У Полтавському художньому музеї (галереї мистецтв) ім. Миколи Ярошенка експонується виставка робіт художника та першого голови Полтавського крайового Руху Олександра Келима. Експозиція складається із живопису, акварелі та фото. Проведення ініціював обласний Комітет зі вшанування пам’яті Олександра Келима.

Нове місце пам’яті на честь фермера, Героя України, Героя Небесної Сотні Віктора Чміленка відкрили у Полтаві в День фермера на фасаді будівлі по вулиці Міщенка, де знаходяться Полтавська обласна асоціація фермерів і приватних землевласників, що носить його ім’я та Департамент АПК Полтавської ОВА. Меценатом створення барельєфної анотаційної пам’ятної дошки став голова Полтавської Асоціації фермерів і приватних землевласників імені Героя Небесної Сотні Віктора Чміленка Василь Бурлака. Ініціативу фермерів Полтавщини було підтримано представництвом Українського інституту національної пам’яті (УІНП) в Полтаві та виконкомом Полтавської міської ради. В урочистій церемонії відкриття барельєфу на честь Віктора Чміленка взяли участь представники районних асоціацій фермерів Полтавської області, депутати Полтавської обласної ради.

150 років тому, 6 червня 1875 року на хуторі Олександрівка біля Лубен на Полтавщині народився Сергій Шемет — борець за незалежність України у ХХ столітті, діяч «Просвіти», «Братства Тарасівців», «Лубенської республіки», Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації «Український союз хліборобів-державників», журналіст, співредактор журналу «Хліборобська Україна», особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського, брат Володимира і Миколи Шемета.

У щойно відкритому просторі «Хартія — хаб» військовослужбовці та історики Вахтанг Кіпіані та Віталій Скальський провели для полтавців тематичну зустріч «Симон Петлюра за парканом національної свідомості українців». Організатори події: Хартія-Хаб та ініціатива «Місто Петлюри». Лекцію присвятили уродженцю Полтави Симону Петлюрі, який надихнув тисячі людей боротися за незалежність України.

З Державного реєстру нерухомих пам’яток України вилучено два російсько-комуністичні об’єкти у Полтавській області. Це «пам’ятник матросам Дніпровської флотилії» у м. Кременчук та «Пам’ятний знак на честь моряків Дніпровської військової флотилії» у селі Сазонівка.

Цими днями за ініціативи Українського інституту національної памʼяті (УІНП) відбулася відеонарада з питання проведення у Полтаві Всеукраїнського експертного круглого столу під назвою «Державний історико-культурний заповідник в Полтаві: нова назва, нова концепція». 

Про це повідомляє офіційний сайт Верховної Ради. 5 червня 2025 року парламент 257 голосами «за» схвалив проєкти постанов «Про перейменування окремих населених пунктів, назви яких містять символіку російської імперської політики або не відповідають стандартам державної мови» (реєстр. №11 363) та «Про перейменування окремих населених пунктів» (реєстр. №13 259). Перейменовано 184 населені пункти Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Київської, Кіровоградської, Луганської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Сумської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернігівської областей. На Полтавщині змінять назву 11 сіл. Перейменування здійснено у межах виконання законів «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» та закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» та про «Про забезпечення функціонування української мови як державної» функціонування забезпечення функціонування української мови як державної.

Про це на засіданні комісії з реалізації державної політики відновлення та збереження національної пам’яті українського народу на території Лютенської територіальної громади Миргородського району доповіли та надали необхідну фотофіксацію представники Рашівського старостинського округу. Головував на засіданні Лютенський сільський голова Володимир Омельченко.

Цьогоріч (у лютому та у травні) публічний простір Полтави очистили від споруд звеличення російського імператора Пєтра I. Так звані «пам’ятники» демонтували в мікрорайоні Яківці міста Полтава — поруч із музеєм «Поле Полтавської битви» та у так званому місці відпочинку московського царя Пєтра І поруч зі Спаською церквою та вулицею Пилипа Орлика, названою на честь видатного мазепинця, автора однієї з перших у світі конституцій, гетьмана України. Ці споруди прославляли ворожого царя Пєтра І та перемогу армії Московського царства над союзним україно-шведським військом у жахливій Полтавській битві, яка стала поворотним моментом в поступовій ліквідації російськими імперіалістами ранньомодерної козацької держави Гетьманщини.

У 2023 році депутати Мачухівської сільської ради Полтавського району прийняла рішення № 29/VІІІ «Про перейменування вулиць та провулків у населених пунктах Мачухівської сільської територіальної громади», зокрема вул. діячки ВЛКСМ Лялі Убийвовк переназвали на «вулицю Івана та Юрія Лип». А торік, у 2024 році згідно з розпорядженням Полтавської ОВА і за ініціативи представника Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олега Пустовгара перейменовано в Полтаві вулицю, у назві якої звеличувався російсько-комуністичний військовий діяч СРСР, завідувач відділу Полтавського обкому всесоюзної ленінської спілки молоді (ВЛКСМ) Тікунов. У новій назві цієї вулиці обласного центру пошановано Юрія Липу — ідеолога українського націоналізму, діяча УНР, письменника, полковника УПА, лікаря, автора української геополітичної концепції, засновника української фітотерапії. 5 травня минуло 125 років з дня народження Юрія Липи. Тож далі розповідь про цього видатного Українця.