20.01.2011 | 15:20

Велоекстрім в Полтаві

Велоекстрім в Полтаві Велоекстрім в Полтаві

Прогулюючись містом, полтавці неодноразово бачать хлопців та дівчат, які проносяться на різних типах велосипедів, виконуючи, на перший погляд, неймовірні трюки та стрибки

Хто вони, ця молодь, зрощена на шумі велосипедних коліс у невеличких сідлах велобайків?

Щоб зрозуміти реальне обличчя полтавського велоекстріму, ми задали кілька питань велобайкеру Олександру, який кілька років займається цим цікавим урбан-спортом.

Велоекстрім в Полтаві

— Розпочати варто з того, що існує досить велика кількість стилів їзди. Помножимо їх на індивідуальний почерк кожного байкера — вийде безліч. Мій стиль, — говорить Олександр, — MTB freeride (абревіатура «MTB» — у перекладі «гірський велосипед»). Загалом основних стилів близько 10 (freeride, urban freeride, downhill, street, dirt, trial, cross country та інші). Для BMX (невисокий велосипед для велокросу, т.з. «табуреточник» у вузьких колах) свої стилі — flat, dirt та інші.

— Яка основна різниця між цими велосипедами та стилями, що вони диктують?

— Гірські велосипеди мають підвіску (велокросові BMX — ні), у них трохи складніший стиль (адже і вага більша 16 — 20 кг). BMX легкі, без підвіски, на них краще виконувати трюки. Єднає ці два типи велосипедів — міцність конструкції.

— Скільки в Полтаві прихильників такого сучасного спорту?

— Тільки прихильників freeride близько 40. Інших — точно не скажу, але вистачає.

— Розкажіть, будь ласка, про принципи катання на таких велосипедах.

— Знову ж таки, принципи сильно різняться від типу велосипеду і стилю, що собі обрав байкер. Для мого стилю характерна своєрідна «смуга перешкод» («dirt» — земляні ями та трампліни та «нор-шор» — система дерев`яних містків на висоті кількох метрів над землею). Сенс — пройти таку «смугу перешкод» без зайвих ушкоджень, виконуючи, де це можна, свої стильові трюки.

— А в чому саме сенс кожного стилю?

— Справа нехитра. Все в житті має приносити задоволення. Тут воно є сповна, та ще й викиди адреналіну. Фактично кожен велобайкер, відточуючи свій стиль, стає таким собі неповторним митцем. Ну а щодо стилів, то downhill — це швидкісний спуск (швидкості близько 50 км/год); street — катання із вуличними перешкодами (бачили, як хлопці стрибають на велосипедах через східці — оце саме воно); dirt — катання по земляній смузі перешкод. Є ще тріал — складний і дорогий спорт, де надзвичайно легкими байками (9-10 кілограмів) видираються на схили, по камінню.

— Ви говорили про травми, наскільки вони значні для цього урбан-спорту?

— Травм багато. Домінують струси, можна і черепно-мозкову травму заробити. В будь-якому випадку без шолому кататися не рекомендую. На приземленні можна легко розпороти ногу до кості. Поширені травми спини — від ударів.

— Є якийсь захист?

Перчатки (це скоріше для комфорту), кілька видів шоломів (для всього обличчя і голови та ті, що закривають голову частково), наколінники, захист торсу, але вони, м` яко кажучи, не завжди одягаються.

— Скільки коштує гірський велосипед?

— Можна збирати самому, а можна — купити готовий. Купити — 16 000 ?17 000 гривень, але все рівно доведеться трохи доробити. Збирати власними руками трохи дешевше і надійніше: вилка — приблизно від 4000 гривень, рама (з алюмінію, сталі, хром-молібден) — від 3000. Колеса в залежності від вісі в середньому — від 1500 грн. Педалі, сідло, штифти, руль — потягне на 1000 з гаком. Амортизатори та підвіска — від 8000. Ще гальма, дискові гідравлічні раджу ( від 800 грн.).

Велоекстрім в ПолтавіВідсутність спеціальних майданчиків для катання — серйозна проблема. Особливо тоді, коли останні з них просто закривають

— Де у Полтаві можна знайти ваші «полігони» (місця для катання)?

— Левада (там трампліни), Вороніна (земляні насипи та трампліни). Проїхатися можна у Патлаївці. Стилі, які і місто влаштовує, терплять звичайні полтавські вулиці — можна ВМХ побачити і біля театра Гоголя, і на міському БК. Існує кілька місць, де можна поборотися за призи та визнання — це «Роад раш» у Решетилівці, трисезонний фестиваль у Алушті. У Полтаві раніше була «Веломанія», але зараз її нема. Непогані траси розкидані по всій Україні.

— У прихильників ВМХ своя специфічна одежа — вузькі брюки, масивні шузи...

— Так, така форма викликана специфікою катання — вузькі штани не потрапляють у зірочки, шузи бережуть стопи від переламів та вивихів. Фактично це вже окрема субкультура, що диктує власну моду.

Олександр ЗГУРСЬКИЙ, «Полтавщина»

Новини спорту