На YouTube-каналі проєкт «Хащі» опублікував відео про куточки старосвітської України в селах над річкою Удай в Полтавській області. Зокрема, учасники експедиції досліджують місцевий колорит та історію сіл Городище, Лісова Слобідка та Постав-Мука Лубенського району. Також відбулася експедиція до колишнього хутора Красногірці, в якому ймовірно був побудований у XVIII столітті монастир для козаків з інвалідністю.

Здавна Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка славиться цікавими культурно-мистецькими заходами, активним розвитком вокального, хореографічного й театрального мистецтва серед студентської й учнівської молоді, яка із задоволенням відвідує численні творчі колективи ЗВО.

Художниця-керамістка Інна Гуржій — яскрава представниця полтавської художньої школи, яка у своїй творчості художньо переосмислює й модернізує українські традиції та орнаментику. Сюжети її творів глибоко осмислені й торкаються сучасності.

20 травня ресторан «Галушка» розповість про «Нову історію знайомої їжі». Учасників презентації запрошують до відкритого спілкування із кухарем Андрієм Дромовим, який і розповість, і приготує галушки, відкривши у цій страві нові грані та виміри

Мистецтво завжди супроводжувало важкі, переламні моменти в історії України. Твори, виготовлені в такі хвилини — особливо відверті, патріотичні, щемливі та довговічні.

Любителі бігу почали рік з п’ятикілометрової дистанції

1 січня — 114-та річниця з дня народження ідеолога українського націоналізму Степана Бандери. Традиційно в перший день нового року в Україні відбувалися заходи вшанування політика, зокрема, смолоскипні марші.

Помічники Миколая напакували більше тисячі солодких подарунків для маленьких відвідувачів

19 травня у Полтаві відбудеться кілька заходів на відзначення Дня вишиванки. Зокрема, на кількох локаціях проведуть концерти, а на базі університету даватимуть майстер-класи, сувенірний ярмарок, флешмоб тощо.

В історії української культури маємо непоодинокі випадки, коли про того чи того її діяча знаємо не безпосередньо, а опосередковано. До таких належить й Опанас Васильович Маркович, про якого майже дотепер говорять із означенням-прикладкою — чоловік відомої письменниці Марка Вовчка. Певно, прийшов час вивести Опанаса Марковича «із тіні» дружини-прозаїкині. Направду, цьогорічний ювіляр (народився 8 лютого 1822 року) для української історії загалом та її гуманітаристики зосібна зробив дуже багато. Він, уродженець села Кулажинці на Полтавщині (тепер Гребінківська міська територіальна громада Лубенського району Полтавської області), ваговитий фольклорист та етнограф, історик за освітою й покликанням, самодіяльний композитор, один із тих, «хто попри цинічно неприхований колоніальний гніт, не побоявся стати біля витоків українського національного духу» (Галина Тарасюк), тривко вписав своє ім’я в нашу національну духовну скарбницю.