10 червня 2025 р. в Seisen University (Японія) відкрили виставку «Під небом України: пейзаж зі слів і життя, створений дітьми». Вона триватиме до 11 липня 2025 року. На виставці в Японії представлені понад 230 малюнків і хайку українських учнів. Творчі роботи будуть демонструвати в три етапи – у кожному по 60-80 робіт. У виставці беруть участь малюнки і хайку учнів з усієї України – від Запоріжжя до Львова, також є роботи дітей, які вимушені були полишити батьківщину і виїхати за кордон. 

Розпорядженням Лютенського сільського голови Володимира Омельченка створено комісію з реалізації державної політики відновлення та збереження національної пам’яті українського народу на території Лютенської територіальної громади Миргородського району. Цей дорадчо-консультативний орган у громаді діє за ініціативи представництва Українського інституту національної пам’яті (УІНП) в Полтаві. До комісії увійшли місцеві музейники, діячі культури, старости старостинських округів, представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар та співробітники виконкому Лютенської сільської ради. Перше засідання провів сільський голова Володимир Омельченко. На ньому розглянули низку актуальних питань.

20 травня 2025 року відбулася подія виключного освітнього й культурного значення — спільна президентська лекція для студентів Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка і Сайтама Університету. Тема лекції — «Емоції в нашому житті: поетичний і музичний міст між Японією та Україною».

За підтримки Департаменту культури і туризму Полтавської ОВА та ініціативи представництва Українського інституту національної пам’яті у Полтаві, у Гадяцькому фаховому коледжі культури і мистецтв імені Івана Котляревського відкрилась банерна виставка «(Не)знана Леся Українка: повернення». Про це повідомив директор коледжу Анатолій Насменчук.

8 січня 1935 року в Біївцях Полтавської області народився один з найяскравіших представників покоління шістдесятників, журналіст та поет — Василь Симоненко. 90-річчя від дня його народження за ініціативи Українського інституту національної пам’яті та згідно з Постановою ВР відзначається цьогоріч на державному рівні. У обласному центрі та у переважній більшості громад Полтавського краю відбулися різноманітні заходи з пошанування пам’яті «витязя української поезії».

8 січня минуло 90 років від дня народження поета-шістдесятника з Полтавщини Василя Симоненка. Поет трагічної долі, який прожив лише 28 років.

«Симоненко належить до тих людей, чиї біографії треба вивчати як частку історії України», — писав про поета Євген Сверстюк. Він був першим паростком хрущовської відлиги і першою жертвою системи, яка панічно боялася мислячих людей. «І як же ненавиділи його поезію, його пам’ять сталіністи, які за часів Брежнєва здобувалися-таки на реванш за удар, завданий їм на XX з’їзді КПРС. Не вмер би Василь Симоненко — його б вони загнали туди, куди загнали Василя Стуса, чи Івана Світличного, чи Євгена Сверстюка, чи Івана Дзюбу, чи Олеся Бердника, чи багатьох інших. Чи загнали б у петлю, як Григора Тютюнника або Віктора Близнеця, у загибель від горілки, як Станіслава Шумицького, Валерія Юр’єва, Василя Бондаря… Вони б знайшли спосіб розквитатися із ним. Але — і в цьому я непохитно впевнений — не змусили б його відмовитися від свого «Я», — так характеризував ту епоху Святослав Тельнюк.

За ініціативи краєзнавчої спільноти Департамент культури, молоді та сім’ї Полтавської міськради, Полтавський офіс Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та Центральна бібліотека Полтавської міської територіальної громади влаштували просвітницьке зібрання «Пам’ять серця, сили й завзяття — все віддаю для України». Його присвятили 150-річчю видатного уродженця Полтави, просвітника-петлюрівця, поета й письменника, перекладача, історика українського театру, літературного оглядача, ученого-літературознавця, першого міністра освіти Української Народної Республіки (УНР) Івана Стешенка

Сто років тому, 10 листопада (за іншими даними — 19-го) в селі Макухи (нині підпорядковане Зіньківській міській територіальній громаді Полтавського району) на Полтавщині народився видатний український кобзар Михайло Башловка. Він був останнім із могікан, носієм традиції сліпих кобзарів, яких практично повністю винищив російсько-комуністичний режим у 1920-1930 роках. Кобзар Михайло Башловка — один із тих, хто співав про звитяжну сторінку історії Української Народної Республіки-бій під Крутами. А ще говорив і співав про Голодомор тоді, коли всім було наказано мовчати про цей страшний злочин комуністичного режиму, моторошну трагедію українського народу.