Розмір тексту

На Полтавщині через «дива телепортації грошей» у тюрмі мають сидіти невинні люди?

Справа кредитної спілки «Лубно» — одна з найрезонансніших у Полтавській області

У 2008 році спілка «луснула», її офіси в кількох містах Полтавщини зачинилися, а обмануті вкладники до цього часу безуспішно намагаються повернути втрачені кошти.

23 листопада 2011 року Лубенський міськрайонний суд виніс вирок трьом колишнім керівникам кредитної спілки (КС) «Лубно» — позбавлення волі на різні терміни із забороною протягом 3-х років обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, та конфіскацією належного їм майна: голову правління КС В’ячеслава Медведського — до 8 років, начальника кредитного відділу Дмитра Теленкова — до 7,5 років, головного бухгалтера Ольгу Іващенко — до 7 років. Згідно з вироком з них також стягнуто на користь КС понад 17 мільйонів гривень.

Не лише засуджені, а й більша частина потерпілих вкладників зустріли оголошений суддею вирок не схвальними оплесками, а вигуками: «Ганьба!», адресуючи їх суду та прокуратурі. І ті, й ті не погоджуються з вироком й подали апеляційні скарги, які незабаром будуть розглянуті. Наша розмова з людиною, котра добре обізнана з деталями цієї кримінальної справи, громадським захисником Дмитра Теленкова, його мамою Іриною Назаренко.

— Пані Ірино, розкажіть, будь ласка, нашим читачам, у чому суть справи?

— Кредитна спілка «Лубно» була заснована у 2002 році в Лубнах братами Осінніми — Андрієм та Антоном. Кумом Андрія Осіннього є тодішній лубенський прокурор Руслан Білокінь (зараз він після обласної прокуратури працює в Генеральній прокуратурі України). Головою КС став товариш Осінніх — Віталій Коваленко, який невдовзі одружився на одній з доньок тодішнього миргородського прокурора Балакшія. Інша донька Балакшія — Бибик стала головою спостережної ради спілки.

Однак справжньою метою цієї фінансової установи, як тепер уже зрозуміло, було не кредитування громадян, а те, що чинним законодавством заборонено кредитним спілкам, — будівництво у Лубнах фешенебельного адміністративно-торговельного центру (АТЦ). У 2003 році спостережна рада КС ухвалила відповідне рішення. Тобто, частина кредитів, наданих фізичним особам, одразу ж спрямовувалися на будівництво АТЦ, підрядником якого було ТОВ «Лубнибудторгсервіс» на чолі з В.Новіцьким.

Зрозуміло, що вкладені у будівництво кредити не поверталися у строк. І щоб справно щоквартально звітувати перед Держфінпослуг, керівництво КС придумало таку просту схему: прострочку гасити новими кредитами. Це називається перекредитуванням. Тобто, приміром, кредит Іваненка на 1300000 гривень, час повернення якого минув, реальними грошима у касу КС не повертався, але по паперах оформлювався так, нібито Іваненко гроші повернув, але одразу ж на таку ж суму взяв кредит Петренко. Це давало можливість КС створювати видимість ефективної й законної діяльності. Причому, образно кажучи, часто Петренко навіть не знав, що він... узяв кредит. Адже, як з’ясувалося в суді, для перекредитування нерідко використовувалися копії паспортів працівників фірм братів Осінніх, які тільки під час слідства дізналися, що вони нібито взяли такі величезні кредити.

— Але, наскільки я розумію, перекредитуванням не можна безкінечно маскувати неповернення грошей...

— Так. Доньки, зяті й куми прокурорів це прекрасно розуміли. І коли наближався час Х, вочевидь, вирішили «вмити руки» й підставити під кримінал інших. У 2007 році в КС беруть на роботу полтавця В’ячеслава Медведського, а незабаром В.Коваленко залишає посаду голови правління КС і її обіймає Медведський. В’ячеславу дозволяють взяти начальником кредитного відділу Дмитра Теленкова, його армійського друга, який не мав спеціальної освіти й відповідного досвіду роботи. Головним бухгалтером працювала Ольга Іващенко.

Схема перекредитування в КС «Лубно» відпрацьовувалася з 2004 року. Тож і Медведський, і Теленков сприймали її як стандартний алгоритм роботи фінансової установи. Коли у 2008 році В’ячеслав Медведський зрозумів, що проблемні кредити ніхто не збирається повертати, він запропонував керівництву КС офіційно пред’явити боржникам претензії. Однак спостережна рада КС замість того, щоб підтримати ініціативу голови правління щодо повернення коштів, спочатку відправляє його у відпустку, після того дає команду охороні не допускати В’ячеслава в офіс, а потім незаконно звільняє. Медведський остаточно переконався, що пахне смаленим і що його хочуть зробити цапом-відбувайлом й відправити в буцегарню. Зрозуміли це Іващенко й Теленков. Іващенко дає вже звільненому Медведському оригінали касових книг і належно оформлених видаткових та прибуткових ордерів, які той відвозить в УСБУ в Полтавській області й здає оперуповноваженому Д.Беседі.

Восени 2008 року до лубенського прокурора Р.Білоконя із заявою щодо проведення перевірки діяльності голови правління КС В.Медведського звертаються шість членів спостережної ради. Їх навіть не збентежило, що п’ятеро з них самі мають величезну заборгованість перед КС у вигляді неповернених кредитів (кілька мільйонів гривень). Хоча цікаво, що влітку 2008 року були проведені чергові загальні збори членів КС «Лубно», на яких звітувалися і правління, і кредитний комітет, і спостережна рада, і ревізійна комісія, і ніяких недоліків чи порушень виявлено не було, про що керівництво КС жваво доповіло в Держфінпослуг.

— Та повернімося до СБУ — чи не єдиної силової структури в Україні, якій ще хоч трохи довіряють громадяни. І, певно, довіряв Медведський. Чи допомогло йому звернення до неї?

— За великим рахунком — ні. Адже коли була порушена кримінальна справа, СБУ змушене було передати ті документи органу, що проводив досудове слідство — у Лубенську міськрайонну прокуратуру, яку очолював Руслан Білокінь, як ми пам’ятаємо, кум А.Осіннього. Звідти оригінали бухгалтерських документів зникли.

— Як зникли?

— А так, з кінцями! Наче прокуратура — прохідний двір, куди може просто так заходити будь-хто й цупити все підряд. У матеріалах справи є відповіді з обласної прокуратури, що оригінали належно оформлених видаткових і прибуткових ордерів КС «Лубно» за 2008 рік зникли, але винних не встановлено. Більше того, я стверджую, що видаткові ордери, які фігурують як докази вини засуджених, є сфальсифікованими, оскільки частина з них не підписані позичальниками, головою правління Медведським, головбухом Іващенко, частина роздруковані в форматі програми бухобліку 1С, хоча ця програма була введена в КС «Лубно» набагато пізніше, а на час роботи Медведського заповнювалися від руки.

— В чому, власне, звинувачують Медведського, Теленкова та Іващенко?

— З огляду на вище сказане, цей абсурд очевидний, але їх обвинувачують в укладанні фіктивних кредитних договорів з неіснуючими особами й привласненні 17 мільйонів гривень. За версією обвинувачення, спостережна рада на своїх загальних зборах нібито розглядала заяви громадян, котрі хотіли отримати кредити на суму понад мільйон гривень, але своїми рішеннями відмовляла їм у видачі. Медведський же буцімто, ігноруючи рішення спостережної ради, все одно видавав таким людям мільйонні кредити. Ми сподівалися, що хоча б суд проведе справжнє судове слідство, об’єктивно оцінить покази підсудних, свідків, документи, висновки фахівців, але, на жаль, суд не захотів встановлювати істину, однобоко оцінив матеріали справи й поклав в основу вироку обвинувальний висновок обласної прокуратури. В апеляційних скаргах на вирок Лубенського міськрайсуду звернено увагу апеляційної інстанції, зокрема, на те, що звинувачення у видачі кредитів нібито всупереч негативному рішенню спостережної ради не витримує ніякої критики. Адже при допиті в суді голови спостережної ради Т.Бибик суд безпідставно відхилив неодноразові клопотання підсудних і потерпілих про пред’явлення їй для огляду протоколів спостережної ради і відповідно не було з’ясовано, чи вони були виготовлені у 2008 році, чи у 2009, тобто, сфальсифіковані. Твердження Т.Бибик про те, що їй нібито не було відомо про послідуюче оформлення мільйонних кредитів всупереч негативним рішенням спостережної ради (СР) спростовуються тим, що СР затверджувала звіти КС «Лубно», які подавалися щоквартально до Держфінпослуг, а в них відображалися кількість і суми виданих кредитів. Увесь робочий час Бибик знаходилася в офісі КС, перевіряла касові операції, давала на підпис бухгалтерам видаткові та прибуткові ордери. А секретар СР О.Соколенко підтвердив у суді, що у 2009 році підписав купу протоколів СР, хоча того року засідання СР не проводилися. Член СР О.Рось у суді повідомила, що навіть не знала, що вона є членом СР й не була присутня на засіданнях СР, але її прізвище... фігурує в протоколах. Самі В.Коваленко, Андрій Осінній розповіли в суді, що не пригадують негативних рішень СР з видачі кредитів. Явною ознакою фальсифікації протоколів СР є, на думку захисту, протоколи з видачі кількох кредитів, суми яких перевищують 1 млн. грн., оскільки ліміт одного кредиту в КС був лише 1 млн. грн., і додаткові суми могли видаватися тільки на підставі додаткових рішень КС. І це питання — оформлення головою правління КС Медведським, начальником кредитного відділу Теленковим, головбухом Іващенко мільйонних кредитів — є суттєвим і могло б пролити світло на те, яким чином документи позичальників потрапляли їм на оформлення, хто був ініціатором і організатором оформлення кредитних договорів. Чомусь ці питання не вивчалися на досудовому слідстві, а в суді було встановлено, що правління КС отримувало їх від свого керівництва — спостережної ради — тож ніякої змови засуджених у привласненні коштів не було.

Загалом за 2007-2008 роки сума виданих ризикових кредитів склала майже 44 млн. грн. Але сума наданих кредитів за оформленими належним чином кредитними договорами та наявності законодавчо передбаченого пакета документів становить лише... 1,8 млн.грн. Додам, що засудженим інкримінують крадіжку 17 млн.грн., у той час, коли через касу було видано готівкою лише 13 млн.грн. На запитання адвоката М.Голуба прокурору І.Савицькому, котрий представляв обвинувачення, як можна вкрасти більше, ніж було в касі, він відповів йому: «У вас немає юридичної освіти...», наче в юридичному вузі вчать рахувати до 17-ти інакше, ніж у першому класі початкової школи.

— А чи були у кримінальній справі хоч якісь докази на користь засуджених?

— Акт облКРУ від 24.11.2009 року є чи не єдиним допустимим доказом, наданим слідством, що реально відображає фінансово-господарську діяльність КС «Лубно» за період з 1.01.2007 р. по 31.12.2008 р. за виключенням тих висновків акту, коли ревізори аналізували надані їм фальшиві документи. Згідно з висновками КРУ, за цей період по касових книгах відображено видачу наступних кредитів за рахунок погашення попередніх кредитів на суму 20,7 млн.грн. та погашено за рахунок нових кредитів суму нарахованих відсотків за користування попередніми кредитами на суму понад 10 млн. грн. На жаль, клопотання підсудних про проведення ревізії КРУ за весь час існування КС та інших судово-технічних експертиз були судом безпідставно відхилені. Суд нічим і ніяк не спростував висновки акту ревізії КРУ й свідчення ревізорів у суді, а в основу вироку поклав надумані й нічим не підтверджені висновки про результати фінансово-господарської діяльності КС у 2007-2008 рр.

— Ірино Ігорівно, наскільки я розумію, при отриманні кредиту позичальник повинен мати поручителя.

— Так. По усіх мільйонних кредитах КС «Лубно» поручителем виступають ТОВ «Лігабудінвест» та ТОВ «Лубнибудторгсервіс» в особі (там і там) В.Новицького. Відповідно, право звертання стягнення на надане поручителем майно виникає в день невиконання позичальником сплати кредиту. Втім, 4,8 млн. грн., які згідно з актами звірки між КС «Лубно» та ТОВ «Лігабудінвест», витрачені на будівництво АТЦ по вул.Радянській, й були отримані В.Новіцьким (у матеріалах справи є його розписки), у вироку (вдумайтеся !) вказані, як... привласнені Медведським, Теленковим та Іващенко.

— То це що, в Україну повернувся сумнозвісний 37-й, коли громадян засуджували без будь-яких на те підстав?! 

— Я б сказала, що навіть гірше... ПАРЄ криком кричить про корумпованість української судової системи. Соціологія показує, що третина українців боїться бути незаконно засудженими... У вироку суду досить часто згадується якась «невстановлена слідством особа», яка, як бачиться, чарівним чином мала доступ до грошових коштів спілки, але яку ніхто не бачив (справа виділена в окреме провадження). А оскільки особа не встановлена, тож стягти з неї кошти неможливо.

— Прямо містика якась! Хоча там, де доньки, зяті й куми прокурорів, і не такі чудеса трапляються. Тільки чому за ті «дива телепортації грошей» мають сісти в тюрму на багато років не самі «чарівники», а невинні люди, у яких маленькі діти?! Ну а обманутих вкладників, певно, цікавить, куди ж поділися гроші й чи будуть вони їм повернуті?

— Прокуратура області неодноразово вказувала на список арештованого майна по справі загальною вартістю близько 29 млн. грн., з них 21 млн. грн. складає вартість недобудованого адміністративно-торговельного центру в Лубнах. Однак, суддя Юрій Іващенко, який розглядав справу рік і 10 місяців, у вироку обійшов це питання стороною, тобто, не йде мова про те, щоб продати АТЦ і повернути обманутим вкладникам хоча б частину їхніх вкладів (усього заборговано 32 млн.грн.) В обласній прокуратурі потерпілі натикаються на «стіну мовчання»: нова спостережна рада КС «Лубно», обрана у 2009 році, уже кілька років не може отримати від неї реєстру кредитних договорів й відповідно не може подати цивільні позови до позичальників, які не повертають кредити. Суд, присудивши стягнути 17 млн. грн. з Медведського,Теленкова та Іващенко, по суті, ще раз, перепрошую, «кинув» вкладників, адже цих грошей у них немає і майна, яке можна конфіскувати, також.

— Я пригадую інформацію у ЗМІ про брифінг у прокуратурі області 5 жовтня минулого року. Тоді повідомлялося, що ще у січні 2010 року була порушена ще одна кримінальна справа під умовною назвою «Лубно-2», в якій фігурують керівники спостережної ради КС та її засновники, які здійснювали неправомірну діяльність протягом всього періоду існування КС «Лубно» та привласнили близько 10 млн. грн. У серпні 2011 року троє з них, як повідомляла преса, були заарештовані. Тоді заступник прокурора області Олег Годуєв заявив на брифінгу: «Куми, зяті та двоє братів теж серед обвинувачених». Кримінальна справа була порушена за ознаками ч.5 ст.191 КК України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинені в особливо великих розмірах або організованою групою).

— Ви й справді вірите, що доньки, зяті й куми прокурорів можуть бути притягнуті до реальної кримінальної відповідальності? Після вироку лубенського судді Іващенка я особисто не вірю у справедливість в Україні. Вже незабаром вони були звільнені з-під варти під заставу (Віктор Новицький вніс 500 тис. грн.; Андрій Осінній — 250 тис. грн. і квартиру, Віталій Коваленко — 170 тис. грн. і будинок батьків). Голова спостережної ради Тетяна Бибик взагалі фігурує лише як... свідок. Це при тому, що почеркознавча експертиза встановила, що підписи позичальників на деяких видаткових касових ордерах виконані її рукою. Але до кримінальної відповідальності вона не притягнута...

— Я так розумію, що зараз засуджені Медведський, Теленков та Іващенко в рамках підготовки до слухання в лубенському суді справи «Лубно-2» знайомляться з її матеріалами.

— У «Лубно-2» Медведський, Теленков та Іващенко теж проходять обвинуваченими, але вже разом з іншими чотирма фігурантами — В.Новіцьким, В.Коваленком, Андрієм Осіннім та Антоном Осіннім (з 2007 року — почесним громадянином Лубен, що наразі знаходиться в бігах), а сума вкрадених коштів зросла до 28 млн. грн. На жаль, засудженим дали недостатньо часу на ознайомлення з матеріалами другої справи, яка вже передана до суду. З 350 томів Медведський встиг прочитати 200 томів, Іващенко — 150, а Теленков — лише 70...

Розмову записала Людмила КУЧЕРЕНКО

Останні новини

Полтавщина:

Запропонувати тему