20.07.2011 | 12:32

Як заможні полтавці нищать столітні дуби

Мешканці селища, не на камеру, говорять, мовби дерева труять свідомо, щоб дуби засихали Мешканці селища, не на камеру, говорять, мовби дерева труять свідомо, щоб дуби засихали | Фото: Олександр Згурський

Останнім часом київський сценарій будівництва елітних котеджів у зелених зонах перемістився на Полтавщину. Жителі селища Лісок стали, на їхню думку, заручниками бюрократії і свавілля

Незаконна чи напівзаконна схема прибирання до рук рекреаційних зон в Україні проста. Кілька заможних людей, за допомогою відповідної державної установи поступово виводять охоронну територію з реєстру. Якщо це лісництво — то тут прибирають посаду лісника і всі нюанси, що можуть згодом заважати. Через деякий час гай із цінною породою дерева перетворюється на «поодиноко стоячі дерева», вирубати які, задля пришвидшеного будівництва нових котеджів, вже не складає проблем. Найцікавіше у цій схемі те, що жителі місцевості, у яких нахабно крадуть їхні зелені зони відпочинку, дізнатися про свавілля можуть хіба на останній стадії — коли змінити у паперовій тяганині вже нічого не можна. Після цього дорогі котеджі по кілька разів переходять з одних рук в інші — саме так відбувається остаточна легалізація.

Ось так нехитро, на місці колись охоронної території ростуть маєтки полтавських багатіїв.Ось так нехитро, на місці колись охоронної території ростуть маєтки полтавських багатіїв.

Екологічний стан селища в багато чому залежить від столітніх дубів. Адже саме вони утримують болотистий ґрунт від розмиву.Екологічний стан селища в багато чому залежить від столітніх дубів. Адже саме вони утримують болотистий ґрунт від розмиву.

Ситуація, подібна описаній, спостерігається в дубовому гаю селища Лісок. Щоб дізнатися більше про типову для українського «капіталізму» схему, ми звернулися до голови селищного комітету Ліска Зінаїди Абакумової.

— Зінаїдо Петрівно, скажіть, за яким сценарієм розгортається вирубка дубів у Ліску?

— Про те, що замість дубового гаю збираються будувати котеджі, ми дізналися випадково. Хотіли посадити бузкову алею на честь загиблих у Велику Вітчизняну війну солдатів. Для нас це не дорого, адже саджанці можемо взяти у власних садибах. Проте, коли взялися садити алею, нас попередили — земля вже роздана.

Звісно ж, громаду такі новини обурили. Ще більше розгорівся конфлікт, коли вулицями почали снувати важкі вантажівки із будматеріалами. Справа в тому, що майже весь Лісок стоїть на плавунах, ґрунтові води знаходяться близько до поверхні. Ґрунт, і без того ненадійний, сильно вібрує від проїзду техніки. У мене вже ціла кіпа звернень від громадян, у яких розпочалося руйнування будинків. Адже хатини вже старі — багато ще мазані глиною.

Кора, що чи то тріснула, чи то була зрізана...Кора, що чи то тріснула, чи то була зрізана...

Нині мешканці селища бажають незалежної екологічної експертизи, що дозволить відповісти на багато питань. Зокрема — чи справді дуби було «отруєно».Нині мешканці селища бажають незалежної екологічної експертизи, що дозволить відповісти на багато питань. Зокрема — чи справді дуби було «отруєно».

Справа в тому, що дуби, на місці яких не сьогодні-завтра зведуть котеджі, — це не просто наша потреба у «зеленій» зоні. Поряд з нами — міське звалище. Воно дуже забруднює ґрунтові води. Сам же Лісок розташований між «двох вогнів» — з одного боку це звалище, а з іншого — залізниця. Дуби, що збираються вирубати, — в більшості столітні. Для прикладу наведу вам дані: один 20-річний дуб навесні за добу (!) піднімає близько 500 літрів води! Він же цю воду очищує, також не дозволяє підмивати берег.

— Тож вирубка дерев може стати «екологічною катастрофою» для селища?

— Звісно! Важко уявити наслідки.

При більш детальному огляді місця спірної забудови ми помітили, що частина дубів біля найбільших забудов почала всихати. Кілька розмов із місцевими довели, що всихати дерева почали саме тоді, коли нові власники розпочали забудову та наштовхнулися на опір місцевих. Детальний огляд нами одного з дерев показав — у багатьох місцях кора просто порепалася (чи, можливо, була підрізана вздовж стовбура). Точних даних, від чого загинули дерева, нам отримати не вдалося, проте наближеність сухих дубів до елітних будов очевидна. Із питанням, чи можливо знищити дерево за допомогою надрізів у корі, ми звернулися до завідувача кафедри екології ПНТУ, кандидата економічних наук, доцента Проскурні Миколи Івановича. Наші припущення щодо «неприродної» загибелі дерев науковець не відкидає повністю, адже надрізи кори — досить простий і ефективний спосіб знищення дерева. Тим не менш, робити будь-які висновки зарано — для цього потрібні дослідження на місці.

Всохле деревоВсохле дерево

Невеличкі дуби, трохи далі від місця забудови, виявилися під час нашого візиту поламаними. І знову ж таки — навіть місцеві жителі не можуть сказати — наслідки це стихії, чи цілком раціональна діяльність забудовників.

З документами по цій справі можна ознайомитися тут.

Далі буде...

Олександр ЗГУРСЬКИЙ, Ксенія ПИВОВАРСЬКА, «Полтавщина»

Суспільство