Вікторію Санжарівець звільнили з-під варти
16-річну дівчину з Кобеляк, яку звинувачують у вбивстві музиканта Сергія Звенігородського, 16 грудня, після 1,5-річного ув’язнення, звільнили під підписку про невиїзд
Про це «Полтавщині» повідомила журналістка Ірма Крат у своєму листі, який ми публікуємо частково.
«Багато хто із людей переконував мене у тому, що як би ми не намагалися воювати із діючою правоохоронною системою, кругова порука не дасть бажаного результату. Я ж завжди сподіваюся на краще, і не лише сподіваюся, а й роблю все для того, щоб довести людям, що якщо ти не лише цього прагнеш, а й наполегливо працюєш, то ти обов’язково зрушиш будь-яку гору з місця.
Сьогодні, мабуть найщасливіший день у моєму житті... Тривалий час я займаюся кримінальною справою, в якій начальник Полтавського «убойного» відділу Олександр Власенко, на мою думку, «повісив» вбивство колишнього афганця Сергія Звенигородського на неповнолітню сироту Вікторію Санжарівець. Півтора роки дівчину отримували в Полтавському СІЗО, за цей період мною було написано сотні скарг, звернень, пропозицій до усіх існуючих органів України. Ночами, разом із адвокатом Сергієм Колотієм, прораховували кожен крок правоохоронців. Шукали додаткових справжніх свідків. Було запрошено від ТРК «Україна» програму «Критична точка», від НТН «Агенти впливу». Навіть довелося прийняти пропозицію Андрія Марущака і залучити до справи «Битву екстрасенсів», які попри всі свої ідентичні формати сюжетів показали справжнє розслідування замість шоу. Сотні публікацій було як в інтернеті, так і в найвпливовіших друкованих виданнях України.
Головний міліціонер Полтавської області пан Рудяк та прокурор області Андрій Миронов намагалися запросити мене на розмову з цього приводу. Але я ігнорувала будь-які запрошення, будь-які пропозиції, бо на карті стояла доля молодої дівчини, та ще й сироти.
Рік пекельної боротьби, відписок, розголосу — все це, не давало бажаного результату. Місяць за місяцем я витрачала власні кошти, все це відбирало багато часу та енергії.
Втомившись ходити по колу, 16 листопада ми вирішили провести під стінами Генеральної Прокуратури України акцію протесту, до якої долучилася керівник Асоціації інституцій громадянського суспільства «Діалог з Владою» Марія Колесник та декілька київських громадських діячів. Саме цього дня дівчині планували винести сфабрикований вирок — 15 років позбавлення волі за чужу провину.
[Відео було видалено]
Я спілкувалася із представником Генеральної Прокуратури. Мене вислухали, у телефонному режимі зв’язалися із відповідальними особами та у моїй присутності наказали терміново відправити справу на дорозслідування і знайти справжніх вбивць.
Справу відразу відправили на дорозслідування, але знову ж таки: дівчину залишили під вартою, мовляв, доки не знайдуть справжнього вбивцю, її не відпустять.
Буквально через тиждень, 2 грудня, знаючи, що шукати вбивцю будуть років три або й більше, я провела прес-конференцію в інформагентстві «Уніан». На неї було запрошено чимало всеукраїнських громадських організацій, але виявили бажання долучитися до справи лише члени всеукраїнського громадського об’єднання «Новий Київ». Окрім цього, прочитавши моє звернення «Крик про допомогу», депутат Верховної Ради України пан Стретович у телефонному режимі зв’язався зі мною та запропонував свою юридичну підтримку. З приводу цієї справи він навіть особисто зустрівся із Генеральним Прокурором України Віктором Пшонкою.
Сьогодні, 16 грудня 2011 року, о 12:00 Вікторію Санжарівець звільнили з під варти... Після всього, що було зроблено, дуже б хотілося подякувати у цій справі журналістам: Ганні Довгошей, Олександру Кулику, Людмилі Кучеренко, Олександру Полупану. І особлива подяка адвокатові Сергію Миколайовичу Колотію. Нехай все, що роблять ці люди, додасть їм не лише стимулу в наступних справах, а й удачі по життю.»