За підтримки Департаменту культури і туризму Полтавської ОВА та ініціативи представництва Українського інституту національної пам’яті у Полтаві, у Гадяцькому фаховому коледжі культури і мистецтв імені Івана Котляревського відкрилась банерна виставка «(Не)знана Леся Українка: повернення». Про це повідомив директор коледжу Анатолій Насменчук.

8 січня 1935 року в Біївцях Полтавської області народився один з найяскравіших представників покоління шістдесятників, журналіст та поет — Василь Симоненко. 90-річчя від дня його народження за ініціативи Українського інституту національної пам’яті та згідно з Постановою ВР відзначається цьогоріч на державному рівні. У обласному центрі та у переважній більшості громад Полтавського краю відбулися різноманітні заходи з пошанування пам’яті «витязя української поезії».

8 січня минуло 90 років від дня народження поета-шістдесятника з Полтавщини Василя Симоненка. Поет трагічної долі, який прожив лише 28 років.

«Симоненко належить до тих людей, чиї біографії треба вивчати як частку історії України», — писав про поета Євген Сверстюк. Він був першим паростком хрущовської відлиги і першою жертвою системи, яка панічно боялася мислячих людей. «І як же ненавиділи його поезію, його пам’ять сталіністи, які за часів Брежнєва здобувалися-таки на реванш за удар, завданий їм на XX з’їзді КПРС. Не вмер би Василь Симоненко — його б вони загнали туди, куди загнали Василя Стуса, чи Івана Світличного, чи Євгена Сверстюка, чи Івана Дзюбу, чи Олеся Бердника, чи багатьох інших. Чи загнали б у петлю, як Григора Тютюнника або Віктора Близнеця, у загибель від горілки, як Станіслава Шумицького, Валерія Юр’єва, Василя Бондаря… Вони б знайшли спосіб розквитатися із ним. Але — і в цьому я непохитно впевнений — не змусили б його відмовитися від свого «Я», — так характеризував ту епоху Святослав Тельнюк.

За ініціативи краєзнавчої спільноти Департамент культури, молоді та сім’ї Полтавської міськради, Полтавський офіс Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та Центральна бібліотека Полтавської міської територіальної громади влаштували просвітницьке зібрання «Пам’ять серця, сили й завзяття — все віддаю для України». Його присвятили 150-річчю видатного уродженця Полтави, просвітника-петлюрівця, поета й письменника, перекладача, історика українського театру, літературного оглядача, ученого-літературознавця, першого міністра освіти Української Народної Республіки (УНР) Івана Стешенка

Сто років тому, 10 листопада (за іншими даними — 19-го) в селі Макухи (нині підпорядковане Зіньківській міській територіальній громаді Полтавського району) на Полтавщині народився видатний український кобзар Михайло Башловка. Він був останнім із могікан, носієм традиції сліпих кобзарів, яких практично повністю винищив російсько-комуністичний режим у 1920-1930 роках. Кобзар Михайло Башловка — один із тих, хто співав про звитяжну сторінку історії Української Народної Республіки-бій під Крутами. А ще говорив і співав про Голодомор тоді, коли всім було наказано мовчати про цей страшний злочин комуністичного режиму, моторошну трагедію українського народу.

22 травня 1861 року відбулося перепоховання Тараса Шевченка на Чернечій горі, що неподалік Києва. З нагоди 210-ої річниці від дня народження Тараса Шевченка та Дня перепоховання Український інститут національної пам’яті (УІНП) cтворив просвітницький слайдер «Поет. Художник» і пропонує вашій увазі кілька художніх робіт, які перегукуються з його віршами і поемами, деякі – є продовженням його слів, але більшість – це його бачення світу, лінза через яку він сприймав зовнішні подразники.

Його творчість у школі вивчали побіжно. Його літературна праця не посідала в нашій уяві такого помітного місця, як Тараса Шевченка, Лесі Українки чи Івана Франка, хоча під впливом шевченкових поезій він почав писати українською, знався з Лесею та її родиною, а Франко відгукувався про нього: «Се просто благотворно — смакувати духовні плоди такого поета». Хтось досі пам’ятає «Колискову» з «Вечірньої казки» («Тихесенький вечір на землю спадає…»), а хтось неодмінно пригадає «Ельдорадо», що в 90-х лунало у виконанні культового тоді рок-гурту «Кому вниз». Та й досі далеко не всім відомо, що тексти цих пісень належать перу видатного уродженця Полтавщини Володимира Самійленка.

19 грудня виповнюється 150 років від дня народження Миколи Філянського, нашого видатного земляка, поета, музеєзнавця, етнографа, історика архітектури, художника, природознавця, жертви сталінського комуністичного терору. Цьогоріч цей ювілей з ініціативи Інституту нацпам’яті та згідно з Постановою ВР відзначається на державному рівні. Адже він зоставив яскравий слід по собі, його постать і зараз займає осібне місце в українській історії та культурі, але про все по-порядку.