Рішенням №701 сесії Зіньківської міської ради Полтавського району з назви комунального закладу «Зіньківська публічна бібліотека ім. В.Г. Короленка» прибрано ім’я російського письменника Владіміра Каралєнка. Відтепер заклад має назву «Зіньківська публічна бібліотека». Про це повідомив представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

Рішенням №701 сесії Зіньківської міської ради Полтавського району з назви закладу культури «Бірківська сільська бібілотека-філія імені І.А.Цюпи прибрано ім’я учасника встановлення совєтської влади на території Зіньківського повіту на боці ленінської росії, продкомісара, секретаря ВЛКСМ Івана Цюпи. Відтепер заклад має назву «Бірківська бібліотека-філія». Про це повідомив ініціатор перейменування, представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

Документальний фільм «Холодний Яр. Воля України — або смерть!» продемонстрували телеглядачам Полтавщини на телеканалі «Місто+» з ініціативи представництва Українського інституту національної пам’яті (УІНП) в Полтаві. Показ відбувся у межах угоди про інформаційну співпрацю між телеканалом «Місто+» та УІНП.

З нагоди 386-ої річниці від дня народження Івана Мазепи — гетьмана Війська Запорозького, полководця, мецената, провідника антимосковського воєнно-політичного виступу, у Полтаві презентували книгу-брошуру «Мазепа. Karl ХІІ. Пётр І. Топ-10 міфів ru.пропаганди», яка є спільним проєктом Державного історико-культурного заповідника «Поле Полтавської битви» та Українського інституту національної пам’яті (УІНП). Ця книга — результат опрацювання упорядниками багатьох історичних джерел та досліджень і спростовує 10 найпоширеніших міфів про Полтавську битву та Івана Мазепу. Обидві презентації відбулися у закладах культури Полтавської міської територіальної громади — приміщеннях молодіжного простору ініціатив Центру культури та дозвілля та Центральної бібліотеки.

Державний архів Полтавської області влаштував тематичну лекцію «Революційна Українська Партія: провідники, програмні положення, становлення, напрямки діяльності» для студентів історичного факультету Полтавського національного педагогічного університету (ПНПУ). До просвітницького зібрання з нагоди 125-річчя з часу створення Революційної Української Партії (РУП) — першої у наддніпрянській Україні політичної партії, долучилися заступник начальника Полтавської ОВА Антон Чубенко, директор Державного архіву Валентина Гудим, її заступник Тарас Пустовіт, декан факультету історії та географії ПНПУ Юрій Вільховий, представник Українського інституту національної пам’яті Олег Пустовгар та проректор з наукової роботи Василь Фазан.

Днями кафедра всесвітньої історії, релігієзнавства та методик їх викладання Полтавського національного педагогічного університету (ПНПУ), Центральна бібліотека Полтавської міської територіальної громади (ЦБ ПМТГ), краєзнавчо-історичний клуб імені Федора Борківського при ЦБ ПМТГ організували презентацію книг «Олена Теліга» та «Окупація, або Правда про український Київ 1941 — 1942 рр.». Зібрання відбулося на історичному факультеті ПНПУ. На презентацію книг завітав їхній автор — громадський діяч, голова Організації українських націоналістів (ОУН), перший заступник Голови Державного комітету телебачення та радіомовлення України Богдан Червак.

Полтава остаточно розпрощалася з культом совєтського педагога, денікінця, співробітника НКВС Антона Макаренка. У Полтаві налічувалося три меморіальні дошки, їх демонтовано. 2 березня прибрано останню, найганебнішу: фасад старого корпусу Полтавського національного педагогічного університету (ПНПУ) очищено від дошки антиукраїнському діячеві Макаренку. Про виконання Закону «Про засудження та заборону пропаганди імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії»повідомив ЗМІ перший проректор ПНПУ Олексій Гура.

У селі Мачухи, що поблизу Полтави, виконком місцевої сільської ради та представництво Українського інституту національної пам’яті (УІНП) в Полтаві за участю першого заступника голови Полтавської обласної ради Олександра Лемешка організували просвітницькі зібрання з нагоди 160-річчя Івана Липи — борця за незалежність України у 20 столітті, міністра віросповідань УНР, письменника, лікаря.

Згідно з рішенням виконкому Полтавської міськради фасад житлового будинку вулиці Семена Антонця (будівля колишнього Полтавського учительського інституту) очищено від дошки звеличення денікінця і співробітника НКВС, совєтського педагога Антона Макаренка. Демонтаж здійснили працівники ЖЕО №2 за дорученням управління ЖКГ Полтавської міськради. Нагадаємо, відповідно до фахового висновку Українського інституту національної пам’яті (УІНП) географічні об’єкти, назви юридичних осіб та об’єктів права власності, пам’ятників та пам’ятних знаків, присвячених совєтському письменникові та педагогу, керівникові дитячих виховних колоній Макаренку А. С. належать до символіки російської імперської політики.

Міністерство культури та стратегічних комунікацій України видало наказ. Згідно з ним із Державного реєстру нерухомих пам’яток України вилучено низку об’єктів, які присвячені перемозі у Полтавській битві 1709 року Армії Московського царства Петра І над союзними військами шведського короля Карла XII та українського гетьмана Івана Мазепи. Наказ видано у межах виконання Закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» та на виконання рекомендацій Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики за результатами виїзного засідання у Полтаві 17 жовтня, присвяченого стану реалізації законодавства про деколонізацію (в частині пам’яток культурної спадщини) та перегляду реєстрів нерухомої культурної спадщини, що містять символи російської імперської політики. Відтепер Полтавська міська влада отримала повноваження щодо демонтажу «пам’ятників» російському імператору Петру І неподалік Спаської церкви і вулиці гетьмана Пилипа Орлика та в мікрорайоні Яківці, а також елементів звеличення прихвосня московського царя Петра I, військового діяча Московського царства, полковника Алєксєя Келіна із пам’ятника по проспекту Героя України, воїна полку «Азов» Віталія Грицаєнка.