На Полтавщині медики зламають фінансову піраміду, яка утримує сама себе

Віктор Лисак

— Добрый день. «Реформування галузі охорони здоров’я» — это... Вводим платную и страховую медицину, отменяем государственное финансирование? Доим сразу всех? Или это как горбачевская перестройка — шума побольше, а результатов нуль. Ну, собственно, как и все реформы от ПР? /Patriot/

— По-перше, реформа — це приведення реалій у відповідність до змін в законодавстві. На виконання поставлених завдань в області підготовлено та затверджено План-графік реформування галузі охорони здоров’я Полтавської області на 2010-2014 роки, відповідні плани підготовлено в районах та містах області. І в планах соціально-економічного розвитку кожної території знаходить своє вагоме місце медична складова.

Хочу наголосити, що виключно на підставі ретельно проведеного аналізу кадрового, фінансового та матеріально-технічного забезпечення закладів охорони здоров’я області, було сформовано концептуальні підходи та визначено етапи здійснення структурних змін медичної галузі і забезпечення її життєдіяльності. Ми повинні подивитися, що ми маємо, а вже потім щось вирішувати остаточно. Якщо медицина буде страховою, то хто буде вносити за пенсіонерів чи дітей? Хто буде вносити: безпосередньо працівник чи роботодавець? Гарно було б, якби законодавець чітко окреслив шлях, по якому потрібно рухатися медичній галузі.

Також нашими фахівцями було детально розглянуто кожну територію, кожен населений пункт Полтавщини. Проаналізовано вікову структуру населення, доступність надання медичної допомоги, розклад руху автотранспорту між населеними пунктами. Проведено експертну оцінку надання стаціонарної медичної допомоги на вторинному рівні (дільничні лікарні, ЦРЛ), де враховувалися термін госпіталізації хворих від моменту захворювання та визначення діагнозу, обґрунтованість планової госпіталізації, наявність дублювання обстеження, показники дотримання термінів стаціонарного лікування та інші критерії.

Лише після цього розпочали реалізовуватися організаційні заходи з реформування. Зокрема, це розмежування первинного та вторинного рівнів надання медичної допомоги.

Особливо хотілося б підкреслити, що не на словах, а на ділі основний фінансовий ресурс буде націлено на профілактичну складову діяльності галузі охорони здоров’я. Адже значно краще та доступніше попередити хворобу, ніж витрачати значні ресурси на лікування як з державного бюджету, так і з власних заощаджень самих пацієнтів. По сучасна галузь нагадує піраміду, яка вимагає тільки на своє утримання величезний фінансовий ресурс. Виходить утримання заради утримання без врахування якості медичних послуг.

По-друге, сьогодні гостро стоїть проблемне питання щодо якості та доступності лікування в стаціонарах, забезпечення такого виду допомоги, професійного рівня медичного персоналу на вторинній ланці, особливо — на рівні районів. Існуюча ситуація свідчить про те, що конче потрібні правильні управлінські рішення, зокрема щодо формування так званого «маршруту пацієнта». Викладене свідчить про необхідність створення міжрайонних стаціонарів — госпітальних округів.

— На сколько процентов профинансирована медицина области? И у нас медицина бесплатная? Если нет, то за что мы должны платить? /газета Наше Місто/

— Хочу повідомити, що 60% від загальної суми ми направляємо на зарплати медикам, 15% — йде на енергоносії. Решта — розподіляється по остаточному принципу. Хоча у нас є такі лікарні, де на фонд заробітної плати припадає 90%. Фінансування ж відбувається по формулі Міністерства фінансів, із розрахунку на одного мешканця. На Полтавщині на одного мешканця розрахували 713 грн. Хоча завдяки дотаціям і з держбюджету, і з місцевих (це 110 млн. грн.) ми довели цей показник до 788 грн. Як бачите, ресурс величезний, але, як я і говорив вище, краще його перенаправити на первинний рівень, на профілактику захворювань. Тоді зменшиться, наприклад, кількість дорогих у фінансовому плані операцій.

— Виктор Петрович, Вы действительно считаете, что сокращение и закрытие больниц (госпитальные округа), универсализация врачей (семейники) — это и есть реформа?

Сокращение расходов на медицину и экономия бюджета — да, но не реформа... 

Пока же это привело к увеличению нагрузки на медперсонал (по 600 больных за день на приемнике обл. больницы); профанации лечения — педиатро-гинеколого-терапевто-хирург — это что-то хорошо забытое (земские врачи), но старое в современном мире; удалению медпомощи из районов; километровым очередям (только раскиданным по кабинетам -чтоб глаза не мозолить). Короче — ломать, не строить! Прокомментируйте, пожалуйста... /grom78/

— Почну з гучної цифри 600 хворих в день в обласній лікарні. Взяв довідку за 16 січня — 88 пацієнтів, із них ургентних — 37, тобто їх в коридорах не було. По іншим дням приблизно така ж ситуація. У нічній час в обласній лікарні чергують нейрохірург, офтальмолог, отоларинголог, бригада анестезіологів, акушер-гінеколог, кардіолог та відповідальний черговий. До того ж обласна лікарня має томограф, який працює цілодобово. Але в день усі потоки пацієнтів перерозподіляються — не було такого як раніше.

По-друге, плануючи зміни в діяльності галузі охорони здоров’я, ми зацікавлені в тому, щоб її якість та доступність для наших громадян не страждали, а навпаки — покращилися.

Результати проведеної інвентаризації медичних закладів, де умови не відповідають нормативним та де неефективно використовуються наявні ресурси, стали доказовою базою необхідності проведення структурних змін на всіх рівнях надання меддопомоги. Варто сказати, що жодну лікарню у нас в області ми не закрили. Деякі з них переформатовані. Наприклад, дитяча лікарня в Лохвиці стала одним із корпусів центральної районної лікарні, бо необхідності у наданні медичної допомоги на такій кількості ліжок не існує. Тому її довелося перепланувати згідно нових стандартів підвищення якості надання медичної допомоги дітям та матерям.

Так само і на інших територіях нашої області — після ретельного аналізу, проводимо структурні зміни. Адже ми намагаємося наблизити лікарську допомогу до мешканців Полтавщини.

Завершення інтерв’ю у наступній публікації.

Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»