За ініціативи представника Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олега Пустовгара торік, у 2024 році, рішенням 41 сесії Кобеляцької міської ради у селі Кишеньки Кобеляцької міської громади Полтавського району вулицю Попова перейменували на пошану уродженця цього села, члена уряду Української Народної Республіки (УНР) в екзилі, активіста Української революційно-демократичної партії, поета, автора поем «Сталін у пеклі» та «Симон Петлюра» редактора, лауреата Української Могилянсько-Мазепинської Академії Наук Василя Онуфрієнка (1920-1992). 6 травня минуло 105 років від дня народження цього письменника.

З будинків вулиць Юліана Матвійчука, Європейська та Решетилівська у Полтаві комунальні служби Полтавської міської громади прибрали низку незаконних застарілих вуличних покажчиків, які є символікою російської імперської політики.

Ще у 2016 році декомунізаційне розпорядження Полтавської ОДА назавжди викреслило з мапи Полтави Дмітрія Фурманова — російського більшовицького пропагандиста-письменника, героя совєтських анекдотів, творця брехливо-міфологізованого образу Чапаєва у літературі. Тож вже дев’ять років ця вулиця і транспортна зупинка має назву «Гетьмана Сагайдачного», гордо носить ім’я Петра Конашевича — Сагайдачного. 10 квітня помісна Українська Православна Церква вшановувала пам’ять благовірного гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного. Здебільшого ця постать добре відома нам з історії, зокрема як організатор успішних походів Війська Запорізького проти Кримського ханства, Османської імперії та Московського царства. Перше, що зробили російські окупанти в Криму — це демонтували пам’ятник Гетьману Сагайдачному. Обурлива витівка росіян засвідчує, наскільки важливий у час гібридної війни з російським імперіалізмом символьний простір для формування єдиної української нації і плекання патріотичних почуттів! Хіба не варто задуматися тим, які дотепер це вважають чимось другорядним? Ким же був і чим славний цей гетьман, за що його так люто ненавидить російська окупаційна влада?

У Терешківській громаді Полтавського району з назв вулиць у селах Заворскло і Минівка прибрано ім’я російського письменника Владіміра Каралєнка. Натомість увічнено пам’ять про воїна ЗСУ Максима Жушмана та письменника і основоположника української літературної мови Івана Котляревського. Про це повідомив представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

Застарілі покажчики демонтували комунальні служби з низки будинків по вулицях Симона Петлюри, Героїв ОУН та Української Повстанської Армії у Полтаві. Зокрема, прибрали вуличні аншлаги із неактуальними російсько-комуністичними назвами «вул. Ковпака», «вул. Ватутіна» та «вул. Артема», які є символікою комуністичного тоталітарного режиму та російської імперської політики.

19 травня 2023 року на 30-й позачерговій сесії Полтавської міськради у межах процесів деколонізації перейменовано провулок, у назві якого звеличувався російський декабрист Бестужев. У новій назві пошановано Олександра Орлова — одного із фундаторів та директора Полтавської гравіметричної обсерваторії у 1926-34 рр та у 1938-51 рр., видатного українського астронома, академіка. Ухвалі міських обранців передувало он-лайн голосування полтавців на інтернет-платформі «Едем». Більшість учасників інтернет-волевиявлення підтримало увічнення пам’яті астронома. Ініціатива нової назви належить професору, учаснику міської топонімічної групи при Інституті розвитку міста Леоніду Булаві. Далі уривок з його книги «Павленки і Тарновщина».

Восени 2022 року рішенням сесії Кременчуцької міської ради Полтавської області прибрано з топонімії назву вулицю, яка прославляла російського, совєтського космонавта Леонова. Натомість у новій назві увічнено Юрія Дадака (Руфа). 

Згідно з розпорядженням Полтавської ОВА та за ініціативи представника Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олега Пустовгара й очільниці історико-краєзнавчого клубу імені Федора Борківського при Центральній бібліотеці Полтавської міської громади Ніни Кирпотіної у мікрорайоні «Авіамістечко» міста Полтава вулицю Сємьона Гетьмана (учасник встановлення влади ленінської росії на території України; учасник операції СРСР з вторгнення до незалежної держави Фінляндія, або Зимової війни у період від 30 листопада 1939 року до 13 березня 1940 року, коли Радянський Союз мав намір завоювати Фінляндію шляхом встановлення маріонеткового комуністичного уряду) перейменована на Уласа Самчука. Ще за життя зарубіжні дослідники назвали його «українським Гомером», відзначаючи, що він відкрив світові невідому досі Україну. 20 лютого минуло 120 років від дня народження Уласа Самчука.

13 лютого у Полтаві на вул. Пилипа Орлика, 44-а, в рамках проєкту «Стріткод» за фінансової підтримки Українського культурного фонду, відкрили дві інформаційні таблички Генеральному писарю, гетьману Війська Запорозького, першому українському політичному діячу у вигнанні Пилипу Орлику.

В ОСББ не розуміють, чому влада поклала обов’язки щодо заміни табличок на ЖКГ, але у реальності цього не відбувається. Натомість інспекція з благоустрою накладає штрафи за старі покажчики