17.02.2011 | 13:32

На стінах Полтавського краєзнавчого музею з’явилися нові тріщини

Краєзнавчий музей в Полтаві Краєзнавчий музей в Полтаві | Фото: Олег Журавльов

Науковці мають нову версію причин руйнації унікальної будівлі

Майже рік назад «Полтавщина» публікувала висновки окремих спеціалістів, які прогнозували, що без екстрених заходів краєзнавчий музей області обвалиться до весни 2011 року.

Весна вже на порозі, і музей, дякувати Богу, стоїть. Чого невтішні прогнози не справдилися? Ми зустрілися із першим заступником голови Полтавської облдержадміністрації Віктором Животенком. Він люб’язно відповів на кілька наших запитань.

— Вікторе Федоровичу, яка зараз ситуація із аварійним станом Краєзнавчого музею, і що робить обласна влада для порятунку цієї унікальної для України будівлі?

— Майже щоденно ситуація перебуває на контролі. До цього залучені не тільки полтавські фахівці, але й науковці з Харкова, Дніпропетровська та інші. Минулого року харків’яни, разом із Полтавською міської радою, зробили кілька десятків свердловин на тому пагорбі і відвели ґрунтові води на горизонт так званих полтавських пісків, це 70-80 метрів від поверхні. Після цього тріщини на будівлі почали сходитися. Ми тоді у музеї тихенько поаплодували, і мали надію, що проблема вирішена. Однак у грудні мені доповіли, що тріщини на стінах знову почалися розходитись. Більше того — навіть з’явилися нові. Прийняли тоді рішення встановити на тріщинах «маячки», щоб відстежити вектор руху будівлі та швидкість цього процесу. На щастя, зараз нові тріщини не розходяться.

— Значить проблема була не в ґрунтових водах? 

— Розумієте, мені важко, як нефахівцеві, дати вам на це вичерпну відповідь. Навіть науковці, коли зійдуться разом, то починається такий диспут, що сторонній людини важко зрозуміти чиюсь правоту. Була версія, що рух будівлі відбувається через ґрунтові води. Їх відвели. Наче спрацювало, однак не надовго. Тепер навіть говорять, що цього непотрібно було робити, тому що якщо ґрунт зсихається, то це також небажаний фактор. Під час буріння свердловин з’явилася ще одна версія — стіни тріщать через розгалужену мережу підземних переходів під музеєм. Тоді бур потрапив саме в невідому порожнину, висота якої була два метри. Тож вирішили провести ретельну геологічну розвідку пагорбу, щоб скласти детальну карту підземних шляхів. Зараз науковці мають, за їхньою термінологією, «п’ять проблемних точок».

— А проект бетонної завіси, який пропонували спеціалісти з ПНТУ і тодішнє керівництво області?

— Наразі він не на часі. По-перше, це додаткове навантаження на проблемний ґрунт, а по-друге, якщо вода зустрічає перешкоду, то вона спочатку накопичується (а це плавун), а потім оминає цю перешкоду. 

— Ви до цього сказали «ми вирішили», а хто це «ми» і коли?

— Коли я отримав інформацію про нові тріщини. Остання нарада з цього приводу відбулася 25 січня цього року. Тоді фахівці облдержадміністрації, міської ради, науковці і вирішили провести розвідку ґрунтів. Після цього знову зустрінемося у червні. Хоча... можна і раніше, все залежить від того як швидко завершаться весняні паводки, бо на їх фоні важко відстежити реальні процеси. Можливо потрібно зміцнити фундамент музею, як це зробили в Одесі з будівлею Оперного театру. Знаєте... чим більше я отримую інформації по цій проблемі, тим глибше моє переконання, що причини руйнації — комплексні і історичні. З різних архівних джерел відомо, що зсуви ґрунту переслідували цю будівлю майже від початку існування. Тоді були інші будівельні норми, та й навантаження на навколишні ґрунти — далекі від сучасних. Там дуже проблемна земля, тому завдання і цієї влади і тієї, яка буде після нас, — постійно моніторити ситуацію і приймати своєчасні заходи по укріпленню будівлі. 

— А внутрішній ремонт ще не завершили?

— В процесі. Роботи не так багато, але вона специфічна. Наприклад, автор фресок зараз мешкає в Петербурзі, йому 70 років, і всі моляться, щоб з ним нічого не сталося, адже без нього виконати реставрацію буде важко. Є проблеми й по відновленню плитки, адже її рецепт унікальний. Ми внесли в запит на отримання субвенції 7 млн. грн. на завершення ремонтних робіт, однак скільки нам виділить держава — не знаємо.

Для довідки. Полтавський краєзнавчий музей — один з найстаріших в Україні. Він був заснований ще в 1891 році за ініціативи відомого петербурзького вченого, професора-грунтознавця Василя Докучаєва, який у 1888-1892 роках проводив дослідження грунтів Полтавської губернії. Полтавський краєзнавчий музей є одним із найвідоміших символів Полтави.

Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»

Суспільство