Аналітичний центр ЗМІСТ виконав соціологічне дослідження. Опитування проведене у Полтаві методом face-to-face у період 8-12 березня й охоплює 1100 респондентів. Статистична похибка результатів дослідження становить не більше 2,3%

Пам’ятник московському царю усунули з публічного простору 24 лютого, раніше він стояв напроти центрального входу до музею Полтавської битви. У відповіді на інформаційний запит, директорка міського департаменту культури Олена Ромас повідомила, що перенесений пам'ятник Петру I планують й надалі зберігати на території музею і його не переплавлятимуть. Посадовиця проігнорувала питання: чи додадуть до експонатів музею демонтований пам'ятник. 

Український інститут національної пам’яті (УІНП) надіслав офіційного листа на Полтавську ОВА. У листі рекомендовано вилучити з публічного простору пропагандистські барельєфи на фасаді вокзалу «Полтава-Південна». Вони присвячені перемогам військ Московського царства в Полтавській битві 1709 року та військ армії Сталіна 1943 року. На думку фахівців УІНП ці незаконні об’єкти варто музеїфікувати відповідно до підпункту «ґ» пункту 4 статті 2 «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» та п. 3 статті 151 Закону України «Про охорону культурної спадщини».

Полтава остаточно розпрощалася з культом совєтського педагога, денікінця, співробітника НКВС Антона Макаренка. У Полтаві налічувалося три меморіальні дошки, їх демонтовано. 2 березня прибрано останню, найганебнішу: фасад старого корпусу Полтавського національного педагогічного університету (ПНПУ) очищено від дошки антиукраїнському діячеві Макаренку. Про виконання Закону «Про засудження та заборону пропаганди імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії»повідомив ЗМІ перший проректор ПНПУ Олексій Гура.

В.о. міського голови повідомила, що відповідальне рішення не повинно було шоу-програмою та відбулося на виконання рішень міністерства та виконкому

Група полтавських істориків і краєзнавців висловила занепокоєння щодо можливого руйнування пам’ятника на місці відпочинку Петра I після Полтавської битви. Він розташований на перехресті вулиць Спаської та Пилипа Орлика.

Демонтований пам’ятник перемістили з постаменту до музейного фонду

Щоби позбутися чужих колоніальних наративів, у Полтаві демонтують пам’ятник Петру І на території музею Полтавської битви та Пам’ятник на місці його відпочинку біля Спаської церкви. Також ліквідують інформаційну табличку на пам’ятнику коменданту Келіну та захисникам Полтави

Міністерство культури та стратегічних комунікацій України видало наказ. Згідно з ним із Державного реєстру нерухомих пам’яток України вилучено низку об’єктів, які присвячені перемозі у Полтавській битві 1709 року Армії Московського царства Петра І над союзними військами шведського короля Карла XII та українського гетьмана Івана Мазепи. Наказ видано у межах виконання Закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» та на виконання рекомендацій Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики за результатами виїзного засідання у Полтаві 17 жовтня, присвяченого стану реалізації законодавства про деколонізацію (в частині пам’яток культурної спадщини) та перегляду реєстрів нерухомої культурної спадщини, що містять символи російської імперської політики. Відтепер Полтавська міська влада отримала повноваження щодо демонтажу «пам’ятників» російському імператору Петру І неподалік Спаської церкви і вулиці гетьмана Пилипа Орлика та в мікрорайоні Яківці, а також елементів звеличення прихвосня московського царя Петра I, військового діяча Московського царства, полковника Алєксєя Келіна із пам’ятника по проспекту Героя України, воїна полку «Азов» Віталія Грицаєнка.

Торік Верховна Рада у межах виконання Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» перейменувала низку сіл, селищ і міст по всій державі, в тому числі й на Полтавщині. Тож на підставі парламентських постанов й відбулося оновлення назв й на Google Maps. Це найбільший у світі картографічний вебсервіс від компанії Google, а також набір застосунків, побудованих на основі цього сервісу й інших технологій Google. Вже повідомлялося, що у січні на гугл-мапі усунено неіснуючу назву села Новомосковське у Глобинській міській громаді Кременчуцького району Полтавської області та зазначено назву Лоза. Також на Google Maps більше немає селища з назвою Декабристи у Великосорочинській сільській раді Миргородського району Полтавської області, а натомість зафіксовано нову назву-Мирне. А цими днями з’явилися назви сіл Калинівка, Пологи, Долинне, Єднання, Гуляйстеп, Прилівщина, Перевідне, Петренки та Майдан.