Відкриття капсули часу у Полтаві, яке мало стати символічною подією для міста, перетворилося на політичний курйоз. Замість в.о. міського голови Катерини Ямщикової, яка двічі проігнорувала урочистість, в історію увійшов депутат Євген Дикань, заклавши нову капсулу для молоді 2055 року

Капсулу часу, закладену у 1995 році в стіну ліцею №10, мали відкрити 23 вересня 2025-го, рівно через 30 років. Урочистість кілька разів перенесли через зайнятість Катерини Ямщикової

Завершальним акордом  відзначення 50-річчя кафедри внутрішньої медицини № 2 ПДМУ стала наукова та навчально-методична конференція, яка відбулася 18-19 вересня 2025 року.

160 років тому, 31 (19 за старим стилем) травня 1865 року в селі Лебехівка на Полтавщині (нині це територія Глобинської міської ради Кременчуцького району, село у часи СРСР було затоплено водами Кременчуцького водосховища) в маєтку родини Старицьких народилася донька Марія — в майбутньому керівник театрального відділу Секретаріату освітніх справ Української Народної Республіки (УНР), актриса, режисерка і педагог.

Тимчасова інсталяція до ювілею 18-ї бригади армійської авіації викликала суперечливу реакцію. Через скарги мешканців вертоліт Мі-2 у Полтаві простояв на постаменті лише добу

«Творча резиденція», просвітницьке відео від ОВА, урочистості у музеї-садибі. Так цьогоріч на Полтавщині вшановували пам’ять видатного українського митця — гончара Василя Омеляненка.

Увечері 17 вересня у центрі Полтави встановили вертоліт Мі-2 на постаменті, де ще навесні стояв пам’ятник на місці відпочинку Петра І. Тимчасова експозиція змонтована на перехресті вулиць Спаської та Пилипа Орлика біля простору розвитку «Містохаб».

За ініціативи Українського інституту національної пам’яті та Департаменту культури і туризму Полтавської ОВА й згідно із Постановою ВР «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2024-2025 роках» 100-річчя від дня народження письменника, лавреата Державної премії України імені Тараса Шевченка Феодосія Рогового відзначається на державному рівні. Він народився у селі Пугачівка (затоплене водами Кременчуцького водосховища, нині територія Градизької селищної громади Кременчуцького району). Кілька десятиліть майбутній письменник присвятив педагогічній праці у школі села Устимівка, що нині підпорядковане Глобинській міській раді Кременчуцького району. Тут і похований. Тож земляки вшанували митця. У комунальному закладі «Публічна бібліотека Глобинської міської ради» провели просвітницьке зібрання «Слово про Феодосія Рогового».

Цьогоріч згідно із Постановою Верховної Ради та за ініціативи Українського інституту національної пам’яті на державному рівні відзначаються ювілеї видатних представників відомого українського шляхетського козацько-старшинського роду у Лівобережній Україні, істориків, громадських і культурних діячів Григорія Полетики, Григорія Івановича Полетики та Василя Полетики. Вихідці з роду Полетик мали значний вплив в становленні Гетьманської держави, а після її інкорпорації до складу займали Російської імперії, домагалися автономних прав нащадків козацької старшини.

Український журналіст, педагог, викладач Полтавського кадетського корпусу, один із засновників Кирило-Мефодіївського Братства Василь Білозерський (1825-1899) народився 200 років тому на хуторі Мотронівка (нині Чернігівська область). 200-річчя від дня народження цього українського громадського і літературного діяча цьогоріч згідно з Постановою Верховної Ради та за ініціативи Українського інституту національної пам’яті (УІНП) відзначається на державному рівні.