Зусиллями краєзнавців, виконкому міської ради, місцевих депутатів та представництва Українського інституту національної пам’яті в Полтаві у Лубенській міській громаді Полтавської області створили просвітницький інформаційний проєкт «Вулиці незабутих імен» з популяризації назв об’єктів топонімії у громаді, в тому числі й тих назв вулиць і провулків, які з’явилися у процесі виконання закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії».

12 січня 1832 народилася Єлизавета Милорадович (у дівоцтві Скоропадська) народилася українська громадська і культурна діячка, голова Полтавського філантропічного товариства, меценатка, тітка діяча Української революції 1917-21 рр, гетьмана Української держави Павла Скоропадського. У межах деколонізаційних процесів та на виконання закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» за ініціативи професора Леоніда Булави та представника Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олега Пустовгара на 25-й позачерговій сесії Полтавської міськради 8-го скликання у селі Гожули вулицю Цвіточну (русизм, мовний покруч) перейменовано на пошану Єлизавети Милорадович. Також її увічнено у назві вулиці в приватному секторі мікрорайону «Браїлки» м. Полтава.

Комунальні служби Полтавської міської громади з будинку по вулиці Володимира В’язуна демонтували анотаційну дошку, яка звеличувала військового діяча совєтської росії/СРСР Кагамлика.

Нещодавно рішенням 51 сесії Терешківської сільської ради Полтавського району у селі Цибулі вулицю, у назві якої звеличувався російський письменник-денікінець Короленко перейменовано на Затишну. Нагадаємо, що ім’я денікінця Каралєнка навесні ц.р. у Терешківській громаді також прибрано з назв вулиць у селах Заворскло і Минівка.

У 2023 році рішенням сесії міськради вулицю Декабристів у Полтаві перейменовано на Кирило-Мефодіївську. Так пошановано Кирило-Мефодіївське Братство (товариство), яке виникло у грудні, 180 років тому. Діячів Братства — видатних Українців Тараса Шевченка, Миколу Костомарова, Миколу Савича, Опанаса Марковича, Івана Посяду, Пантелеймона Куліша, увічнено у назвах вулиць сіл і міст Полтавського краю.

У межах виконання Законів України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» та «Про засади державної політики національної пам’яті Українського народу» позачергова п’ятдесят дев’ята сесія восьмого скликання Лубенської міської ради перейменувала вулицю російского генерала Бутовського на честь Павла Крата — видатного українського політичного, релігійного та громадський діяча, поета, прозаїка, публіциста, мемуариста, перекладача, журналіста, одного із чільних діячів Лубенської вільної громади Революційної Української партії (РУП), автора мемуарів «Крізь павутиння змосковщення», у котрих 12 розділів присвячено Лубнам кінця 1890-х та початку ХХ ст. Відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Лубенської міської ради доручено направити рішення про нову назву вулиці до Полтавської філії державного підприємства «Національні інформаційні системи» для внесення відповідних змін до реєстрів Міністерства юстиції України. Про це повідомив ініціатор перейменування, представник Українського інституту національної пам’яті у Полтавській області Олег Пустовгар.

Депутати Полтавської міської ради ухвалили рішення призупинити процес перейменування вулиць, провулків, скверів та інших об’єктів. Причина — дати можливість військовим долучитися до ухвалення нових назв. Водночас депутати не підтримали перейменування Березового гаю на Сквер Українських добровольців.

Торік за ініціативи представництва Українського інституту національної пам’яті в Полтаві у межах Закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» розпорядженням Полтавської ОВА №416 «Про перейменування топонімічних назв у межах населених пунктів Полтавської області» у селі Сенча Миргородського району вулицю, у назві якої звеличувалися червоні партизани часів СРСР, перейменовано.

Основний етап деколонізації та дерусифікації топонімів у Полтавській громаді був завершений. Однак, щоб уникнути спекуляцій на чутливій темі та дати можливість військовим взяти повноцінну участь у процесі, наступні перейменування вирішили призупинити до кінця воєнного стану

У мікрорайоні «Кобищани» міста Полтави існують вул. Івана Карпенка-Карого та вул. Тобілевичів. Так вшановано родину Тобілевичів і зокрема корифея українського театру, драматурга Івана Карповича Тобілевича, який народився 180 років тому, 2 9 вересня 1845 року у селі Арсенівка біля міста Кропивницький. В історію Тобілевич увійшов під псевдонімом Іван Карпенко-Карий, у якому поєдналися ім’я його батька та прізвище улюбленого героя із п’єси Тараса Шевченка «Назар Стодоля» Гната Карого. Тобілевичі — старовинний український шляхетський рід, представники якого зробили видатний особистий внесок у боротьбу за незалежність України від білої і червоної росії, у відродження національної ідентичності українського народу, в тому числі у часи Української Народної Республіки та у справу культурно-мистецького розвитку українського національного театру.