Майбутні вчителі географії та фахівці з туризму Полтавського педагогічного університету завершили сезон польових практик у Карпатах
Карпатська частина практики студентів кафедри географії, методики її навчання та туризму Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка розпочалася з відвідування Національного науково-природничого музею НАН України, що розташований у центрі Києва і є одним із найбільших природничих музеїв світу. Там практиканти й керівники практики мали насолоду поспілкуватися зі знаним геологом і палеонтологом, завідувачем відділу геології Володимиром Гриценком. Під час екскурсії студенти заглибилися в будову та еволюцію Землі, побували в карстовій печері, дослідили минуле та сучасне рослинного і тваринного світу України.
У межах практики студенти ознайомилися з географічними особливостями, історією та етнографією Івано-Франківщини завдяки зустрічі з директором обласного державного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді, головним редактором альманаху «Краєзнавець Прикарпаття», Почесним краєзнавцем України Михайлом Косилом. Він провів для практикантів екскурсію історико-краєзнавчим музеєм у м. Яремче та гостьову лекцію, присвячену організації й розвитку позашкільної освіти туристсько-краєзнавчого напряму.
Надзвичайно цінним для практикантів стало відвідування об’єктів природно-заповідного фонду, що знаходяться у підпорядкуванні Карпатського національного природного парку: еколого-пізнавальних стежок «Стежка Довбуша», «Вольєрне господарство», «Водоспад „Дівочі сльози“» та екотуристичного візит-центру Карпатського національного природного парку. Значущою для подальшого розвитку ділових контактів між ПНПУ імені В. Г. Короленка та Карпатського національного природного парку стала зустріч із заступником директора з наукової роботи парку Олександром Киселюком.
Потім навчальна практика перетворилася на справжню наукову експедицію до серця Карпат, де відточувалися навички пішохідного туризму під керівництвом кандидата педагогічних наук Євгенія Копильця. Одним із найяскравіших моментів стало підкорення Говерли — найвищої вершини України (2061 м). Підйом здійснювався синім туристичним маршрутом, а спуск — червоним, з верхів’я витоку річки Прут. Були ідентифіковані основні висотні пояси з типовими представниками флори.
Ще одним досягненням стало сходження на гору Ребра — одну із «двохтисячних» вершин масиву Чорногора й до двох неймовірних за красою найвисокогірніших озер України — Несамовитого (1750 м) і Бребенескула (1801 м), які мають льодовикове походження. Під час одноденного маршруту в 26 км студенти під керівництвом старшого викладача Сергія Сарнавського знаходили скам’янілості, визначали температуру води, обраховували витрати Пруту, спостерігали формування верхових боліт.
Справжньою смачною родзинкою дальньої практики стала подорож до села Кваси. Студентам під керівництвом доцента Анжели Шуканової вдалося пройтися підвісним («хитальним») мостом над Чорною Тисою, скуштувати унікальних слабовуглекислих (природногазованих) миш’яковистих вод світового значення, поласувати гуцульською перепічкою, смачним морозивом із лаванди, продегустувати різновиди крафтового пива на броварні «Ципа» та ще й побувати на місці падіння метеориту «Буркут».
Особливо цінним стало відвідування санаторію «Гірська Тиса», де студенти дізналися про оздоровчі програми санаторію, методи й високу результативність лікування мінеральними ваннами, відвідали Музей гуцульської спадщини села Кваси. Цікаво, що серед затишних алей санаторію знайшлося місце й пам’ятникові варенику, який чимось нагадує відомий полтавцям пам’ятник галушці. Студенти переконалися, що село Кваси виправдовує статус «крафтової столиці України», а також провідного центру лікувально-оздоровчого туризму й найкращого місця для вивчення рекреаційної географії України.
Польова практика вкотре підтвердила: географія і туризм — це не лише підручники, а й реальні подорожі, спостереження, дослідження та любов до рідної природи!
Пресслужба Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка
