14.02.2011 | 21:17

Віце-губернатор про здорожчання життя, китайські товари та особисте

Борис Галушко Борис Галушко | Фото: Анна Довгошей

Пропонуємо вашій увазі закінчення інтерв’ю з Борисом Галушком

— Какие (плановые?) еще подорожания ожидаются в 2011 году? /капець/

— Що означає «планові подорожчання»? На сьогоднішній день, підкреслюю, у нас немає ніякої інформації про планове здорожчання будь-чого. Проблеми є на ринку продуктів харчування, ми переживаємо за кожну копійку «зверху», тому в нас є т.з. соціальний кошик для незахищених верств населення.

Економіка живе за своїми законами. У будь-якому разі ціни будуть мінятися. У першу чергу все прив’язується до енергоносіїв — однієї із основних складових вартості будь-якого товару. Політика також впливає на ціноутворення. І страйки, і революції. До 2004 року в Україні була більш-менш стабільна ситуація на ринку. Після «помаранчевої революції» у політиці з’явилися нові гравці, в економіці — хаос — і маємо такі ціни, які сьогодні бачимо на цінниках.

— Чому в нашій країні більшість товарів китацського виробництва? Мої знайомі хотіли відкрити цех по виробництву деяких товарів, але коли дізналися про налоги, то перехотілося. А в Китаї або в інших країнах які налоги? Мені не подобається налоговий кодекс Тігіпка-Азарова. /Тевеен/

— Ну, чому зразу — «більшість товарів з Китаю»?

— У нас ще Турція є...

— Китайський ширвжиток дешевий тому, що його виготовляє дуже дешева робоча сила. Китайський простий робітник — це людина, яка живе у халупі, має два кілограми рису на місяць і холодну воду. Але він ходить на роботу, тому що він повинен ходити на роботу. Це називається «капіталізм з комуністичним обличчям».

Дивіться, в європейських товарах близько 30% собівартості — це зарплата людей, які їх виготовили, ми маємо прагнути до цієї цифри. В Україні цей показник — 17-19%, а в Китаї — 1-2%...

— А що робить влада для того, щоб китайських товарів було менше?

— А чому ми маємо із ними щось робити? Це ринок. Інша мова, що ми маємо вітчизняні товари робити конкурентноспроможними. Для цього необхідні пільгові моменти по податкам, енергопостачанню, сировині. Для цього необхідно створювати нові робочі місця. І тоді в усіх галузях можна очікувати такого підйому, який зараз спостерігаємо, скажімо, у машинобудуванні на Полтавщині. Промисловість взагалі останнім часом серйозно піднялась, я вже про це говорив.

— Как, всетаки, дескредитировали чиновники православную икону. Превратили ее в часть бардачного интерьера своих кабинетов. Еще более лицемерно это смотрится в кабинетах силовиков. В чем Ваша вера? /whale/

— Якщо ваше запитання стосується релігії, то я — віруюча людина. Але я вважаю, що у кожного — своя віра. У чому наша проблема? У нас немає толерантності по відношенню до людей інших віросповідань. Бог єдиний, просто різні люди називають його по-різному. Тому я б хотів, щоб в Україні була єдина церква, але канонізована, та, яка визнається світом. Це політичне питання, але дуже важливе.

Погано, що в наших церквах є ортодоксальні речі. Я не розумію, коли священики виганяють жінок без хустини або у брюках. Яка вам різниця, якою вона прийшла до Бога? Через такі речі і розвиваються різні секти — там простіше до всього ставляться.

Я більше прагматик у питаннях віри. Хоча дуже поважаю людей, які присвячують їй життя, або йдуть заради неї на жертви. У мене бабуся — мама батька — перед Пасхою ходила пішки з Лохвиці до Київської Лаври і назад.

— Які ваші хобі, якщо у вас вистачає на них часу?

— Із традиційних я люблю полювання і риболовлю. Із екстремальних — катаюся на гірських лижах. Ми з дружиною давно займаємося цим видом спорту, їздимо на Буковель і катаємося тут, в Стасях. Люблю автомобілі, люблю знаходитися за кермом.

— Не користуєтеся при цьому посвідченням посадовця?

— Ні, просто я уважний за кермом. Я користуюся підказками водіїв на зустрічних автомобілях.

— Які якості не любите в собі, друзях та підлеглих?

— Лінь. Невірність, невідданість, легкодухість. Якщо працюю у колективі, я до останньої клітини вірний його ідеям і цілям. Люблю єдність, це для мене важливо.

— Готові пожертвувати своїми інтересами заради інтересів команди?

— Так.

— Що вам подобається у жінках?

— Розум.

— А як же зовнішність?

— Розумна жінка некрасивою не буває. Дуже важливо в родині бути розумною жінкою, це від Бога дається і не всім. У мене чудова родина — дружина, два дорослих сина — я ними пишаюся. Я не розумію «блондиністисть», яка, до речі, проявляється у запитаннях до мене однієї читачки вашого видання. Некоректні і провокаційні слова не додають розуму тому, хто їх висловлює.

Ну, а всім іншим читачам «Полтавщини» дякую за змістовні запитання.

Анна ДОВГОШЕЙ, «Полтавщина»

Економіка і бізнес