21.02.2011 | 11:05

Олександра Мамая закликали вшанувати Мазепу, а не двоголового орла

Рух добровольців «Простір Свободи» Рух добровольців «Простір Свободи» | Фото: dobrovol.org

На прохання осередку Руху довровольців «Простір свободи» публікуємо їх відкрите звернення до міського голови Полтави Олександра Мамая. Текст розміщуємо із незначними скороченнями.

Шановний Олександре Федоровичу!

Приводом для цього звернення стали Ваші нещодавні заяви щодо наміру встановити навесні двоголового імперського орла на пам’ятникові коменданту Олексію Келіну. Беззаперечним є факт: мобілізація понад двох з половиною тисяч місцевих жителів та відважна боротьба чотирьох тисяч російських вояків дозволили здолати кількісно більшу і професійну шведську армію та утримати місто і дочекатися підмоги. Однак, поглянемо на події 1709 року з іншого боку, на заслуги інших сторін, які брали участь у Північній війні.

Гетьман Іван Мазепа — видатний меценат, громадський діяч, поет. За 22 роки його правління значне піднесення відбулося в культурному та церковно-релігійному житті українців. Високоосвічена і всебічно розвинена людина, мудрий правитель, він вболівав за розбудову й розквіт України, боровся за її державність...

Якщо шведи пройшлися нашою землею шукаючи легкої здобичі, скропили її кров’ю славних козаків і зрештою, повернулися до себе ні з чим, імперський же дух-поневолювач не полишає України і понині. Своїм рішенням «відновити історичний вигляд пам’ятника Келіну», Ви фактично паплюжите цінності незалежної і суверенної держави, легітимізуєте дух імперства.

Російський герб — «нащадок» Римської, Германської та Візантійської традицій, імперій-завойовників. І нині, під виглядом відновлення меморіалу, кілька зацікавлених осіб фактично кидають під ноги гордість українства та його честь, пошановуючи чужоземний герб, з яким пов’язані найгіркіші сторінки нашої історії.

Якщо ж справді йдеться про встановлення історичної справедливості, то чому приміром, перейменований більшовиками у 1918 році проспект Келінський понині залишається Першотравневим? Чому Жовтнева вулиця за аналогією не здобула імені Олександрівської, а Паризької Комуни — імені Андрія Заливного? Тим більше, на чергову вимогу громади встановити пам’ятник Іванові Мазепі у Полтаві, ви заявили: «На моє переконання, мер повинен займатися дорогами, тролейбусами, харчуванням дітей у школах та дитячих садках тощо» ( інтернет-видання «Історична правда», 08.02.2011). Як пише це ж джерело, посилаючись на Ваші слова: «...якби питання про встановлення пам’ятника усе-таки виносилося на розгляд міськради, він утримався б від голосування». І разом з цим, прийняли майже одноосібне рішення щодо іншого пам’ятника, йдучи слідом за своїм попередником А. Матковським, не запитавши у громади, хоче вона бачити імперського орла у Полтаві чи ні? Тим більше, на пам’ятник Мазепі кошти збирали всім миром (в тому числі, кілька тисяч гривень передали представники «Простору свободи»), а фінансування реконструкції меморіалу Келіну здійснив таємничий «меценат»... 

Певно, Вам відомо про петицію, яку підписала низка відомих сучасників (діячів мистецтва, політиків, громадських та культурних діячів і сотні простих громадян з усіх куточків світу) з вимогою таки встановити пам’ятник Мазепі у Полтаві. Вже маючи за плечима сором за вашого попередника, який отримав антипремію «За оборону Полтави від Мазепи», менше за все хотілося б зганьбитися на всю Україну ще й з встановленням імперського символу в самісінькому серці, так званої, «духовної столиці» України.

Шановний Олександре Федоровичу, ваше прізвище відсилає до давніх легенд і переказів про славного козака Мамая, який понад усе любив волю й Україну. Віримо, що у ваших жилах тече його благородна кров і поклик українства переможе тимчасовий порив зіграти, нехай і несвідомо, за чужу команду на власному ж полі.

Рух добровольців «Простір Свободи»

Політика і влада