Розмір тексту

У полтавській прокуратурі підказали мерії інші способи вирішення земельних питань

Олег Твердохліб Олег Твердохліб | Фото: Ян Пругло

У прокуратурі вважають, що міська рада ускладнює собі життя там, де можна було б все легко вирішити

Чергове відхилення протестів прокурора Полтави депутатами міської ради змусило нас завітати до прокуратури, аби дізнатися про суть прокурорських претензій. Також нас зацікавило питання: чому своєрідне протиборство між міськрадою та прокуратурою, здебільшого, стосується земельних питань.

— Ваші колеги часто вживають слово «війна», яка нібито точиться між прокуратурою та міською радою, але б я так не казав, — вважає прокурор Полтави Олег Твердохліб. — Просто останнім часом міська рада багато моїх протестів так би мовити «на злобу дня» відхиляє. Щось «рядове» заперечень не викликає. Хоча скажу, що ми також можемо десь недобачити, або неправильно зрозуміти норму закону. Але, у такому разі, міській раді це потрібно знайти і обґрунтувати. А так нікому не дозволено без обґрунтувань ігнорувати протест прокурора. Тоді ми звертаємося до суду. Також додам, що наші протести жодним чином не пов’язані із якимось протистоянням чи, як я вже говорив, війною.

З приводу саме земельних питань ми зустрілися із помічником прокурора Полтави Богданом Денисом, що курує цю сферу діяльності прокуратури.

— Богдане Івановичу, якщо розглядати останній протест прокурора на рішення 13-ої сесії Полтавської міськради 6-го скликання від 07.09.2011 року щодо земельного кооперативу «Юрівка», то у чому суть цього протесту?

— Є відповідне рішення Конституційного Суду України, а також Закон України «Про місцеве самоврядування». На основі цих нормативно-правових документів можна чітко визначити неправомірність того чи іншого рішення органу місцевого самоврядування. У випадку з рішенням по «Юрівці» міська рада перевищила свої повноваження в частині скасування своїх попередніх рішень. Рада вийшла за межі своїх повноважень і порушила права фізичних осіб.

— В яких випадках рада може скасовувати свої рішення?

— У будь-яких, що не стосуються нормативних актів, які відносяться до прав територіальної громади. Наприклад, не можна скасувати рішення про затверджені комунальні тарифи. Таким чином, законодавець захистив права громади від можливого перевищення своїх повноважень органом місцевого самоврядування, який і представляє інтереси громади. У нашому випадку є первинний документ — договір суперфіції між міської радою (суперфеціаром) та обслуговуючим кооперативом «Юрівка» (суперфеціарієм) для забудови земельної ділянки. Члени кооперативу, згідно із цим договором, понесли витрати у сумі більше 282 тис. грн. А з часом міська рада відмовилися від своїх зобов’язань. Це порушення прав громадян, депутати вони чи не депутати.

— Але ж є якісь підстави для розірвання договору, або визнання його недійсним?

— Такі підстави розписані у Цивільному кодексі. Наприклад, договір можна розірвати, коли одна із сторін не отримала прибутку, на який розраховувала. Або договір неналежно укладений, або укладений не уповноваженими особами. Але все це вирішується тільки через суд.

— А якщо одного часу всі сторони договору, наприклад, купівлі-продажу були згодні із його умовами (під чим і підписалися), але з часом одна із сторін вирішує, що, наприклад, оцінка земельною ділянки відбулася з порушенням?

— Питаннями нормативно-грошової оцінки займається Держкомзем, який зараз реформується. Цей орган може виступити з клопотанням до органу місцевого самоврядування стосовно певних рішень. Існує нормативно-грошова оцінка, є ринкова вартість землі (тут враховуються багато факторів). У прокуратури також можуть виникнути запитання щодо законності. Але у будь-якому разі повинна бути підстава для позову в суд щодо перегляду договору. Це все господарські питання, які вирішуються тільки через суд.

— А питання щодо так званої комуналізації ринків? Міська рада, як власник, переоформляла договори з новим орендарем в особі КП «Полтава-сервіс», мотивуючи це тим, що збіг термін договору оренди із попереднім орендарем. Це питання досить загострило стосунки між міської радою та власниками ринків.

— По-перше, хочу сказати, що збігання терміну оренди ще не є підставою для цього. Потрібно мотивувати передачу землі новому орендареві, наприклад, суспільними потребами. І ознайомити із цим орендаря, у якого на землі, здебільшого, знаходиться своя приватна власність. Якщо він не погоджується із мотивацією власника землі (а у більшості випадків так і відбувалося), то останній подає до суду. І тоді суд вирішує це господарське питання. У нашому випадку законодавець дає перевагу саме комунальному підприємству. Тому, якби міська рада робила все таким чином, то не було б і протестів прокурора, судової тяганини та розголосу у пресі. Адже із мотивацією міської ради можна погодитися, що передача землі в оренду комунальному підприємству принесе міській громаді користь.

— Такі аргументи були озвучені.

— Так, але замість законного порядку вирішення суперечок, міська влада почала скасовувати рішення, затверджувати нові і т. д. Таким чином, вона ускладнила життя самій собі. Адже порушені права юридичних та фізичних осіб, які понесли збитки. Все потрібно робити у визначений законом спосіб і тоді все вирішить суд, при чому без проблем.

Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»

Останні новини

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему