині він написав деякі твори: «Єретик», «Сліпа», вірші «Не завидуй багатому», «Не женися на багатій», створив декілька малюнків, портретів. У 1845 р. Шевченко жив у Полтаві. Свої враження він втілив у повісті «Близнюки». В Полтаві він також малював садибу І. Котляревського та Хрестовоздвиженський монастир.

Звертаємо на Першотравневий провулок та прямуємо до пам’ятника захисникам Полтави.

Пам’ятник захисникам Полтави (О. С. Келіну)

Адреса: Розташований на розі Першотравневого проспекту, вулиць Шевченка та Садової.

Пам’ятник славним захисникам Полтави і доблесному коменданту фортеці полковнику О. Келіну розташований на Першотравневому проспекті, на тому місці, де колись проходила кріпосна стіна і знаходилися Мазурівські ворота. Саме тут відбувалися бої 21-22 червня 1709 р.

Цей пам’ятник було відкрито до 200-річчя Полтавської битви — 27 червня 1909 р. Автори: скульптор А. Обер і архітектор О. Більдермінг. Бронзова фігура лева символізує героїзм захисників Полтави. Пам’ятник являє собою композицію з гранітного кубу і прямокутної призми на ньому, покладених на основу з трьох східців. Висота пам’ятника — 8,8 м. На вершині пам’ятника раніше був орел, але його зняли в роки громадянської війни.

На бронзовій дошці напис «Доблестному коменданту Полтавы полковнику Келину и славным защитникам города в 1709 году». В верхній частині обеліска — зображення старовинного герба Полтави. Також на бронзовій дошці написано дані про оборону фортеці. За організацію оборони Полтави О. Келін отримав звання генерал-майора.

В роки окупації були вивезені до Німеччини бронзова фігура лева, герб, дошки. Пам’ятник було знов відновлено в 1947-1949 рр., усі деталі були заново відлиті і встановлені.

Існує таке повір’я, яким користуються мешканці та гості міста: потрібно хоча б хвилину потриматися за хвіст лева і одночасно за пащу, тоді задумане здійсниться.

Про інші цікаві маршрути для подорожей рідним краєм та Україною читайте на порталі проекту «Поділіться любов’ю до України» компанії «Київстар» в розділі «Маршрути».

У подорож візьміть із собою смартфон Київстар Shine. Він оснащений камерою у 3,2 Мп, яка дозволяє роботи якісні фото та знімати відео з місць подорожі. Смартфон має картку пам’яті на 2 Гб та вбудований GPS-приймач, що стане у нагоді під час перебування у незнайомому місті.

При підготовці публікації нами була використана інформація з порталу «Полтава туристична»