Спогади прессекретаря обласного громадського комітету на підтримку нової Конституції України про громадсько-політичний вимір конституційного процесу на Полтавщині у квітні, травні і червні 1996 року
«…Моє дике сонце догора, моє дике серденько болить». 25 травня на 50-му році життя пішла в засвіти людина-епоха, великий музикант, цілий світ полтавського андеграунду. Валерій Власенко — автор текстів та музики, мультиінструменталіст, засновник та лідер відомого полтавського гурту «Арахнофобія»
25 березня — День пам’яті В’ячеслава Чорновола. 25 літ тому, 25 березня 1999-го року його було вбито неподалік Борисполя. Це вбивство вороги України замаскували під автокатастрофу. У 2000 році Чорноволу посмертно присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена Держави за визначний особистий внесок у національне відродження України, послідовне відстоювання ідеї побудови незалежної Української держави, активну громадську і політичну діяльність. З ініціативи громадськості та Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті (УІНП) у Полтаві відбулися меморіальні і просвітницькі заходи з вшанування пам’яті видатного Українця, державного, громадського, політичного діяча, журналіста, народного депутата України I-III скликань, одного з лідерів українського правозахисного руху, лідера Народного Руху України.
25 березня 1999-го, 25 років тому було вбито В’ячеслава Чорновола. Вбивство вороги замаскували під автокатастрофу. «Я переконаний, що планували убивство російські спецслужби, а виконували з допомогою медведчуків, табачників і іже з ними», — написав на своїй сторінці у Фейсбук соратник Чорновола, голова Полтавського обласного товариства «Просвіта» Микола Кульчинський.
З чого розпочалася десять років тому Революція Гідності? Якими були знакові періоди полтавського Майдану? Як вшановують пам’ять Героїв Небесної Сотні, а також яка роль Революції Гідності в історії України?
На сесії Полтавської обласної ради депутати проголосували за звернення до Верховної Ради щодо необхідності законодавчого обмеження діяльності в Україні релігійних організацій з центром в державі-агресорі. Зокрема, депутати облради прохають про ухвалення урядового законопроєкту «Про внесення змін до деяких законів України щодо релігійних організацій». Також на сесії розглянули інше звернення до ВР стосовно припинення антиконституційних дій відносно Української православної церкви (Московського патріархату).
Однією з найбільш резонансних тем державної політики деколонізації є полтавський комплекс пам’яток, пов’язаних з перемогою Московського царства у Полтавській битві. Це пам’ятники гауляйтеру Пьотра — коменданту Полтавської фортеці Келіну на Першотравневому проспекті та на місці, начебто, відпочинку московського царя на перехресті вулиць гетьмана Пилипа Орлика і Спаської. Але найбільше дискусій довкола монумента Слави у центрі Полтави.
Пам’ятники Симонові Петлюрі споруджені у Вінниці, Рівному, Польщі. Тепер встановлять і в Полтаві — місті, де народився відомий державотворець. Таке рішення затвердила переважною більшістю голосів Полтавська обласна рада. На останньому сесійному засіданні голова обласної ради Олександр Біленький питання фінансування зведення пам’ятника голові Директорії Української Народної Республіки запропонував внести до обласної програми збереження культурної спадщини на 2021-2022 роки.
Депутати Полтавської обласної ради провалили голосування щодо заборони оренди землі під релігійними спорудами Української православної церкви
Відділ культури і туризму Кобеляцької міської ради, місцевий музей літератури і мистецтва та Полтавське обласне об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка цими днями організували презентацію книги про видатного уродженця Кобеляк Героя України, композитора, диригента, кобзаря, творця капели бандуристів імені Тараса Шевченка Григорія Китастого.