14 червня 2025 року виповнилося 134 роки з дня народження борця за Українську Соборну Самостійну Державу початку ХХ століття — полковника Армії Української Народної Республіки (УНР), командира корпусу Січових стрільців Армії УНР; засновника Української Військової Організації (УВО); фундатора і першого голови Організації Українських Націоналістів (ОУН) Євгена Коновальця.

У 2023 році депутати Мачухівської сільської ради Полтавського району прийняла рішення № 29/VІІІ «Про перейменування вулиць та провулків у населених пунктах Мачухівської сільської територіальної громади», зокрема вул. діячки ВЛКСМ Лялі Убийвовк переназвали на «вулицю Івана та Юрія Лип». А торік, у 2024 році згідно з розпорядженням Полтавської ОВА і за ініціативи представника Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олега Пустовгара перейменовано в Полтаві вулицю, у назві якої звеличувався російсько-комуністичний військовий діяч СРСР, завідувач відділу Полтавського обкому всесоюзної ленінської спілки молоді (ВЛКСМ) Тікунов. У новій назві цієї вулиці обласного центру пошановано Юрія Липу — ідеолога українського націоналізму, діяча УНР, письменника, полковника УПА, лікаря, автора української геополітичної концепції, засновника української фітотерапії. 5 травня минуло 125 років з дня народження Юрія Липи. Тож далі розповідь про цього видатного Українця.

У Полтаві на фасаді Палацу дитячої та юнацької творчості відкрили інформаційну табличку, присвячену Герою України Юліану Матвійчуку. Саме його ім’ям названо вулицю, де тепер з’явився «стріткод» — табличка з QR-кодом, що веде на сторінку з інформацією про загиблого військового, педагога та депутата.

За ініціативи представника Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олега Пустовгара торік, у 2024 році, рішенням 41 сесії Кобеляцької міської ради у селі Кишеньки Кобеляцької міської громади Полтавського району вулицю Попова перейменували на пошану уродженця цього села, члена уряду Української Народної Республіки (УНР) в екзилі, активіста Української революційно-демократичної партії, поета, автора поем «Сталін у пеклі» та «Симон Петлюра» редактора, лауреата Української Могилянсько-Мазепинської Академії Наук Василя Онуфрієнка (1920-1992). 6 травня минуло 105 років від дня народження цього письменника.

З будинків вулиць Юліана Матвійчука, Європейська та Решетилівська у Полтаві комунальні служби Полтавської міської громади прибрали низку незаконних застарілих вуличних покажчиків, які є символікою російської імперської політики.

Ще у 2016 році декомунізаційне розпорядження Полтавської ОДА назавжди викреслило з мапи Полтави Дмітрія Фурманова — російського більшовицького пропагандиста-письменника, героя совєтських анекдотів, творця брехливо-міфологізованого образу Чапаєва у літературі. Тож вже дев’ять років ця вулиця і транспортна зупинка має назву «Гетьмана Сагайдачного», гордо носить ім’я Петра Конашевича — Сагайдачного. 10 квітня помісна Українська Православна Церква вшановувала пам’ять благовірного гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного. Здебільшого ця постать добре відома нам з історії, зокрема як організатор успішних походів Війська Запорізького проти Кримського ханства, Османської імперії та Московського царства. Перше, що зробили російські окупанти в Криму — це демонтували пам’ятник Гетьману Сагайдачному. Обурлива витівка росіян засвідчує, наскільки важливий у час гібридної війни з російським імперіалізмом символьний простір для формування єдиної української нації і плекання патріотичних почуттів! Хіба не варто задуматися тим, які дотепер це вважають чимось другорядним? Ким же був і чим славний цей гетьман, за що його так люто ненавидить російська окупаційна влада?

У Терешківській громаді Полтавського району з назв вулиць у селах Заворскло і Минівка прибрано ім’я російського письменника Владіміра Каралєнка. Натомість увічнено пам’ять про воїна ЗСУ Максима Жушмана та письменника і основоположника української літературної мови Івана Котляревського. Про це повідомив представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

Застарілі покажчики демонтували комунальні служби з низки будинків по вулицях Симона Петлюри, Героїв ОУН та Української Повстанської Армії у Полтаві. Зокрема, прибрали вуличні аншлаги із неактуальними російсько-комуністичними назвами «вул. Ковпака», «вул. Ватутіна» та «вул. Артема», які є символікою комуністичного тоталітарного режиму та російської імперської політики.

19 травня 2023 року на 30-й позачерговій сесії Полтавської міськради у межах процесів деколонізації перейменовано провулок, у назві якого звеличувався російський декабрист Бестужев. У новій назві пошановано Олександра Орлова — одного із фундаторів та директора Полтавської гравіметричної обсерваторії у 1926-34 рр та у 1938-51 рр., видатного українського астронома, академіка. Ухвалі міських обранців передувало он-лайн голосування полтавців на інтернет-платформі «Едем». Більшість учасників інтернет-волевиявлення підтримало увічнення пам’яті астронома. Ініціатива нової назви належить професору, учаснику міської топонімічної групи при Інституті розвитку міста Леоніду Булаві. Далі уривок з його книги «Павленки і Тарновщина».

Восени 2022 року рішенням сесії Кременчуцької міської ради Полтавської області прибрано з топонімії назву вулицю, яка прославляла російського, совєтського космонавта Леонова. Натомість у новій назві увічнено Юрія Дадака (Руфа).