— Коли воював, страху не було як такого: там це сприймалося, як так і має бути. Робота, яку треба виконати. Коли бахкає, робиш все на автоматизмі. Страшно стало тоді, як попав у лікарню вже на мирній території, коли побачив таких хлопців, як я, що лежать. Тоді усвідомлюєш, де ти був, і що ми так само живі люди, ми ж не метал, — розповідає військовослужбовець Дев’ятого відділу Полтавського районного ТЦК та СП, 45-річний старший солдат Василь.

Упродовж останнього тижня офіційні джерела повідомили про загибель на війні проти російських окупантів ще 21 військового, чиї життя були пов’язані з Полтавською областю. Це Андрій Оніщенко, Віталій Сапсай, Роман Плутцов, Микола Мироненко, Сергій Д’яконов, Сергій Грінка, Микола Чупир, Валентин Бреус, Руслан Кобеляцький, Олександр Біда, Руслан Комісаров, Станіслав Семенов, Дмитро Стовба, Сергій Соколенко, Сергій Стеценко, Олег Сорочинський, Сергій Іщенко, Геннадій Крикун, Віктор Михайленко, Володимир Капшук та Роман Гусєв.

31 травня відбувся обмін військовополоненими. З ворожого полону визволили ще 75 українців та українок. Зокрема додому повернувся воїн із Полтавщини Юрій Олексієнко, який служив у 32-й окремій механізованій бригаді.

Минулої ночі на Полтавщині тричі оголошувався сигнал повітряної тривоги. В цей час росіяни здійснили масовану ракетно-авіаційну атаку по об’єктах критичної інфраструктури в різних регіонах України, застосувавши ракети повітряного, морського та наземного базування, а також ударні БпЛА типу «Shahed».

На даний час загальна кількість бойових зіткнень на фронтах російсько-української війни з початку доби перевищила 40. Найбільша активність ворога спостерігається на Куп’янському та Покровському напрямках. Там відбулося та триває більше половини від усіх сьогоднішніх боєзіткнень. Наші воїни жорстко відповідають на штурмові дії російських загарбників, знищують ворога.

— У мене до бронежилета «остання граната» завжди була прив’язана, бо здаватися в полон немає сенсу — мої дані в сєпарів на «Трибуналі» є ще з часів АТО. Тому був морально готовий підірвати себе — і слава Богу, що воно не знадобилося. Бо я живу і хочу жити. А за службу мою мені не соромно. Ні про що не шкодую — якби потрібно було повернутися, то повернувся б саме туди і ще раз пройшов той самий шлях, — каже військовослужбовець Четвертого відділу Полтавського районного ТЦК та СП, сержант Станіслав Гриневич.

Військовозобов’язані чоловіки повинні уточнити свої дані до середини липня — це можна зробити зокрема у ТЦК через електронну чергу, яка наразі працює в тестовому режимі

Слава Україні! Вісімсот двадцять п’ята доба широкомасштабного збройного вторгнення російської федерації на територію України.

Упродовж останнього тижня офіційні джерела повідомили про загибель на війні проти російських окупантів ще 20 військових, чиї життя були пов’язані з Полтавською областю. Це Микола Фуголь, Вячеслав Бережний, Сергій Гришаєв, Олександр Яременко, Андрій Борисов, Микола Буєвич-Сисоєв, Віктор Глущенко, Олександр Мащенко, Станіслав Писаренко, Руслан Дерев’янко, Іван Литвин, Володимир Ващенко, Олександр Даценко, Владислав Рекман, Андрій Бережний, Сергій Кренько, В’ячеслав Кузьмич, Станіслав Потанін, Антон Сурженко та Олександр Шустваль.

Слава Україні! Вісімсот двадцять третя доба широкомасштабної збройної агресії російської федерації проти України.