Цьогоріч згідно із Постановою Верховної Ради та за ініціативи Українського інституту національної пам’яті на державному рівні відзначаються ювілеї видатних представників відомого українського шляхетського козацько-старшинського роду у Лівобережній Україні, істориків, громадських і культурних діячів Григорія Полетики, Григорія Івановича Полетики та Василя Полетики. Вихідці з роду Полетик мали значний вплив в становленні Гетьманської держави, а після її інкорпорації до складу займали Російської імперії, домагалися автономних прав нащадків козацької старшини.

Український журналіст, педагог, викладач Полтавського кадетського корпусу, один із засновників Кирило-Мефодіївського Братства Василь Білозерський (1825-1899) народився 200 років тому на хуторі Мотронівка (нині Чернігівська область). 200-річчя від дня народження цього українського громадського і літературного діяча цьогоріч згідно з Постановою Верховної Ради та за ініціативи Українського інституту національної пам’яті (УІНП) відзначається на державному рівні.

З нагоди Дня Української державності, яке відзначається 15 липня згадуємо видатних державотворців, борців за українську державність усіх історичних періодів — від княжої України (древньої Київської держави Русь) до Гетьманщини, УНР, сучасної України. 145 років тому, 1 липня 1880 року у селі Вовчок (нині с. Вовчик Лубенської міської територіальної громади Лубенського району Полтавської області) народився Андрій Жук — майбутній дипломат Української Народної Республіки (УНР), кооператор, історик, діяч Союзу Визволення України. Про нього далі.

З нагоди Дня Української державності, яке відзначається 15 липня згадуємо видатних державотворців, борців за українську державність усіх історичних періодів-від княжої України (древньої Київської держави Русь) до Гетьманщини, УНР, сучасної України. Цьогоріч за ініціативи Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та згідно з Постановою ВР відзначається 140 років із дня народження уродженця Миргородського краю Полтавщини Дмитра Ілліча Абриньби (1885-1918) — військового діяча, командира Гайдамацького куреня Армії УНР, борця за незалежність України у XX столітті. Про нього далі.

У Полтавському художньому музеї (галереї мистецтв) відбулася презентація інформаційного проспекту «Історія одного пам’ятника: до 400-ліття із часу народження Марусі Чурай». 400 років із часу народження Марусі Чурай (1625-1653), поетеси, народної співачки за ініціативи Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та згідно з Постановою ВР цьогоріч відзначається на державному рівні.

6 червня минуло 140 років із дня народження Михайла Венедиктовича Микиші (1885-1971) — українського оперного співака (тенора), педагога, соліста Київського, Харківського театрів опери та балету, професора Київської консерваторії, жертви комуністичних репресій режиму совєтської росії/СРСР. Народився Михайло Микиша у місті Миргород на Полтавщині. Спочатку навчався в Миргородській художньо-промисловій школі ім. М. Гоголя, у 1904-1910 — у Київській музично-драматичній школі М. Лисенка. 140-річчя від дня народження митця з Полтавщини за ініціативи Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та згідно з Постановою ВР відзначається цьогоріч на державному рівні. Про це повідомили у Полтавській ОВА та представництві УІНП в Полтаві.

У Полтаві до Дня міста та 400-річчя від дня народження Марусі Чурай облаштували підсвітку пам’ятника легендарній піснетворці та території за театром імені Гоголя.

26 травня наше Товариство відзначає своє 30-річчя від дня створення. У 1995 році внаслідок об’єднання Південного, Східного та Лубенського підприємств було створено Державне енергетичне підприємство «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО». Але витоки історії електроенергетики Полтавщини були значно раніше. Пропонуємо пригадати, як розвивалася енергетика нашого краю.

17 травня о 14:00 у Центрі культури та дозвілля відбудеться велике свято пісні «МАЙ life: 20 років успіху».

Протягом десяти років пробація в Україні пройшла шлях від пілотних ініціатив у дієву державну службу, що забезпечує підтримку для змін у поведінці правопорушників і зміцнює громадську безпеку