21 березня виповнилося 190 років від дня народження Василя Степановича Гнилосирова. Згідно з Постановою Верховної Ради та за ініціативи Українського інституту національної пам’яті річниця від дня народження цього громадського діяча -просвітника, засновника першого у світі народного музею Тараса Шевченка, педагога, письменника цьогоріч відзначається на державному рівні.

З ініціативи ректорки університету Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка Марини Гриньової з 9 по 13 березня 2026 року на факультеті української філології та журналістики пройшов Шевченківський тиждень.

Письменник, поет, етнограф, автор спогадів про Тараса Шевченка та збірки віршів «Що було на серці». Сьогодні з нагоди 210-річчя від дня народження Український інститут національної пам’яті розповідає про цього видатного уродженця Полтавського краю.

У 212-ту річницю з дня народження Тараса Шевченка співробітники Українського інституту національної пам'яті (УІНП) на чолі із головою Олександром Алфьоровим побували на місці спочинку Пророка Нації на Тарасовій (Чернечій) горі біля Канева, відвідали екскурсію співробітників Шевченківського національного заповідника. Привітали Тараса з днем народження, поклали квіти до підніжжя надгробного пам'ятника.

9 березня керівництво області, міста, правоохоронці та громадськість зібралися біля пам’ятника Кобзарю, щоб віддати шану видатному українському поету та громадському діячу.

22 січня у Полтаві відбулися урочисті заходи з нагоди Дня Соборності України: до підніжжя пам’ятника видатному українському письменнику й поету Тарасові Шевченку поклали квіти.

12 січня 1832 народилася Єлизавета Милорадович (у дівоцтві Скоропадська) народилася українська громадська і культурна діячка, голова Полтавського філантропічного товариства, меценатка, тітка діяча Української революції 1917-21 рр, гетьмана Української держави Павла Скоропадського. У межах деколонізаційних процесів та на виконання закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» за ініціативи професора Леоніда Булави та представника Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олега Пустовгара на 25-й позачерговій сесії Полтавської міськради 8-го скликання у селі Гожули вулицю Цвіточну (русизм, мовний покруч) перейменовано на пошану Єлизавети Милорадович. Також її увічнено у назві вулиці в приватному секторі мікрорайону «Браїлки» м. Полтава.

5 вересня в рамках IV Універсальної книжкової виставки-ярмарку «ПОШУК-2025» у читальній залі бібліотеки Полтавського державного медичного університету () відбулася лекція наукового співробітника Народного музею Тараса Шевченка, членкині Національної спілки журналістів України (м. Львів) Галини Фесюк на тему: «Ідея самостійності України у творчості Тараса Шевченка».

В межах мистецької ініціативи Руху Опору Сил спеціальних операцій ЗСУ та Центру національного спротиву «Стінописи опору» у Сумах створили мурал, мета якого увіковічнити втрачений пам’ятник Тарасу Шевченку за авторством скульптора Івана Кавалерідзе.

У Полтаві по вулицях Тараса Шевченка, Симона Петлюри, Михайла Грушевського, Олени Пчілки та Пилипа Орлика у межах проєкту «Стріткод» за методичної підтримки Українського інституту національної пам’яті відкриті інформаційні таблички. Особливість цих інформаційно-пам’ятних дошок у тому, що містять QR-коди із інтернет-покликанням на просвітницьку інформацію про видатних Українців, на честь яких названо вулиці.