22 січня, у День Соборності України у Полтаві урочисто відкрили меморіальну дошку барельєфного типу на честь видатного уродженця Полтави, першого міністра освіти Української Народної Республіки, історика українського театру, літературного оглядача, ученого-літературознавця, поета, перекладача і письменника Івана Стешенка. Нове місце пам’яті з’явилося на фасаді будівлі наукового ліцею №3 Полтавської міської ради по вулиці В’ячеслава Чорновола. Це історична будівля Першої чоловічої гімназії, у якій з 1882 р. по 1892 рік навчався Іван Стешенко. Церемонія відкриття барельєфу стала однією з ключових подій відзначення Дня Соборності у Полтаві, адже вінбув учасником обох історичних подій, «двох 22 січня» - проголошення 4 Універсалу 22 січня 1918 року та проголошення Акту Злуки УНР і ЗУНР 22 січня 1919 року. 

12 січня 1832 народилася Єлизавета Милорадович (у дівоцтві Скоропадська) народилася українська громадська і культурна діячка, голова Полтавського філантропічного товариства, меценатка, тітка діяча Української революції 1917-21 рр, гетьмана Української держави Павла Скоропадського. У межах деколонізаційних процесів та на виконання закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» за ініціативи професора Леоніда Булави та представника Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олега Пустовгара на 25-й позачерговій сесії Полтавської міськради 8-го скликання у селі Гожули вулицю Цвіточну (русизм, мовний покруч) перейменовано на пошану Єлизавети Милорадович. Також її увічнено у назві вулиці в приватному секторі мікрорайону «Браїлки» м. Полтава.

У межах виконання Законів «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» та «Про засади державної політики національної пам’яті України» фасад полтавської історичної будівлі-пам’ятки по вул. Гоголя, 22 «Просвітницький будинок Гоголя» (колишній кінотеатр «Колос-Віззорія») цими днями очистили від меморіальної дошки берельєфного типу, яка глорифікувала російського імперського сталінського актора Гайдарова.

Комунальні служби Полтавської міської громади з будинку по вулиці Володимира В’язуна демонтували анотаційну дошку, яка звеличувала військового діяча совєтської росії/СРСР Кагамлика.

За ініціативи Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та Департаменту культури, молоді та спорту виконкому Полтавської міськради у Полтаві вшанували пам’ять художника, поета, педагога, мистецтвознавця, етнографа, культурно-громадського діяча, засновника Сумського художнього музею, жертви сталінського російсько-комуністичного терору Никанора Онацького.

Український інститут національної пам’яті (УІНП) спільно з програмою «Партнерство за сильну Україну» цими днями провів у Полтаві семінар «Меморіалізація Війни за Незалежність України. Локальний досвід», присвячений актуальним питанням меморіалізації війни, які постають у громадах центру, сходу та півночі України.

Цьогоріч у грудні 100-річчя із дня народження Василя Романюка (Володимира) (1925-1995), патріарха Київського і всієї Руси-України Української Православної Церкви Київського Патріархату, церковного діяча, богослова, члена Української Гельсінської групи, політв’язня комуністичного режиму, діяча ОУН, борця за незалежність України у XX столітті за ініціативи Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та згідно із Постановою ВР «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2024-2025 роках» відзначається на державному рівні. У Києві, Івано-Франківській області та у селі Кустолова-Суходілка Михайлівської сільської громади Полтавського району Полтавської області відбулися заходи з вшанування пам’яті видатного Українця.

Нині триває прокат фільму «Ти — космос». Значна частина глядачів у соцмережах як одну із запорук успіху, таких собі симпатичних «родзинок» цього кіношедевру назвала суперовий музичний супровід.

У місті Лохвиця Миргородського району Полтавської області демонтували погруддя сталінського композитора Ісака Дунаєвського. Демонтаж проведено у межах виконання закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії». Поштовхом до усунення із центрального скверу міста Лохвиця бюста трубадуру СРСР, автору пісень про Сталіна та гімну столиці держави-агресора Москви стали консультації, які надав представник Українського інституту національної пам’яті (УІНП) у Полтавській області Олег Пустовгар начальнику відділу культури, сім’ї, молоді та спорту виконкому Лохвицької міської ради Ярославу Кабару. Йдеться про оприлюднення на офіційному сайті УІНП фахового висновку Експертної комісії УІНП щодо належності назвпам’ятників, присвячених совєтському композитору, уродженцю міста Лохвиця на Полтавщині Ісаку Дунаєвському, до символіки російської імперської політики.

220 років тому, у селі Сторожове Полтавського повіту (нині належить до Чутівської селищної громади Полтавського району Полтавської області) народився Дмитро Старицький — український театральний діяч, режисер-аматор і драматург, автор драми «Послідній кошовий запорізький» Дмитро Старицький. Цьогоріч 220-річчя із дня його народження за ініціативи Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та згідно із Постановою ВР «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2024-2025 роках» відзначається на державному рівні. За ініціативи представника УІНП у Полтавській області Олега Пустовгара у Чутівській громаді вшанували земляка просвітницькими зібраннями.