4-та поліклініка у Полтаві є передовою, але можливі етичні недопрацювання медиків

У наступному блоці інтерв’ю з директором Департаменту охорони здоров’я Полтавської ОДА Віктором Лисаком мова піде про реформи у фтизіатричній службі, скарги на байдужість медиків та розвиненість місцевої діагностики.

Як і коли планується реформування фтизіатричної служби? /АНЮТИК/

— Що сьогодні відбувається у фтизіатричній службі? Змінені підходи щодо тактики лікування відповідно до уніфікованих підходів надання спеціалізованої допомоги, тобто на первинному, вторинному і третинному рівнях надання медичної допомоги. 21.12.2012 р. виданий наказ Міністерства охорони здоров’я № 2091, змінилися підходи щодо стаціонарного лікування і щодо амбулаторного лікування. Змінилося те, що зараз чітко визначена тактика лікування тих пацієнтів, які мають мультирезистентні форми, і бацелярні форми. Це ті, які виділяють паличку, і ті, хто має сталу реакцію до хімпрепаратів, які потребують затратних форм лікування. Сьогодні у пацієнта, у якого вперше виявили фтизіатричну патологію, то тактику лікування і ведення цього пацієнта розробляє лікарська комісія обласного протитуберкульозного диспансеру. Тут потрібно, щоб належно спрацювала і первинна ланка, і вторинна, щоб змінити лікувальні процеси на стаціонарному рівні. Тому що 99% таких ліжок знаходяться на рівні обласного бюджету.

По-друге, це лабораторна діагностика, яка дає можливість визначити чутливість мікобактерій туберкульозу до препаратів. І відповідно призначати правильне лікування. Це ефективне використання коштів.

І відповідно змінилися сьогодні терміни перебування пацієнтів у стаціонарах. Якщо раніше лікували 6-9 місяців, то тепер потрібно лікувати за 2-3 місяці. І він нікуди не дівається, він потім перебуває на амбулаторному лікуванні. Окрім лікаря первинної ланки нам допомагають волонтери, працівники Червоного Хреста, які дають таким пацієнтам суттєвий соціальний пайок. За перше півріччя з 94 таких пацієнтів завершили з позитивним лікуванням 29. Зараз вважається, що якщо пацієнт припинив лікування, то це неефективно. До речі, й на стаціонарах лікують тільки тих, хто має активну форму, щоб розмежувати різних хворих, щоб убезпечити людину від повторного зараження.

В четверг резко заболела нога. Пошел в 4 новую поликлинику (на Фурманова). Говорят проходи флюорографию. Я отвечаю, что мне нужно к хирургу, у меня острая боль. Мне ответили, что пока я флюорографию не пройду, к врачу не попаду и что сегодня флюорография уже не работает. Пришлось идти на следующий день проходить флюорографию. Сказали, что результаты будут только в понедельник. Получается, что если у человека острая боль, терпеть он должен 4 дня, чтобы медицинское учреждение ему оказало помощь. /Экскурсовод/

— Розбиралися ми з цим питанням, на жаль немає прізвища цієї людини, тоді можна було конкретно щось визначити. Якщо у нього був гострий біль, то потрібно було звертатися до травмопункту. Є тут етичне питання. Але якщо говорити про 4 поліклініку, то ми знаємо, що тут постійно новаторські підходи на користь пацієнта. Запис до лікаря можна зробити в електронному вигляді, розробили індивідуальну електронну картку пацієнта. Тому, ймовірно, у випадку з читачем медпрацівники десь етично, психологічно не допрацювали. Цього пацієнта повинен був направити лікар первинної ланки, і ніяких проблем не було б. Тим більше там людей, які б контактували з пацієнтом, досить мало, бо система спростилася. Книга пропозицій там є, як і скринька для адміністрації. Вся інформація є, тому потрібно її читати.

Чому в Полтаві лікарі знаючи заздалегідь, що в місті немає потрібного ресурсу для виявлення хвороби, дають направлення на здачу аналізів, потім не можуть встановити діагноз вже не кажучи про лікування. Хворі витрачають кошти та свій дорогоцінний час, а через місяць-два лікарі їх направляють до Харкова та Києва? /Larisa Ivanovna/

— Також потрібно говорити про конкретні випадки. Наприклад, нещодавно була у мене людина, із захворюванням кровотворного органу, селезінки, лежала у нас в лікувальному закладі. Його попередньо діагностували, але направили наші спеціалісти у науково-дослідний інститут, у Київ, де підтвердили діагноз, тому що такий протокол, потрібно перевіряти. Це говорить про доказовість самої системи. При складних випадках цій людині потрібно призначити специфічне лікування.

Але системою це не є, це поодинокі випадки. Діагностика (як державна, так і приватна) досить розгалужена і розвинута. Є у нас баклабораторія (найсучасніше обладнання), значно покращили в обласній лікарні, є біохімічна лабораторія у центрі СНІДу (а раніше в Київ направляли). Зараз потрібно створити вірусологічну лабораторію, у клінічних випадках.

Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»