Виконком Полтавської міськради склав список кіосків, власники яких просять дозвіл на подальше розміщення протягом наступних 5 років
ВРП на три місяці позбавила премій суддю Октябрського райсуду Полтави Марину Материнко за рішення, які дозволили МАФам стати капітальними спорудами
Інспекція виписала адмінпротокол з приводу незаконних кіосків на площі Слави. Їх власник — «Полтаваавтотранс» — говорить, що це капітальні, а не тимчасові споруди
У Полтаві в підземному переході кіоск перекрив для огляду зображення Гоголя і його цитати, що розміщені на гранітній стіні. Влада міста може тільки спробувати домовитися про перенесення МАФу, оскільки «Злато місто» — це приватна власність.
Мамай, на відміну від більшості інших кандидатів, мав на цих виборах великий плюс — він міг звітувати. Поки всі кандидати говорили про плани та стратегії розвитку, Мамай міг показати на прикладі його правління містом упродовж восьми років. Проте він цього не робив.
Ні для кого не секрет, що свита робить короля. Вибори пройшли, тому ми можемо проаналізувати команду кандидата на посаду міського голови Полтави Олександра Мамая.
На зупинці «Перша міськлікарня» знову з’явився старий кіоск, який частково перекрив рух для автомобілів та пішоходів
Олександра Мамая завжди критикували за те, що він за часів свого правління перетворив Полтаву на суцільний ринок. Проте зазвичай йому закидають «естетичний бік» проблеми, що є наслідком. Ми ж розповімо про першопричини.
Привітні сусіди, місця для вигулу собак, сучасні дитячі та спортивні майданчики, яскраві будинки та естетичні мурали на них, творчі і музичні вечори по вихідних, дитячий сміх біля фонтанів та зон відпочинку, багато зелені — дубовий гай та яблуневий сад. Комунальна інфраструктура, яка не ламається щомісяця та адекватні ціни за якісні послуги. 15 хв комфортним громадським транспортом з будь-якої точки Полтави до Корпусного парку. Ось моя ідеальна Полтава — Полтава майбутнього.
У чому Полтава утримувала першість серед усіх обласних центрів? Як мінімум, за кількістю незаконних кіосків на душу населення. За останні роки вони росли, наче гриби після дощу, захаращуючи й спотворюючи історичний центр. І ніхто з ними навіть і не думав боротися.