Полтавський обласний краєзнавчий музей святкує 120-річчя

Музей у давнину і сьогодні

Полтавський краєзнавчий музей як значний науково-культурний центр заснований у 1891 році за ініціативою видатного вченого професора В. В. Докучаєва, який передав понад 4000 зразків ґрунтів, близько 500 зразків гірських порід, 862 гербарні аркуші. Серед меценатів і уродженка Полтавської губернії Катерина Скаржинська (1854-1932), яка подарувала понад 20 тисяч експонатів і наукову бібліотеку. У дар музею впродовж 1894-1913 років передав цінні колекції східних старожитностей Павло Бобровський.

І нині фонди — унікальне зібрання предметів старовини, побуту та народного мистецтва, у якому не лише місцевий матеріал, а й старожитності різних частин світу: Стародавнього Єгипту, Індії, Японії, Китаю, Індонезії. Справжня гордість музею — козацькі старожитності, в яких зберігся високий дух свободи й незалежності. А всього в музеї близько 300 тисяч експонатів. Серед них колекції полтавської народної вишивки, ткацтва, килимарства, дерево-різьби, церковних речей... А ще археологічні, нумізматичні, природничі.

Усі зали музею — тематичні:

• «Природа рідного краю». (Рельєф, клімат, ґрунти та водні ресурси, рослинний і тваринний світ — зали № 1–5)
• «Скарби світової історії». (Мистецтво Стародавнього Єгипту, колекції античної кераміки, зброї, медальєрного та сакрального мистецтв — зал № 24)
• «Історія Полтавщини XX ст.» (Полтавщина в роки Великої Вітчизняної війни (1941–1945 рр.), молодіжне підпілля м. Полтава (1941–1943 рр.), національні державотворчі процеси на Полтавщині — зали № 15-21, 22а)
• «Історичне минуле краю». (Давня історія Полтавщини: від кам’яного віку до часів Київської Русі, козацтво на Полтавщині, Полтавська губернія в XIX — на поч. XX ст. — зали № 6–14)
• «Народний побут. Народне мистецтво. XVIII-XXI ст.». (мансардний поверх зали № 1–11)

Проблеми і здобутки музею

Унікальна сама споруда Полтавського обласного краєзнавчого музею. Про її руйнацію від часу та будівельної діяльності навколо ми неодноразово розповідали. Тріщини на стінах дітища архітектора Кричевського — ніби зморшки на чолі літньої людини. Науковці навіть стверджували, що через них музей може не достояти до весни 2011 року. Але поки що із спорудою все нормально, навіть більше. Останні спостереження за тріщинами показують, що трапляються дива. В управлінні культури ОДА оптимістичних прогнозів, попри це, не дають. Наполягають: музею, як раніше, необхідна прискіплива увага спеціалістів та належне фінансування. Нагадаємо, з обласного бюджету виділено 1 мільйон 300 тисяч гривень для потреб культурної установи (мільйон — на завершення внутрішніх робіт, 300 тисяч — на укріплення фундаменту). Крім того, ще 300 тисяч пішло на обстеження та дослідження ситуації із тріщинами.

Але цими днями про проблеми не говорять — 130 працівників краєзнавчого музею і 17 працівників його філії — музею авіації та космонавтики — святкують ювілей альма-матер. За словами начальника управління культури Геннадія Фасія вже відбулися виставки видавничих проектів закладу та нових надходжень до його фондів. Сьогодні на масштабному урочистому засіданні «Музей і час» найкращим працівникам установи вручать почесні грамоти представники влади.

— У музеї сьогодні є все необхідне для того, аби він був відкритий для відвідувачів. Крім того, там створені хороші умови для працівників. На дослідження, наукову діяльність та відрядження виділяється достатньо коштів. Закуплена запасна черепиця для даху споруди, аби більше не повертатися до проблеми руйнації покрівлі через несвоєчасний ремонт. Ззовні і всередині зроблено капітальний ремонт. Тож сьогодні колектив на чолі із заслуженим працівником культури України Катериною Фесик спокійно святкує 120-річчя музею, — зазначив Геннадій Фасій.

З нагоди ювілею краєзнавчому музею також допомогли створити власний сайт в інтернеті.

Анна ДОВГОШЕЙ, «Полтавщина»