Лише 9% полтавців відмовляються від стаціонарних телефонів на користь «мобілок»

Нещодавно людство відзначило 136 років з дня, як Олександр Белл запатентував пристрій, відомий нам як телефон. З тих часів змінилася і технологія телефонного зв’язку, і сам телефон. Однак головна його суть — спілкування — залишилася незмінною. Про сьогодення телефонії «Полтавщина» говорила із заступником директора Полтавської філії ПАТ «Укртелеком» Олександром Півнем.

— Олександр Степанович, скільки зараз телефонних апаратів на Полтавщині?

— Ми обслуговуємо 354 тис. основних телефонних апаратів, це і фізичні, і юридичні особи. Кількість телефонів на 100 мешканців — 24,3, це досить багато, тож область достатньо насичена телефонами.

— Які потенційні потужності підприємства?

— Всього ми можемо обслуговувати 391 тис. абонентів — така загальна ємність АТС. При цьому 319 тис. номерів припадають на міста, 72 тис. — на села. 541 АТС обслуговують села, 118 — міста.

— Свого часу, коли в області запроваджувався цифровий зв’язок, були нарікання на адаптери, особливо від пенсіонерів. Зараз їх не чути?

— Думаю, що проблема вичерпалася. Вартість «цифрового» телефону така ж, як і аналогового. Адаптер потрібен для додаткових послуг, наприклад, для факсу з усіма його функціями, для радіоподовжувача. Тому що аналоговий зв’язок дорожчий в експлуатації, ми змушені були провести модернізацію. Зараз в області нараховується 209 тис. цифрових номерів і 182 тис. аналогових. Тобто 50 на 50.

Олександр Півень

— Олександр Степанович, які так би мовити розгалуження підприємства збиткові?

— Це соціально необхідні послуги, тарифи на які встановлює держава через спеціальну установу — НКРЗ. Що таке — соціальні послуги? Це, наприклад, сільський зв’язок, телеграфний та канали зв’язку в межах області: міжрайонні, міжміські. Щомісячна абонплата становить 16,22 грн. Для нас це збитково. Наприклад, в 2011 році Полтавська філія на сільському зв’язку мала збиток в 13,5 млн. грн. Телеграфний — завдав збитків на 800 тис. грн. Тож перекриваємо це за рахунок розвитку інших наших підгалузей, виходимо завдяки їм хоч на якійсь рівень рентабельності.

— Зараз майже усі продавці так званих комунальних послуг говорять, що тарифи для них збиткові. З іншого боку можна почути, що підприємства хочуть вирішувати свої проблеми за рахунок населення, і нічого не роблять для модернізації свого виробництва, для здешевлення послуги.

— Нам не можна це закинути, бо якраз ми і модернізуємося. Про перехід на цифровий формат я вже сказав. Додам лише, що не мають цифрових АТС лише три райцентри Полтавщини — це Решетилівка, Семенівка та Чутове. Інший напрямок модернізації, яка впливає на здешевлення послуги, — це створення обласного центру контролю і технічного обслуговування. Про що йде мова? Ця система дозволяє певну частину економічних та управлінських функцій перевести з райцентрів в обласний центр. Створена команда висококваліфікованого персоналу виконує управлінські функції та збирає статистичні данні. Тобто у Полтаві сидить оператор і керує станцією у райцентрі.

— Як позначається на вас наступ мобільної телефонії та інтернету? Не рідко можна почути від людини, що вона відмовилася від стаціонарного телефону, бо перейшла на інший вид телефонного зв’язку.

— За минулий рік наша телефонна база скоротилася на 11 тис. основних телефонних апаратів. 6,5 тис. забажали встановити новий апарат. Приблизно така тенденція зберігається три роки поспіль. Ми, звичайно, провели аналіз, щоб з’ясувати причини такої ситуації. Наше дослідження показало, що лише 9% населення відмовляються від стаціонарного телефону на користь мобільного зв’язку. 25% відсіву — це громадяни, які не бажають користуватися телефонним зв’язком взагалі, ніяким. Ще 25% переїхали, або вибули. І 11% абонентів написали заяви про те, що вони відмовилися від послуги внаслідок важких фінансових обставин. Як бачите, на долю прогресу припадає лише 9% відсіву.

— Стосовно прогресу. Як вам працюється в сегменті інтернету?

— Незважаючи на те, що ми тягнемо багато збиткових підгалузей, ми маємо 1,3 млн. користувачів інтернетом. Для прикладу, один із наших основних конкурентів має 400 тис. абонентів. Я вважаю, що це показово.

— Олександр Степанович, якщо коротко, то яке життя підприємства після приватизації? Лунало багато думок, що Україна не мала права продавати таке стратегічне підприємство.

— Нормально живеться. «Укртелеком» зараз проводить реструктуризацію. До цього ми мали ієрархічну структуру, де одна людина відповідала за усі напрямки нашої діяльності. Не виключаю, що враховуючи затрати на адміністрування цієї структури, це якось впливало і на вартість наших послуг. Суть реструктуризації — створити паралельні вертикалі у вигляді окремих департаментів, які б відповідали лише за один визначений напрямок. Наприклад, це технічна експлуатація, ІТ-технології та розвиток, і так далі. Щодо державного контролю, то він залишиться у підгалузі системи оповіщення. Треба визнати, що приватний власник не може нести відповідальність за такий стратегічний напрямок державного значення.

Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»