За ініціативи Департаменту культури і туризму Полтавської ОВА, представництва Українського інституту національної пам’яті (УІНП) у Полтаві та управління освіти, культури, туризму, молоді та спорту Кобеляцької міської ради до 140-річчя від дня народження Сергія Жука — уродженця міста Кобеляки, українського митця, педагога, літератора, діяча ОУН, борця за незалежність України у ХХ столітті — у Кобеляцькому музеї літератури та мистецтва імені Олексія Кулика відбулося просвітницьке зібрання «Гордість кобеляцького краю». Про це повідомив представник УІНП у Полтавській області Олег Пустовгар.

19 жовтня 1885 року у місті Кобеляки на Полтавщині в родині відставного державного службовця народився Сергій Жук — скульптор, письменник, мистецтвознавець, перекладач, представник Української Центральної Ради у Петрограді, ініціатор створення української опери в Києві, член проводу ОУН, автор спогадів про митрополита Андрея Шептицького. 140-річчя від дня народження митця і борця за незалежність України у 20-му столітті цьогоріч відзначається на державному рівні.

За ініціативи Українського інституту національної пам’яті (УІНП) 18 жовтня у місті Кобеляки Полтавського району урочисто відкрили меморіальну дошку на пошану учасниці українського визвольного руху ХХ століття Харитини Кононенко, дитинство якої минуло у селі Миколаївка Кобеляцького повіту Полтавщини. Церемонію відкриття присвятили 125-річчю від дня народження діячки волонтерського руху з підтримки Української повстанської армії (УПА), Українського Червоного Хреста і жіночих організацій. А ще Харитина Кононенко як письменниця, публіцистка, науковиця, перекладачка, діячка «Просвіти», етнографка і журналістка зробила вагомий внесок в українські літературу і мистецтво. Тож виконком Кобеляцької міської ради створив нове місце пам’яті у громаді саме на фасаді будівлі Кобеляцького музею літератури та мистецтва.

110 років тому, 4 квітня 1915 у селі Солова Перемишлянського повіту за 30 кілометрів від Львова у бідній багатодітній селянській сім’ї народився Микола Лемик. Він стане діячем ОУН, у 1933-му здійснить атентат співробітника консульства совєтської росії/СРСР, представника Сталіна, чекіста Олексія Майлова, щоб привернути увагу світу до жахіть кремлівського, комуністичного Голодомору-геноциду. Народився на Львівщині. Поліг на Полтавщині: 84 роки тому, 10 жовтня 1941 року співробітники карального органу нацистської Німеччини (Гестапо) заарештували Лемика в Миргороді на Полтавщині. І там же гестапівці його розстріляли. Згідно із Постановою Верховної Ради України 110-річчя з дня народження Миколи відзначається на державному рівні. Про Миколу Лемика (1915-1941) https://poltava.to/project/5706/, борця за незалежність України у XX столітті розповідаємо далі. 

14 червня 2025 року виповнилося 134 роки з дня народження борця за Українську Соборну Самостійну Державу початку ХХ століття — полковника Армії Української Народної Республіки (УНР), командира корпусу Січових стрільців Армії УНР; засновника Української Військової Організації (УВО); фундатора і першого голови Організації Українських Націоналістів (ОУН) Євгена Коновальця.

Згідно з розпорядженням Полтавської ОВА та за ініціативи представника Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олега Пустовгара й очільниці історико-краєзнавчого клубу імені Федора Борківського при Центральній бібліотеці Полтавської міської громади Ніни Кирпотіної у мікрорайоні «Авіамістечко» міста Полтава вулицю Сємьона Гетьмана (учасник встановлення влади ленінської росії на території України; учасник операції СРСР з вторгнення до незалежної держави Фінляндія, або Зимової війни у період від 30 листопада 1939 року до 13 березня 1940 року, коли Радянський Союз мав намір завоювати Фінляндію шляхом встановлення маріонеткового комуністичного уряду) перейменована на Уласа Самчука. Ще за життя зарубіжні дослідники назвали його «українським Гомером», відзначаючи, що він відкрив світові невідому досі Україну. 20 лютого минуло 120 років від дня народження Уласа Самчука.

Незабаром у мережі бібліотек та книгарень Полтавської області і всієї України на розсуд читача предствлять книгу «Люба Комар, — Мирослав Прокоп. — У боротьбі за Незалежність України» (УДК П67, ISBN 978-617-567-179-5). Йдеться про життя, діяльність та визвольну боротьбу леґендарних діячів ОУН, УПА й УГВР. У невимовно тяжких умовах кривавої війни українців супроти путінсько-азійської москви упорядкував, додав свої розлогі нариси про її авторів та видав у видавництві «Гадяч» (місто Гадяч Миргородського району Полтавської області) вчений й доктор права із міста Лохвиці на Полтавщині Олександр Панченко. Видання з’явилося у світ за сприяння Фонду Катедр Українознавства (CША) й за підтримки бізнесовця і доброчинця Лева Жиденка з Полтави.

1 січня 1909 року у селі Старий Угринів (тепер Калуського району Івано-Франківської області) в родині греко-католицького священика народився лідер Організації Українських націоналістів Степан Бандера.

Українська Головна Визвольна Рада (президент-уродженець селища Шишаки на Полтавщині Кирило Осьмак, віце-президент — Іван Вовчук, уродженець села Очерувате на Полтавщині) — керівний орган українського підпілля — у 1947 році прийняла постанову про визнання 14 жовтня 1942 датою створення Української Повстанської Армії та про введення цієї дати як святкового дня УПА. Впродовж літа-осені були прийняті рішення та звернення по лінії ОУН і УПА, так що 14 жовтня 1947 УПА вперше святкувала свою річницю — 5 років з дня створення.