Губернатор Полтавщини: без зростання житлово-комунальних тарифів «буде повний завал»

Громадська рада Полтави про тарифи

Громадськість Полтави не може заспокоїтися і ще довго, мабуть, разом із антимонопольщиками буде розшукувати безпосереднього виконавця розрахункових таблиць до рішення міськвиконкому від 28 грудня 2011 року № 371.

Вже після того, як Олександр Мамай передумав підвищувати тарифи, відбулося чергове засідання Громадської ради при Полтавському міськвиконкомі. Як раз перед тим, як її переселили подалі від центру міста.

Хоча захід, про який мова, проходив у залі засідань Полтавської міськради, ані мера, ані його заступників, ані якогось представника управління ЖКГ на ньому не було, попри запрошення і обіцянки. Власне, не ходити на такі громадські заходи стало доброю традицією нинішньої міської влади. На відміну від обласної.

Ініціативна група із міського дорадчого органу провела, як то кажуть, розслідування — на прикладі своїх власних будинків прорахувала тарифи на житлово-комунальні послуги — згідно з рішенням № 371 від 2011 року і згідно із рішенням № 50 від 2008 року. На основі чого Громадська рада надала свої рекомендації та пропозиції «щодо вдосконалення механізму тарифоутворення та оплати житлово-комунальних послуг відповідно до вимог державної політики», із якими можна ознайомитися тут.

Член Громадської ради Полтави Юрій Челембій критикує нові тарифи

Цікаво, що Громадська рада розкритикувала й рішення щодо тарифів на житлово-комунальні послуги попередньої влади. Там, зокрема, розрахунки зроблені не по кожному будинку окремо, а в середньому по всіх. Крім того, із 17 «прописаних» послуг ЖЕДів деякі вони ніколи не надають.

Відмінені тарифи у ЖКГ аналізували представники Громадської ради, в яких за плечима — суттєвий досвід роботи, а більшість із них вже давно пенсіонери, які мають достатньо вільного часу для розрахунків. Так, Станіслав Сердечний був свого часу заступником голови, інженером заводу, Юрій Челембій — колишній директор підприємства, Заслужений енергетик України, Лідія Шаргородська — інженер-хімік, Олег Тертишник — інженер-будівельник та голова Асоціації ОСББ у Полтавській області.

Губернатор про тарифи

Власне, що б там не говорили Громадські ради — міська чи обласна — вони лише дорадчі органи. «Полтавщині» цікаво було послухати із цього приводу нашого голову ОДА Олександра Удовіченка. Ми запитали його: як він ставиться до ситуації із тарифами на житлово-комунальні послуги у Полтаві й чи потрібно їх все-таки підвищувати.

Олександр Удовіченко

— Я хочу вам сказати про те, що так склалося історично (якщо хтось хоче фахово підійти до цього діла) — Полтава із 2006 року не підіймала тарифи на квартплату за політичним сенсом. Влада тоді була одна, друга, вони це стримували. Сьогодні тариф у 80 копійок у Полтаві — один із найнижчих у державі. Це у зоні відповідальності міської влади і там тариф самий низький, він не забезпечує нормально витрати (приміром, зарплата двірників у тому числі туди входить і так далі). Це повний завал — без цих грошей буде повний завал в усьому ЖКГ. Тому піднімати треба, але треба було це робити протягом останніх п’яти років поступово. Так, у Кременчуці тариф сьогодні близько 2 гривень і ніхто не піднімає крику. 2 гривні там проти 80 копійок у Полтаві — порівняйте. Тому Мамай хотів підняти, але не зовсім фахово до цього підійшов. Тому що, наприклад, п’ятиповерхівки платять більше, ніж ті, хто живе у дев’ятиповерхівках. Тут вони помилилися. А те, що потрібно, хоч трішки, але підіймати, — це потрібно робити. Але оскільки є рішення центральної влади, воно сьогодні, мабуть правильне, тому що в цілому люди не отримують тих грошей, щоб можна було підіймати тарифи. А з іншого боку, ми ж розуміємо, що залишатися на такому рівні — це також крайність... Полтава попала в оці «ножиці», тепер вони там будуть викручуватися і намагатися у бюджеті шукати додаткові гроші, — ті, які можна було б використати на дороги і ще на якісь соціальні речі, — будуть віддавати ЖЕДам своїм на компенсації збиткових тарифів, — зазначив у розмові із нами Олександр Удовіченко.

Анна ДОВГОШЕЙ, «Полтавщина»