Розмір тексту

Надмірне «підсолоджування» життя може призвести до фатальних наслідків

Штучні, дешевші, замінники цукру негативно впливають на стан здоров’я організму

Практично жоден сніданок, обід чи вечеря сучасної людини не обходяться без вживання цукру та продуктів, які його містять. За даними світової статистики, щоденне споживання цукру, зазвичай, в 3-4 рази перевищує добову норму, яка необхідна людині для задоволення фізіологічної потреби.

Цукор чи його брат-замінник?

Нині середньостатистичний українець за рік з’їдає близько 40 кілограмів цього продукту. Та важливо відмітити: не все, що здається нам солодким — це цукор. Є й підсолоджувачі. Виявляється, незважаючи на досконалість наших смакових рецепторів, їх досить легко обдурити. Наприклад, будь-яка речовина, форма молекул якої схожа на сахарозу, буде сприйнята ними, як солодке, не зважаючи на те, що її хімічна структура сильно відрізняється від вуглеводів.

Підсолоджувачі— це речовини, які використовують для надання солодкого смаку. Вонишироко застосовуються для підсолоджуванняхарчових продуктів, напоїв, лікувальних засобів, можуть бути як натурального, так і синтетичного походження. До натуральних, з поміж інших, належать деякі білки, синтезовані з плодів тропічних рослин, зокрема, браззеін, куркулін, пентадін, тауматін, що значно солодші від традиційних білих кристалів бурякового чи тросникового походження (у 500 — 3000 разів!). Однак можливості широкого використання більшості натуральних підсолоджувачів дуже обмежені через порівняно незначний ресурс рослинної сировини, дороговартісне виробництво, низьку стійкість до високих температур та деяких кислот, наявність відповідного присмаку тощо.

Знайомтеся, підсолоджувачі!

То що ж собою являють найбільш популярні в світі штучні замінники цукру? Найпершим підсолоджувачем штучного походження, який було синтезовано у 1879 році, був сахарин (Е-954). Захімічною структурою,це натрієва сіль ортосульфобензойної кислоти, яка не засвоюється організмом.Сахарин використовують в гальванотехніці, як компонент електролітів та, як це не дивно звучить, у харчовій промисловості при виробництві морозива, кремів, солодощів. Його гранично допустима норма споживання — не більше 500 міліграмів на добу. Втім, серія дослідів над тваринамидозволилазапідозрити, що ця речовина таки-має канцерогенні властивості. Зокрема, щури, яким її згодовували, почали частіше від інших хворіти на онкологію мочовика. І хоча у людей, які вживали цей підсолоджувач в межах встановлених норм, не знайшли патогенних змін в організмі, слід врахувати, що ніхто не відстежував ефект накопичення цієї речовини протягом кількох років та наслідки від взаємодії різних хімічних компонентів, які ми отримуємо разом з ліками та продуктами харчування багатими на барвники, розпушувачі, консерванти, ароматизатори тощо.

Згубно вплинув на здоров’я щурів і цикламат. Цикламати (Е-952) — це група підсолоджувачів, до якої входять натрієві і калієві солі цикламової кислоти. Цю синтетичну речовину виготовляють на основі нафти. Вона солодша від цукру у 200 разів, підозрюється в нефротоксичній і канцерогенній дії, сприянні появі онкологічних недугів. Цикламат заборонений в багатьох країнах світу. Він дуже дешевий і може зберігатися до 300 років! Під час Другої світової війни цей підсолоджувач постачали в концентраційні табори.

Та найбільшою популярністю користується аспартам. Синтезували цю речовину 40 років тому. Саме на неї припадає приблизно чверть усього виробництва і споживання штучних підсолоджувачів. Аспартам застосовують при виготовленні понад 5 000 найменуваньрізноманітних продуктів харчування і напоїв. Його кладуть в йогурти, молочні суміші, цукерки, пиво, жуйки, «коли». У1996 році лікарі вперше запідозрили, що вживання цукрозамінника сприяє росту кількості випадків пухлин мозку. А досліди на щурах дали підстави вважати, що аспартам перетворюється на мутаген, поєднуючись з нітратами, які потрапляють із зовні чи виробляються організмом людини у процесі травлення. Особливо насторожує нестабільність цієї речовини в рідині, будучи нагрітою до 30°С (температура організмулюдини 36,6°С). Зокрема в газованих напоях аспартам розкладається на метанол і фенілаланін. Перший уподальшомуперетворюєтьсяна формальдегід (сильний канцероген). До того ж метанол — отруйна речовин. Якщо вжити 5-10 її мілілітрів, людина осліпне, а 30 мілілітрів призводять до летальних наслідків. Вже давно помічено, що аспартам викликає спрагу: чим більше п’єш, тим більше хочеться. Збуджуючи нервову систему він ще й посилює апетит, тож кількість споживаної їжі стає дуже складно контролювати. Отже, замість очікуваного дієтичного ефекту отримуємо зовсім протилежний. Не дивно, що в США ожиріння серед населення стрімко зростає, не зважаючи на активне застосування замінників цукру.

Натуральні замінники допустимі

Найбезпечнішим з популярних цукрозамінників вважається фруктоза, (плодовий цукор) — натуральна речовина, що міститься у всіх солодких ягодах і плодах. Цей продукт став справжньою знахідкою для діабетиків, адже його засвоєння не потребує інсуліну. А ось на тих, хто сподівається в такий спосіб позбутися зайвої ваги, чекає розчарування: цукор є цукор у будь-якому вигляді, і якщо він добре засвоюється організмом, то відповідно збагачує його калоріями.

Найкориснішим з натуральних замінників цукру багато хто з науковців вважає підсолоджувач, виготовлений із листя медової трави стевії (стевіозид Е-960). Дослідження показали, що вона має імуномодулюючі та бактирицидні властивості, позитивно впливає на роботу внутрішніх органів і навіть, будучи у 300 разів солодшою за цукор, сприяє зниженню його рівня у крові. Тож не дивно, що в Японії, одній з країн з найдовшою тривалістю життя, впроваджено близько 250 патентів на продукцію із стевії.

Проте, цю цілющу рослину у масовому виробництві використовують вкрай мало, як і корінь солодки, який містить цінні біологічні речовини та виявляє протизапальні, протипухлинні властивості, служить природним антибіотиком. З кореню солодки отримують натуральний підсолоджувач гліциризин (Е-958), який наполовину поступається цукру за рівнем солодкості.

Якщо вже дуже хочеться і не можеться...

У випадку, коли ви не можете відмовитися від синтетичних цукрозамінників з різних причин, необхідно постійно змінювати їх так, щоб тривалість вживання одного й того ж підсолоджувала не перевищувала 5-6 місяців. По можливості, краще орієнтуватися не на максимально допустиму норму вживання, а на 50% від неї. Пам’ятайте: той, хто розробляв цю норму, навряд чи враховував, що людина щодня може вживати декілька продуктів з підсолоджувачами, чи те, що вони перетворяться на небезпечний «коктейль», вступаючи в реакцію з іншими синтетичними добавками, які містяться в різноманітних продуктах харчування.

ДП «Полтавастандартметрологія»

Останні новини

Полтавщина:

Запропонувати тему