Дні вересня у календарі пам’ятних дат cповнені різних важливих подій. Серед 23 вересня-день вигнання нацистів з Полтави та інші дні вересня, коли із сіл і міст нашого краю було вигнано гітлерівських злочинців. Водночас згідно з ідеологічними канонами комуністів -це дні так званого «освобождєнія» Полтавщини. Так вирішили комуноідеологи ще в період радянської окупації червоною росією, тобто у СССР. Насправді, це дні вигнання націонал-соціалістичного режиму і повернення комуністичного. Перемогу режиму Колими над режимом Бухенвальду аморально тлумачити як «освобождєніє». На основі чинного законодавства у сфері державної політики національної пам’яті, даних з офіційних сайтів Українського інституту національної пам’яті (УІНП) й глосарію, що його затвердив секретар РНБО Олексій Данілов оприлюднюємо інформацію-роз’яснення.

У Полтаві рішеннями сесії міськради вулицю Лідова перейменовано на «Просвіти», сталініста Зигіна на капітана Кісельова (Герой російсько-української війни, захисник острова Зміїний), а російського військового діяча СРСР Ляхова на честь героя полку «Азов» Антона Грицая. Втім, досі на цих вулицях «красуються» старі, незаконні анотаційні дошки, на яких міститься неправдива інформація про назви вулиць. Тож наявність цих дошок у публічному просторі є порушенням декомунізаційного та деколонізаційного законодавства.

У Полтаві рішеннями сесії міськради вулицю Лідова перейменовано на «Просвіти», сталініста Зигіна на капітана Кісельова (Герой російсько-української війни, захисник острова Зміїний), а російського військового діяча СРСР Ляхова на честь героя полку «Азов» Антона Грицая. Втім, досі на цих вулицях «красуються» старі, незаконні анотаційні дошки, на яких міститься неправдива інформація про назви вулиць. Тож наявність цих дошок у публічному просторі є порушенням декомунізаційного та деколонізаційного законодавства.

Ніяк не допетрають у Горішньоплавнівській громаді суть процесів деколонізації/декомунізації. Йдеться ж бо не про звіти «для галочки» чи патетичні промови. Йдеться про свідомість, про кордон у головах українців з російським імперіалізмом. А що у головах організаторів недавньої акції, під час якої звеличували російського більшовика Сємьона Будьонного?

Під головуванням секретаря Лубенської міської ради Маргарити Комарової відбулося чергове засідання комісії з реалізації державної політики відновлення та збереження національної пам’яті Українського народу на території Лубенської територіальної громади. Комісію створено згідно з розпорядженням Лубенського міського голови Олександра Грицаєнка. До неї увійшли представник Українського інституту національної пам’яті (УІНП) в Полтавській області Олег Пустовгар, тутешні історики, музейники, вчителі, співробітники міськвиконкому. Обговорено хід виконання на Лубенщині Закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії», який набув чинності 27 липня.

Керівництво Полтави планує створити перелік меморіальних дощок встановлених на честь російських і радянських діячів, які потрібно демонтувати

На виконання Законів України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» та «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» й за ініціативи Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті (УІНП), активістів ГО «Декомунізація. Україна» та депутатів місцевих рад публічний простір шести громад Полтавщини очистили від незаконної символіки.

28 серпня о 9-й ранку на платформі EDEM завершилося голосування за перейменування 3-ї черги вулиць Полтавської громади, які названі на честь російських та радянських художників, письменників, освітян та науковців.

Панно розташоване на стіні будинку біля Кременчуцького краєзнавчого музею. З мозаїки вилучили елементи композиції, які символізують російсько-імперську політику. Фейсбук-сторінка «Кременчук офіційний» повідомила, що переозначенням мозаїки опікувалася кременчуцька художниця Інна Мосієнко. На панно замалювали назви комуністичних газет та гасла, які пропагували кремлівський комунорежим, зникла зірка на головному уборі, а також з’явився прапор ОУН. Це був важкий та кропіткий процес, у якому митцям треба було докласти багато зусиль, щоб зберегти композицію та кольорову гармонійність панно.

28 серпня завершиться електронне голосування щодо змін більш ніж 60 вулиць та провулків Полтавської громади, які названі на честь російських та радянських художників, письменників, освітян й науковців. Це голосування за зміну назв вулиць громади третьої черги. Як взяти участь у голосуванні читайте тут. А ми пояснимо: як вулиці Полтави перейменовували до та після 24 серпня 1991 року, коли Україна стала незалежною.