25 студентів із середнім балом не менше 4,5 та голова студентської ради отримають стипендії за січень та лютий 2025 року

У межах відзначення 96-ої річниці проголошення Акту Злуки між УНР і ЗУНР відомий історик, журналіст, публіцист, письменник, фундатор інтернет-видання «Історична Правда», військовослужбовець бригади Національної гвардії України «Хартія» Вахтанг Кіпіані за підтримки депутатки Полтавської міської ради Юлії Городчаніної та місцевого офісу Українського інституту національної пам’яті (УІНП) провів низку просвітницьких зібрань у Полтаві та прочитав лекції «На щиті у вічність: як вшановували захисників України у діаспорі».

160 років тому, 20 січня 1865 року народився Михайло Туган-Барановський — кооператор, державний діяч, соціолог, публіцист, педагог; автор підручника українською мовою «Політична економія»; генеральний секретар фінансів Української Центральної Ради, діяч Української Народної Республіки (УНР), голова і фундатор Українського товариства економістів, спеціального Інституту економічної кон`юнктури, демографічного і кооперативного інститутів в УНР, борець за незалежність України у XX столітті. Ювілей всесвітньовідомого видатного українського вченого-економіста за ініціативи Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та згідно з Постановою ВР цьогоріч відзначається на державному рівні. Тож за ініціативи голови Полтавської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, ректора Полтавського університету економіки і торгівлі (ПУЕТ) Олексія Нестулі та Управління забезпечення реалізації політики національної пам’яті в регіонах та підвідомчих установ УІНП бібліотека ПУЕТ підготувала віртуальну книжкову виставку «М. І. Туган-Барановський — економіст світового виміру. До 160-річчя від дня народження (1865-1919)».

«Іван Стешенко на тлі епохи: кінець 19 — початок 20 ст.» — таку назву мав всеукраїнський науковий «круглий стіл» з нагоди 150-річчя народження видатного полтавця, просвітника-петлюрівця, першого міністра освіти Української Народної Республіки (УНР), історика українського театру, літературного оглядача, ученого-літературознавця, поета, перекладача і письменника Івана Стешенка. Ініціювали проведення цього поважного зібрання автор-упорядник книги «Іван Стешенко».

У сучасному світі особливої ваги набирає освіта дорослих та неформальна освіта як інструмент сприяння участі громадян у культурному, соціальному, економічному житті та міжнародному партнерстві.

Цьогоріч Полтавський університет економіки і торгівлі вдруге зібрав молодих талантів на обласному фестивалі робототехніки «TETRIX GAMES 2024». Захід, який уже встиг стати традицією, зібрав учасників із різних куточків області, що змагалися за звання найкращих у майстерності конструювання та програмування роботів. Якщо минулого року фестиваль лише знайомив учасників зі світом робототехніки, то цього року кількість змагань і рівень складності значно зросли, що додало заходу особливого азарту.

У Великій актовій залі ПУЕТ, з нагоди початку нового навчального року в Університеті третього віку, зібралися найактивніші представники поважного віку Полтавської громади. 760 слухачів УТВ, найстаршій з яких нині виповнилося 90 років, знову сіли за парти, щоб вивчати іноземні мови, історію, корисний менеджмент, краєзнавство, комп’ютерні технології, хімію, етикет, психологію, економіку, основи здорового способу життя… 

У ПУЕТ відбулося відкриття Полтавської обласної Школи лідерів учнівського самоврядування (ПОШЛУС). Цей унікальний Проєкт діє на базі Полтавського університету економіки і торгівлі вже сьомий рік. Він дозволяє опанувати авторські методики розвитку лідерських якостей, взяти участь у тренінгових заняттях, виконувати спільні проєкти.

Перші учасники соціально орієнтованого проєкту ПУЕТ — слухачі унікальних інтенсивних курсів RapidSkills, що надають можливість здобути нову професію за 30 днів, успішно закінчили навчання і отримали сертифікати.

Полтавський університет економіки і торгівлі оголошує додатковий набір на навчання за освітніми програмами ступеня бакалавр у 2024 році за кошти фізичних та юридичних осіб на денну, заочну (дистанційну) форму.