Культурна аґенція «Терени» презентувала в Полтаві документальну стрічку Мирослави Барчук «Українське прокляття: будівничі й руйнівники імперії» з циклу «Остання війна».

6 вересня 1897 року у селі Семеренки Миргородського повіту (нині належить до Великосорочинської громади Миргородського району Полтавської області) народився Олександр ДОЦЕНКО — майбутній борець за незалежність України у 20 столітті, діяч товариства «Просвіта» і «Юнацької спілки» (ЮС), ад’ютант Симона Петлюри, підполковник Армії Української Народної Республіки, історик визвольних змагань, публіцист, автор книг «Літопис української революції» та «Зимовий похід 6.12.1919 — 6.05.1920».

На виконання розпорядження Полтавської ОВА «Про демонтаж пам’ятників і пам’ятних знаків» за №417 у селах Дібрівка, Кибинці та Слобідка Миргородської міської ради прибрано з публічного простору незаконні комуністичні імперські маркери.

На виконання розпорядження Полтавської ОВА «Про демонтаж пам’ятників і пам’ятних знаків» за №417 у селі Книшівка Великобудищанської сільської ради Миргородського району демонтовано об’єкт під назвою «Пам’ятне місце, де проходили наради обкому комуністичної партії». Про це повідомили у виконкомі цієї громади та у представництві Українського інституту національної пам’яті (УІНП) в Полтаві. «Демонтаж здійснено у межах виконання закону України „Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії“», — пояснив представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар.

Після консультацій, що були надані представником Українського інституту національної пам’яті (УІНП) в Полтавській області Олегом Пустовгаром та на виконання розпорядження Полтавської ОВА №417 «Про демонтаж пам’ятників і пам’ятних знаків» у місті Миргород та у селах Веприк Великобудищанської громади й Шарківщина Ромоданівської громади Миргородського району із незаконних об’єктів «Борцям за владу Рад» демонтовано комуністичну символіку та російські пропагандистські написи. У виконкомах цих громад повідомили про підготовку до процесу ексгумації та переміщення поховань прихильників ленінської, червоної росії на територію комунальних цвинтарів.

На виконання розпорядження Полтавської ОВА «Про демонтаж пам’ятників і пам’ятних знаків» за №417 у селі Більськ Котелевської селищної ради Полтавського району демонтовано два незаконні об’єкти. Це «Пам’ятний знак на мiсцi загибелi комісара Бiльського червоногварлiйського загону T. Малохлiба» та «Пам’ятний знак на честь червоногвардiйців — односельчан, шо полягли в боротьбі за радянську владу». У часи СРСР комуністи ними маркували публічний простір села Більськ. Про це повідомили у виконкомі цієї громади та у представництві Українського інституту національної пам’яті (УІНП) в Полтаві.

18 липня 1995 року, 30 років тому, на Софійській площі у Києві відбулося поховання Патріарха УПЦ КП Володимира (Романюка). Ця подія увійшла в новітню історію під назвою «чорний вівторок». Бо закінчилася кривавим побиттям кількох тисяч людей, які прийшли віддати останню данину пам’яті Патріарху, дисиденту, першому предстоятелю Української Православної церкви Київського Патріархату (УПЦ КП). Серед учасників похоронної процесії були й священики та віряни Полтавської єпархії УПЦ КП, активісти Полтавського обласного осередку УНА-УНСО та Полтавських обласних організацій Народного Руху України й товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка.

У межах відзначення Дня Української державності на Українському радіо «Полтава» створили та протранслювали радіопередачу про Сергія Шемета. Вів передачу знаний раідожурналіст Олександр Бобошко. Спікером виступив представник Українського інституту національної пам’яті (УІНП) в Полтавській області Олег Пустовгар.

Під головуванням першого заступника Полтавського міського голови Валерія Пархоменка відбулося чергове засідання комісії з питань найменування та перейменування елементів міського середовища та інфраструктури, увічнення пам’яті осіб та подій. На ньому було підтримано ініціативу увічнити пам’ять про видатного уродженця Полтави, першого міністра освіти Української Народної Республіки Івана Стешенка. Як відомо, таку пропозицію на розгляд міської влади торік внесли представник Українського інституту національної пам’яті (УІНП) в Полтавській області Олега Пустовгар; доктор історичних наук, професор, ректор Полтавського університету економіки і торгівлі (ПУЕТ), голова обласної організації Національної спілки краєзнавців України Олексій Нестуля, а також знаний краєзнавець і письменник, автор книги «Іван Стешенко. Твори, переклади, вибране листування», лауреат премії Полтавської обласної ради імені Петра Ротача Григорій Титаренко.

Організаторами виступили ГО «Історія. Культура. Демократія» та громадська європейська інституція «European Endowment for Democracy». Спікери — депутати Верховної Ради, громадські діячі з Полтавської та інших областей й представники Українського інституту національної памʼяті (УІНП), зокрема, заступник голови УІНП, кандидат історичних наук Володимир Тиліщак, представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар, Марія Тахтаулова (м. Харків), Сергій Бутко (м. Чернігів), Уляна Громович (м. Одеса). Круглий стіл «Деколонізація та національна памʼять: державний вимір» відбувся в книгарні «Сенс» на Хрещатику. Спікери обговорювали процеси деколонізації, зокрема на Одещині, Харківщині, Полтавщині та Чернігівщині.