Про проблеми судів Полтавщини — зсередини

Як відомо, в Україні є три гілки влади — законодавча, виконавча і судова. І вони апріорі мають бути незалежними одна від одної. Але всі три гілки влади залежать від фінансування із Державного бюджету. І судова при цьому — в найбільш невигідному становищі.

Іван Клочко

На нещодавній сесії облради депутати вирішили підтримати судову систему Полтавщини. 1 мільйон 900 тисяч гривень місцевим судам виділять згідно з «Обласною програмою організаційного забезпечення судів Полтавщини на 2011-2015 роки». Але майже 2 мільйони гривень на п’ятирічку — для них крапля в морі проблем. Хоча обласний бюджет їм допомагає вже втретє, за що особисто Іван Клочко дуже вдячний депутатам.

— Іване Олексійовичу, спочатку розкажіть про те, для чого потрібна ваша структура і як довго ви в ній працюєте.

— Територіальне управління державної судової адміністрації України в Полтавській області забезпечує місцеві суди у матеріально-технічному та інформаційному планах, дбає про їхню незалежність та безпеку. Територіальне управління створене у 2002 році. До цього воно було органом виконавчої влади, а з 2010 року віднесено до судової гілки влади. Я працюю у цій структурі 9 років — від самого першого дня.

— У нас в області 31 місцевий суд. Які їхні основні проблеми?

— Усі суди — державні установи. Але при цьому маємо хронічне недофінансування. Так, на сьогодні згідно з кошторисом на 2011 рік заробітну плату ми отримали на рівні 70% від запланованого, видатки на відрядження — 42,8%, виплату пенсій і допомоги суддям — 38%... Придбання предметів, матеріалів, обладнання та інвентарю (папір, різноманітні бланки, журнали та конверти, канцтовари, фіксуюча апаратура з дисками, формений одяг суддів, печатки і т. п.) — на рівні 23,5%, оплата послуг, крім комунальних — 1,2%... Комунальні послуги профінансовані на 49,7%, придбання предметів довготривалого використання — 0,37%, капітальні видатки — 0%... А без капітальних видатків, як ви знаєте, немає розвитку системи.

Окрема розмова — про нестачу приміщень і місця у них. На 31 суд у нас припадає 38 приміщень, хоча має бути 31 — працівники суду повинні знаходитися в одній будівлі. Але, на жаль, поки що лише 3 місцеві суди працюють відповідно до Переліку вимог судочинства. Практично всі інші наші приміщення не відповідають їм за розмірами службових площ. Це не дає можливості забезпечити суди необхідною кількістю залів судових засідань, кімнат для персоналу суду, учасників судового процесу (свідків, адвокатів, прокурорів), судової міліції, конвойної служби, підсудних під вартою, приміщень для зберігання речових доказів тощо.

Окремо розмова — про витрати, пов’язані із вартістю однієї справи, що знаходиться у впроваджені суду. За мінімальними підрахунками, вона коштує 20 гривень. Це без урахування комунальних платежів і зарплат працівникам. Проте громадянин сплачує державне мито за одну справу в розмірі лише 3,40 гривень. Крім того, ведуться аудіозаписи судових засідань на двох СD-дисках. Ці витрати також ніхто не компенсує.

Є американська програма з обміну досвідом «Верховенство права», завдяки якій я зміг подивитися, як працюють за кордоном. Так от, в інших країнах світу, таких як Польща, Греція, Болгарія, США, фінансування судової системи відбувається 100% від потреби. В Україні — на 50%...

— Скільки у минулому році було сплачено державного мита до Держбюджету?

— 5 мільйонів 340 тисяч гривень. До речі, частина цих коштів має повертатися — на потреби судів. Але повернуто лише 2 мільйони. І це, нагадаю, на 31 місцевий суд...

— Місцева влада у районах вам допомагає?

— Так, я дуже вдячний керівникам районів і райцентрів. Так, у Лубнах нам виділили нове відремонтоване приміщення — велике спасибі місцевій громаді. Наближено відповідають нормам судочинства приміщення Карлівського та Кобеляцького районних судів. Але всюди проблема — замало квадратних метрів. У Гребінці є приміщення 60-х років. Там туляться 3 судді та 16 інших працівників. У райцентрі ми свого часу придбали прекрасну триповерхову споруду для суду. Але для завершення ремонту в ній не вистачає 400 тисяч гривень.

— Отримані від облради гроші підуть на Гребінківський суд?

— Ні, що ви! Ці кошти не можемо витратити на щось одне. Капітальних ремонтів і реконструкції потребують багато приміщень судів. Крім того, хочемо облаштувати громадські приймальні, закупити для них меблі, оргтехніку — щоб у громадян швидше приймали позовні заяви, їм могли оперативніше видавати копії судових рішень, зріс рівень поінформованості про процес розгляду справи тощо.

Далі буде...

Анна ДОВГОШЕЙ, «Полтавщина»