Архітектор із Києва пропонує демонтувати адміністративний будинок поблизу Краєзнавчого музею
До редакції «Полтавщини» надійшов лист від полтавки, наукового співробітника Інституту проблем сучасного мистецтва Академії мистецтв України Наталії Кондель-Пермінової, яку не залишила байдужою інформація про руйнування будівлі Полтавського Краєзнавчого музею.
У своєму листі авторка описує історію появи у Полтаві цього архітектурного шедевру та висловлює свої пропозиції щодо порятунку пам’ятки національного значення.
Наводимо уривок із цього листа, лише ту частину, у якій містяться конкретні пропозиції.
«...слід негайно вийти з замкнутого кола взаємних обвинувачень, здійснити повноцінне обстеження стану фундаментів, опрацювати інженерне рішення і — здійснити невідкладні заходи по збереженню музею! Оскільки на сьогодні перемовини зайшли в глухий кут і консолідованого рішення досягти не вдалося, то звернення до Міністерства регіонального розвитку та будівництва України з проханням розгляду питання щодо вжиття заходів по збереженню Краєзнавчого музею на засіданні Науково-технічної ради є нагальним.
Планку можна піднімати й вище: звернутися за допомогою до української діаспори (серед наших сучасників — внучка архітектора В. Г. Кричевського пані Катерина Кричевська-Росандич), до світової спільноти. Сучасна інженерна думка досягла значних висот і, безумовно, можна знайти рішення інженерно-технічної проблеми, що склалася довкола Полтавського краєзнавчого музею.
Культурно-історична цінність будівлі Краєзнавчого музею вартує того, щоб новозведений з нею поруч „Адміністративний будинок по вул. Конституції, 4“ розібрати (та) перенести в інше місце. Після цього вартість будівлі Краєзнавчого музею як „нерухомого антикваріату“ з часом лише зростатиме! На вивільненій ділянці здійснити благоустрій з залученням елементів ландшафтного дизайну та малих архітектурних форм. І назавжди відмовитися від будь-якого будівництва як на цьому місці, так і з інших боків Музею. А наявний факт новобудови з наступним демонтажем (аналогічно забудові площі перед НСК „Олімпійський“ у Києві) залишиться в історії наочним прикладом невиваженого, невдалого й вельми збиткового інвестування в нерухомість в охоронній зоні пам‘ятки архітектури».
Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»
P.S. КОНДЕЛЬ-ПЕРМІНОВА Наталія Миколаївна (нар. 6.08.1957, Полтава) — архітектурознавець.
Н.М. Кондель-Пермінова
Закінчила з відзнакою архітектурний факультет Полтавського інженерно-будівельного інституту (1974-1979; тепер — Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка).
Кандидат архітектури (1990).
Дисертація на тему: «Роль навчальних закладів у розвитку архітектури і містобудування в Україні (кінець ХІХ — перша третина ХХ століття».
Старший науковий співробітник зі спеціальності теорія та історія архітектури, реставрація пам’яток архітектури (1996).
У 1979-1996 — молодший науковий співробітник, науковий співробітник, старший науковий співробітник Державного НДІ теорії та історії архітектури і містобудування (НДІТІАМ);
1995-1996 та 2002-2007 — архітектурний редактор Видавничого дому А. С. С (А+С);
1996-2002 — керівник відділу дизайну та маркетингу Київського ліцею бізнесу (підрозділ освітньої корпорації «КРОК»);
2003-2005 — завідувач відділу інформаційно-методичного та видавничого забезпечення НДІТІАМ;
2005-2006 — доцент кафедри комп‘ютерних технологій та дизайну Національного авіаційного університету,
з липня 2006 — старший науковий співробітник відділу науково-творчих досліджень, інформації та аналізу ІПСМ АМУ.
Учасник розробок низки науково-дослідних тем, зокрема теоретичних та методологічних засад архітектурно-будівельної та пам‘яткоохоронної діяльності в Україні.
Особисті наукові розвідки присвячені становленню архітектурної освіти в Україні.
Автор наукової концепції Музейного центру історії архітектури імені академіка П. Ф. Альошина (2002).
У співаторстві — проекти розвитку історичного середовища Нікополя (1988), Кам’янця-Подільського (1994-1996), Концепція духовного та культурного відродження Полтави (1992).
Учасник методологічних організаційно-діяльністних ігор під керівництвом Г. П. Щедровицького (1983-1991).
У складі авторського коллективу розробляла концепцію системи підготовки управлінських кадрів (корпорація «КРОК») та однооосібно здійснювала дизайнерське забезпечення освітнього процесу (концептуальний та графічний дизайн, театральний дизайн, дизайн інтер‘єру та меблів тощо; 1994-2002).
Розробник авторських програм навчальних курсів, теоретичних засад сучасної архітектурно-дизайнерської освіти в Україні.
Брала участь у розбудові провідного українського архітектурно-мистецького часопису «А+С» (до 2003 року — журнал «А. С. С»), безпосередньо здійснюючи моніторинг сучасних досягнень архітектури та дизайну в Україні та підготовку текстів до публікацій.
Автор понад 50 друкованих праць у фахових і науково-популярних виданнях, титульний редактор видання «Днепропетровск. Архитекторы» (Киев, 2006), співупорядник видання «Українська академія архітектури: Персональний склад» (Київ, 2007).
Співавтор та співредактор видання «Архітектура України у державних преміях. 1941-2007» (Київ, 2008).
Організатор, співавтор та співредактор фундаментального наукового дослідження «Забудова Києва доби класичного капіталізму» (понад 30 др. арк., передано до друку 2008 р.).