Мистецтво завжди супроводжувало важкі, переламні моменти в історії України. Твори, виготовлені в такі хвилини — особливо відверті, патріотичні, щемливі та довговічні.

12 січня 1873 року на світ з’явилася людина, яка своєю кипучою діяльністю здобула статус символу високого мистецького подвижництва та утвердження національної самобутності — Василь Григорович Кричевський.

У школах, лікарнях та музеях завершився збір звернень, а міський голова публічно підтвердив, що бюджетники збирали для нього підписи

Вчителям, медикам, бібліотекарям, діячам культури керівництво пропонує до 9 січня зібрати підписи на підтримку Олександра Мамая

Життя усіх українців кардинально змінилося 24 лютого 2022 року… Безумовно, це торкнулося  й сфери культури та музейної справи зокрема. Для музейників постало найважливіше завдання – зберегти існуючі колекції. Та коли в умовах війни випадає можливість дістати нові експонати — це справжнє диво!

Цьогоріч з ініціативи Інституту нацпам’яті та згідно з Постановою ВР пам’ять видатного гетьмана Пилипа Орлика вшановується на державному рівні. 16 грудня з цієї нагоди у Державному історико-культурному заповіднику «Поле Полтавської битви» відбулася презентація виставкового проєкту «Мазепинці-поборники незалежності України». Його мета полягає в популяризації знань про видатних українців, поборників незалежності нашої держави. Йдеться про основні віхи життя та діяльності Пилипа Орлика, Андрія Войнаровського, Костя Гордієнка, Григорія Герцика, Федора Мировича, Федора Нахимовського, Клима Довгополого, Дмитра Горленка, Ганни Орлик, Григора Орлика.

Прокуратура подала позов до суду з вимогою укласти охоронний договір на історичний Особняк збирача картин Булюбаша на вул. Спаській, де до 2000 року діяв художній музей, а нині – приватний музей Віктора Бажана.

В експозиції представлені фрагменти танків, БМП, БТР, вертольотів та літаків

11 жовтня пам’ятники коменданту фортеці Олексію Келіну та Петру І (біля музею Полтавської битви) прикрили захисною синьо-жовтою сіткою. У серпні такою ж маскувальною сіткою прикрили пам’ятник на місці відпочинку Петра I. Таким чином, вже три імперські пам’ятники у Полтаві закриті від очей перехожих.

8 жовтня у Полтавському літературно-меморіальному музеї Панаса Мирного вшанували пам’ять видатного Українця — діяча Української революції 1917-21 рр., мецената, видавця, публіциста, землевласника, члена Старої Громади, ініціатора заснування організації, з якої народилася Українська Центральна рада — Товариства Українських Поступовців. До заходів долучилися патріотично налаштовані полтавці — члени спілки екскурсоводів, краєзнавці, музейники, громадські діячі, волонтери російсько-українського фронту й Полтавський офіс Українського інституту національної пам’яті (УІНП).