У межах заходів до Дня пам’яті жертв політичних репресій у читальній залі наукової бібліотеки імені Михайла Жовтобрюха Полтавського національного педагогічного університету (ПНПУ) відбулася презентація книги-брошури Українського інституту національної пам’яті (УІНП) «Наказано не знати: українські археологи в лещатах тоталітаризму». У презентації взяли участь студенти та викладачі вишу, бібліотекарі, декан історичного факультету ПНПУ, кандидат історичних наук Юрій Вільховий; представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар; кандидат історичних наук, заступник голови правління Всеукраїнської громадської організації «Спілка археологів України», спеціаліст в галузі слов’янської археології Дніпровського Лівобережжя Юрій Пуголовок; кандидатка історичних наук, доцентка кафедри історії України ПНПУ Оксана Коваленко.

25 квітня 2025 року, набув чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ щодо зміни найменування місцевих загальних судів» — про це повідомила прес-служба Верховного суду

З будинків вулиць Юліана Матвійчука, Європейська та Решетилівська у Полтаві комунальні служби Полтавської міської громади прибрали низку незаконних застарілих вуличних покажчиків, які є символікою російської імперської політики.

Ім’я совєтського військовика і діяча комуністичної партії СРСР Ковпака прибрано з назви комунального закладу культури «Котелевський селищний будинок культури ім. С.А. Ковпака» Котелевської селищної ради. Відтепер згідно з рішенням Котелевської ради цей заклад культури має назву «Котелевський селищний будинок культури». Про це повідомив ініціатор перейменування, представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

Застарілі покажчики демонтували комунальні служби з низки будинків по вулицях Симона Петлюри, Героїв ОУН та Української Повстанської Армії у Полтаві. Зокрема, прибрали вуличні аншлаги із неактуальними російсько-комуністичними назвами «вул. Ковпака», «вул. Ватутіна» та «вул. Артема», які є символікою комуністичного тоталітарного режиму та російської імперської політики.

Рішенням №701 сесії Зіньківської міської ради Полтавського району з назви закладу культури «Бірківська сільська бібілотека-філія імені І.А.Цюпи прибрано ім’я учасника встановлення совєтської влади на території Зіньківського повіту на боці ленінської росії, продкомісара, секретаря ВЛКСМ Івана Цюпи. Відтепер заклад має назву «Бірківська бібліотека-філія». Про це повідомив ініціатор перейменування, представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

Полтава остаточно розпрощалася з культом совєтського педагога, денікінця, співробітника НКВС Антона Макаренка. У Полтаві налічувалося три меморіальні дошки, їх демонтовано. 2 березня прибрано останню, найганебнішу: фасад старого корпусу Полтавського національного педагогічного університету (ПНПУ) очищено від дошки антиукраїнському діячеві Макаренку. Про виконання Закону «Про засудження та заборону пропаганди імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії»повідомив ЗМІ перший проректор ПНПУ Олексій Гура.

26 лютого Верховна Рада ухвалила закон «Про внесення змін до Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ щодо зміни найменувань місцевих загальних судів». Серед іншого перейменовано суди у Полтавській області: Ленінський районний суд міста Полтави на Подільський районний суд міста Полтави; Октябрський районний суд міста Полтави на Шевченківський районний суд міста Полтави; Комсомольський міський суд Полтавської області на Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області.

Згідно з рішенням виконкому Полтавської міськради фасад житлового будинку вулиці Семена Антонця (будівля колишнього Полтавського учительського інституту) очищено від дошки звеличення денікінця і співробітника НКВС, совєтського педагога Антона Макаренка. Демонтаж здійснили працівники ЖЕО №2 за дорученням управління ЖКГ Полтавської міськради. Нагадаємо, відповідно до фахового висновку Українського інституту національної пам’яті (УІНП) географічні об’єкти, назви юридичних осіб та об’єктів права власності, пам’ятників та пам’ятних знаків, присвячених совєтському письменникові та педагогу, керівникові дитячих виховних колоній Макаренку А. С. належать до символіки російської імперської політики.

На останній сесії Кременчуцької міської ради за ініціативи громадськості затвердили рішення «Про визначення дати відзначення Дня міста Кременчука». Серед ініціаторів- кременчуцький молодіжний діяч, екскерівник об’єднання студентів з України у Любліні, волонтер, учасник деколонізаційних процесів у Кременчуці, автор 60 нових назв об’єктів топонімії Кременчука, випускник університету ім. Марії Кюрі-Склодовської, аспірант Київського інституту міжнародних відносин Київського національного університету (Польща) Артем Ряса. Зміну дня міста було публічно підтримано й представництвом https://surl.li/qghvfy Українського інституту національної пам’яті https://surl.li/oayigq. у Полтаві. Мерія у застосунку «Кременчук. Цифровий» влаштувала інтернет-опитування, більшість учасників якого (72%) висловилися за оновлення дати. Тож депутати громади своїм рішенням перенесли дату відзначення Дня міста Кременчука з 29 вересня на останні вихідні травня. А День вигнання гітлерівців з Кременчука відзначатиметься незмінно 29 вересня.