Розмір тексту

Головний комуніст Полтавщини розповів про значення Сталіна для України

Олександр Масенко Олександр Масенко | Фото: oblrada.pl.ua

Олександр Масенко розповів про територіальні надбання, промисловість та репресії-інквізицію

Сьогодні, 5 березня, виповнюється річниця з дня смерті Йосипа Сталіна, секретаря ЦК КПРС, Маршала та Генералісимуса Радянського Союзу. Історична постать цієї людини, яка 29 років керувала величезною країною, напевно, найсуперечливіша для дослідників. У даний історичний момент на адресу Йосипа Сталіна більше можна почути критичних висловлювань, навіть прокльонів. Однак є і ті, хто й досі вважає, що керівник СРСР зробив, зокрема, і для України більше, ніж усі теперішні керівники вже незалежної країни — разом узяті.

На цю тему «Полтавщина» поспілкувалася із першим секретарем Полтавського обкому КПУ Олександром Масенком.

— Олександре Миколайовичу, як на цю дату відреагують комуністи Полтавщини?

— В газетах «Комуніст» та «Комуніст Полтавщини» з цього приводу вийдуть тематичні статті. А спеціальних заходів ми не проводимо.

— Як ви особисто оцінюєте значення і роль Сталіна для України?

— По-перше, я хочу нагадати територіальні надбання України, тим більше, що при Сталіні український народ нарешті возз’єднався.

— З цього приводу часто згадують пакт Ріббентропа-Молотова. При чому у негативному плані.

— Тільки невігласи можуть критикувати цей документ. Адже і Сталін особисто, і радянський уряд неодноразово пропонували західним країнам, і в тому числі Польщі, договір, який би у майбутньому стримав гітлерівську агресію. Але лідери цих країн настільки ненавиділи Радянський Союз, що прагнули відвести від себе загарбницьку енергію фашистської Німеччини. Тому на пропозиції СРСР ніхто не погодився. Чим завершилася така політика — всім відомо. Тому в тій історичній ситуації пакт став ситуативним документом, мета якого очевидна — якнайдовше продовжити мир та підготуватися до війни, у неминучості якої Сталін не сумнівався. Проводилася модернізація економіки, військових сил, але трохи не встигли.

— Якщо не помиляюся, то ще один «плюс» для України, який можна почути з уст прихильників Сталіна, — це створення промислового потенціалу.

— Я тільки хотів про це сказати. Ми якось відділяємо Україну від загальних процесів. Судимо по кордону. Хоча я й досі відчуваю себе громадянином СРСР, бо народився і сформувався саме там. Із цієї позиції можу сказати, що Сталін більше зробив для України (і не тільки для України — нікого не забували), ніж нинішні незалежні керівники. Навіть відверті вороги Сталіна, керівники капіталістичних країн, визнали, що за короткий проміжок часу Сталіну вдалося перетворити відсталу аграрну країну у світового лідера з потужною промисловістю та військовим потенціалом. Ось до війни були міцні капіталістичні держави — Франція та Великобританія. Комуністів там не було. І що з ними сталося? Якщо б Гітлер не грався перед Ла-Маншем, то англійської армії не було б. А це поразка. А керівники Франції просто зрадили свій народ.

— Індустріалізація відбулася за рахунок колективізації, коли так звані «кулаки» були знищені як клас.

— А тепер ми не розорили сільських виробників? Тоді хоч була мета, а тепер яка? І хочу продовжити тему промисловості. Навіть сьогодні все ніяк не доприватизують, не дорозграбують те, що було створено за часів Сталіна. А хто із них що створив? І ці люди ще критикують.

— Стосовно репресій справедливо критикують.

— Я визнаю факт, що разом із явним ворогами СРСР, радянського ладу, репресували і невинних людей. Були тому підстави, об’єктивні причини. Оцінку цьому вже дали свого часу. По-друге, хочу сказати, що наш слов’янський менталітет дещо і сприяв тому, що один доносив на іншого. Це хто робив? Якщо говорити про ту ж колективізацію, то хто її тут проводив на місці? Та ми ж. А щодо репресій я люблю наводити такий приклад. Не так давно Папа Римський засудив інквізицію, як ганебну сторінку в історії церкви. Але хто після цього закрив усі церкви? Чи розігнав усіх священників? Ні, життя продовжується, тому і у нашому випадку не потрібно спекулювати, а спокійно дати оцінку та йти далі.

Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»

Останні новини

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему