Щорічно 30 вересні світова спільнота відзначає Міжнародний день ортодонта
Ортодонтія — це не лише про красу та естетику зубів, їх положення, прикусу, це про загальне здоров’я людини. На перший погляд може здатися, що ортодонтія — це вузька стоматологічна спеціальність, яка займається виправленням порушень положення зубів і щелеп. Однак наукові дослідження доводять глибокий взаємозв’язок між правильним прикусом і станом дихальної, травної, мовленнєвої та опорно-рухової систем організму людини. І саме лікар-ортодонт виконує ключову роль в ранньому виявленні та корекції відхилень в розвитку зубо-щелепно-лицевої ділянки.
Сьогодні ми хочемо розглянути питання шкідливої звички дихати ротом. Майже 85% дітей дошкільного віку мають шкідливу звичку тримати рот відкритим. Одним із гасел Асоціації ортодонтів України є профілактика та попередження розвитку зубо-щелепних аномалій, які виникають, коли діти не навчені правильно дихати.
Правильне дихання передбачає вдих та видих через ніс як вночі, так і вдень, оскільки це забезпечує природний процес фільтрації, зволоження та зігрівання повітря перед потраплянням до легень. При такому типі дихання рот закритий, язик знаходиться в правильному положенні , створюючи тиск на піднебіння, тим самим стимулюючи розвиток носових ходів, гайморових пазух, ріст верхньої щелепи в ширину та довжину, коректну форму зубних рядів і положення зубів. Це в свою чергу стимулює правильний розвиток і положення нижньої щелепи. Усе разом є фундаментом для забезпечення коректного виконання функцій зубо-щелепової ділянки.
В той же час тривале ротове дихання порушує нормальне функціонування дихальної системи та негативно впливає на всі системи організму людини, зокрема зубо-щелепну систему. Знижує насичення крові киснем, є причиною частих респіраторних захворювань. Діти нерідко скаржаться на ослаблення пам'яті та уваги, головні болі. Сон у таких дітей неспокійний, супроводжується хропінням.
Під час ротового типу дихання, язик опускається вниз, мʼязи щік створюють більший тиск на верхню щелепу в бокових ділянках, що в подальшому призводить до її звуження. В той же час стимулююча функція язика на розвиток верхньої щелепи зводиться до нуля і на цьому фоні зʼявляються шкідливі звички прокладання язика між зубними рядами верхньої та нижньої щелеп. Це призводить до порушень функцій ковтання та мовлення, адже язику не вистачає місця на піднебінні. Внаслідок цього у дитини з'являється характерний зовнішній вигляд «аденоїдне обличчя» або «синдром витягнутого обличчя»: втомлений вираз і блідість обличчя, темні кола під очима, напіввідкритий рот, згладження носогубних складок, скупченість зубів верхньої та нижньої щелеп, які виступають вперед через недостатність місця в зубних рядах.
Діти вимушено зміщують голову допереду, щоб збільшити повітропрохідність дихальних шляхів, що в подальшому призводить до порушення постави - асиметрії плечей, лопаток і кульшових суглобів.
Саме тому лікарі-ортодонти наголошують на важливості носового дихання, як однієї зі складових гармонійного розвитку щелепно-лицевої ділянки.
Концепція профілактичної ортодонтії полягає в тому, щоб попередити розвиток аномалій завдяки формуванню умов для росту кісток лицьового скелета, нормального жування і виключення шкідливих звичок.
Зав. кафедри ортодонтії, д. мед. н., професор СМАГЛЮК Любов Вікентіївна
асистент кафедри КУЗЬМЕНКО Софія Іванівна
Прес-служба Полтавського державного медичного університету
