У Кременчуці відкрили єдину в Україні Алею Героїв соцпраці
У Кременчуці сьогодні урочисто відкрили єдину в Україні, а тому унікальну Алею Героїв Соціалістичної праці СРСР
Довідково. Герой Соціалістичної Праці — почесне звання в СРСР у 1938-1991 роках, вища ступінь відзнаки за працю. За видатні заслуги воно могло присуджуватися неодноразово. Героям Соціалістичної Праці вручалися орден Леніна, медаль «Серп і Молот» та грамота Президії ВР СРСР. Перше звання Героя Соціалістичної Праці було присвоєно 20 грудня 1939 року Йосифу Сталіну. До кінця 1991 року приблизно 19 тисяч осіб було відзначено цим званням (з них понад сто осіб — двічі чи тричі).
Володимир Коваленко
Ініціатор створення такої Алеї героїв — Володимир Коваленко, який вже 22 роки поспіль очолює Автозаводську райраду Кременчука. «Полтавщина» поспілкувалася із ним з цього приводу.
— Володимире Миколайовичу, десь іще в Україні є подібні стели або інші пам’ятники на честь героїв соцпраці?
— Ні, Кременчук у цьому плані унікальний. В Автозаводському районі проживало вісім чоловік, прізвища яких ми увічнили на стелах. Четверо з них свого часу працювали на автомобільному заводі, я знав їх особисто, бо працював із ними: дуже скромні і порядні люди.
— Нинішнє підростаюче покоління і не знає, хто такі герої соцпраці...
— «Из одного металла льют медаль за бой, медаль за труд». Справді, щоб діти знали про тих, хто своєю кров’ю відвойовував, а потім своєю працею відновлював державу, ми й започаткували у парку Миру спеціальні куточки. Є Алея Слави, де встановлені пам’ятні дошки тим військовим частинам, які відзначилися при визволенні нашого міста від фашистських загарбників, та яким за це було присвоєне почесне найменування «Кременчуцьких». Поруч — музей під відкритим небом, де зібрана їхня військова техніка. Це одна сторона медалі. Сьогодні ми відкрили Алею героїв соцпраці у рамках проекту «До всіх вершить життя приводить праця!»... Знаєте, нині Кременчук входить до десятка міст України, де найбільший випуск продукції на одного жителя. Ми сьогодні користуємося тим, що було збудовано з 1943 по 1991 роки, не варто про це забувати.
— Але ж покладанням квітів до пам’ятнику пам’ять не «пришиєш»...
— Ось для того, аби патріотизм був не словах, а на ділі, ми закріпили за кожним героєм соцпраці навчальний заклад і підприємство. Більше того, наведу вам такий приклад. Нинішній голова правління АТ «Крюківський вагонобудівний завод» Володимир Приходько — син Івана Митрофановича Приходька, колишнього директора КрАЗу і героя соцпраці. Тут і зв’язок поколінь, і неможливість багатьом фактам канути в Лєту.
— Щоб ви порадили вашим колегам в інших містах та містечках щодо вшанування своїх героїв соцпраці?
— От ми сьогодні багато говоримо про героїв Великої Вітчизняної — це добре. Але не варто обходити увагою героїв мирної праці, адже нині — мирний час, а тому вони можуть дати діткам відмінний приклад для наслідування, допомогти зрозуміти поняття «мала батьківщина», «патріотизм». І, звичайно, зацікавити у робітничих професіях. За допомогою архівів різних державних установ та музеїв необхідно якнайскоріше знайти людей, працю яких в СРСР відзначили на найвищому рівні. Їх небагато, тому це не питання — відшукати дані про них, вшанувати їхню пам’ять та розповісти про них громадськості.
Парк Миру у Кременчуці
Алея Слави
Окрім восьми героїв соцпраці-кременчужан на одній із стел їхньої алеї — меморіальний напис про двічі Героя СССР, льотчика-космонавта Олексія Леонова, який навчався у Кременчуцькому льотному училищі цивільної авіації, знайшов у цьому місті дружину. Його життя також будуть досліджувати школярі.
Стели Алеї Героїв соцпраці виготовлені коштом підприємств Кременчука.
, «Полтавщина»