Пенсія для пенсіонера що працює. Це справедливо?

При цьому, дякую Богові та мамі з татом, зі здоров’ям усе гаразд. Тож ще можу працювати. І взагалі, у світі існує безліч професій, робота на яких не передбачає значних фізичних навантажень. Крім цього, бурхливо розвивається медицина. Тому багато людей можуть працювати після 60 років досить довго.

Погляньте на Роналду. Наскільки він у порядку у свої 40! А Яромир Ягр у 46 років ще у НХЛ забивав. Тому плани підвищення пенсійного віку у багатьох країнах мають під собою не аби які підстави.

При цьому, більшість моїх друзів і знайомих молодші за мене. І звичайно, не обходиться без жартів — а ти часом не нахабнів? І пенсія, і зарплата — не жирно?

Жарти жартами, але питання не просте. А справді, чи справедливо, що пенсіонер, який працює отримує, пенсію? Спробуймо розібратися.

По-перше, про справедливість. Справедливо те, що вважає справедливим більшість членів суспільства. Інакше кооперація не можлива. Суспільство, де немає єдиного розуміння справедливості нежиттєздатне.

Тепер звідки береться це розуміння. Є два варіанти. Перше — договірна теорія. Люди домовилися між собою, що вважати справедливим, а що ні.

Друге — книга. Є книга, або якщо хочете, наратив, у який більшість вірить. Хто пише такі книжки? Тут три варіанти. 1. Пророк, який стверджує, що отримав одкровення від Бога і зміг переконати більшість, що так воно і було. 2. Правитель, який видав кодекс законів і за допомогою наявних у нього інструментів державної влади, примусив повірити всіх у їхню справедливість. 3. Філософ, який розробив теорію справедливості та за допомогою комунікаційних інструментів, переконав суспільство в її правильності.

На пророка я не тягну, у правителі не прагну, до філософа не дотягую. Тому можу лише взяти участь в обговоренні тих чи інших пунктів договору між співгромадянами, які і визначать, чи справедливо, що пенсіонер, що працює, отримує пенсію чи ні.

Пропоную відразу відкинути аргументи, які аргументами насправді не є. Ну, на кшталт, я сорок років біля верстата, грижу нажив, пенсія маленька, змушений підробляти, а ти закликаєш відібрати у мене чесно зароблену пенсію.

По-перше, я нікого ні до чого не закликаю. І точно, нічого ні в кого не відбираю. Просто хочу розібратися за допомогою логіки.

Почати треба із суті. Що таке пенсія, пенсійні виплати та пенсійні відрахування. Тут я бачу три основні варіанти.

Перше — пенсійні виплати — це моя страховка на випадок втрати працездатності. Насамперед за віком, рідше, у разі серйозного захворювання. Така сама, як і страховка автомобіля чи нерухомості.

Друге — це мої особисті накопичення, що відкладаються протягом життя, і які я планую використовувати тоді, коли втрачу дохід через неможливість трудиться як у молодості. Я можу відкладати гроші на власному рахунку або покласти їх на депозит. Можу купувати цінні папери, золото чи предмети мистецтва. І сподіватися при цьому, що вибрані мною інструменти збережуть мої кошти від інфляції. Або навіть примножать. Пенсійний фонд такий самий інструмент. Його плюс у гарантіях держави.

І, нарешті, третє. Це просто податок, який держава стягує з усіх працівників та цілеспрямовано витрачає на допомогу людям, які втратили працездатність за віком. У певному сенсі на цьому і побудовано так звану «солідарну систему» пенсійного забезпечення. Ті, хто працює сьогодні, допомагають тим, хто працював учора. І сподіватися, що ті, хто працюватиме завтра, допоможе їм. Тому і солідарна.

Виходячи з цього, у першому варіанті, пенсійні виплати до появи страхового випадку, тобто до втрати працездатності за віком, виплачувати несправедливо. Працюєш, отже, працездатність не втратив. Яка пенсія, чуваку? Ти ж не вимагаєш повернути страхові виплати, якщо від’їзд рік без ДТП.

І ще важливо розуміти — страховий випадок — це не настання пенсійного віку. Це саме втрата працездатності. Просто до його досягнення рішення про можливість працювати приймають лікарі, а потім ти сам.

Звісно, можливі варіанти. Припустимо, людина втратила працездатність частково. Легкою, і тому погано оплачуваною працею, вона займатися може. Наприклад, працювати вахтером цілком собі. У цьому випадку, мабуть, справедливою буде комбінована схема. Наприклад, перевищення зарплати від якогось рівня зменшує пенсійні виплати до якогось.

Можливий інший варіант. Пенсії людина не отримує, але пенсійні виплати, які роботодавець виплачує на її зарплату, повертаються їй за мінусом прибуткового податку. Адже на пенсію людина вже заробила. Навіщо ще? Мене такий варіант цілком влаштував би. Думаю, пенсійний фонд також. І кожен може вибирати як йому зручніше та вигідніше.

У другому випадку, враховуючи, що виплати це накопичення, людина має право отримувати їх з того моменту, коли настане термін виплат, а отже, з певного віку без урахування того, працює вона чи ні. Крім того, ці гроші вона може використати на свій розсуд — забрати будь-якої миті, хай і з дисконтом, використовувати як заставу для кредиту, наприклад, під квартиру. Якщо не помиляюся, така опція є у Сінгапурі. Крім того, людина може у разі не повного використання коштів передавати у спадок. Чому ні — це твої накопичення. Наприклад, померла людина до досягнення пенсійного віку — поверни гроші спадкоємцям. Такі опції, наскільки я знаю, існують у приватних пенсійних фондах.

При цьому маєш розуміти, що розпорядившись коштами неакуратно, ти можеш приректи себе голодною смертю в старості. І ніхто, окрім тебе, винен не буде.

Якщо ж пенсійні виплати є просто податок, то розпоряджатися ним має право держава. Тобто чиновники. Отримали певну кількість грошей і розподілили їх так, як вони вважають за потрібне. Комусь 3 тисячі пенсії — комусь 200 тисяч. І керуються вони в даному випадку не міркуваннями справедливості, а виходячи з ефективності. І це нормально. Їхнє завдання забезпечити безперебійну роботу держави, компенсуючи, наприклад, невисоку зарплату держчиновників обіцянкою підвищеної пенсії. Приблизно так улаштована пенсійна система у нас у країні. Якщо не по суті, то за фактом.

Звичайно, ви заперечите, що немає жодних державних грошей. Є гроші платників податків. Це так. Щоправда, якщо є ці платники податків. А чи вони у нас є? Безперечно, але дуже небагато. Підприємці переважно. Ті, що віддають у вигляді податків гроші зі своїх кишень та рахунків.

Це в англосаксів фішечка, що історично склалася, з приводу податків і платників податків. У них король якось необдумано додаткові податки ввів. На війну не вистачало. І у парламенту дозволу не запитав. Знаєте, що вони з ним зробили? Повісили на фіг. З того часу, а може й раніше, у чиновників до грошей платників податків підвищений пієтет. Так само як і платників податків підвищена увага до державних витрат. Якщо гроші мої, то будь ласка, використовуй їх максимально ефективно та справедливо.

У нас же платниками податків називають в основному в запалі суперечки і заради форсу бандитського. А вийди на вулицю і спитай у ста людей скільки податків на місяць чи на рік ти платиш, то ніхто й не скаже. Податки сплачує твій роботодавець. Прибутковий податок за фактом, хоча по суті начебто з твоєї заробітної плати. І то тебе мало це цікавить. Влаштовуючись на роботу кожному цікаво, скільки на руки. Решта не мої проблеми. А пенсійний, зараз ЄСВ, так просто роботодавець платить. І за фактом, і по суті. Раніше це так і називалося — податки на фонд заробітної плати.

А як треба? Все просто — отримай усе зароблене на руки, а потім сам піди й заплати. Щось у місцевий бюджет, типу на дороги. Щось у державний — армія, поліція. А щось у пенсійний фонд. Відірви від себе. Можливо, тоді ти відчуєш себе платником податків. А там, дивишся, і громадянином. Хоча ми чудово знаємо, до чого це призведе. Грошей не буде ні у бюджетах, ні у пенсійному фонді. Тому і покладає держава збирання податків із громадян на роботодавців. Їх легше контролювати. Тому й не буває у нас перед виборами дискусії між політиками щодо податків. Не в Америці живемо. В нас це нікому не цікаво. Тарифи — так, ціни — так. Податки немає. Для більшості це просто абстракція.

Але це так, ліричний відступ. Повернемось до пенсії. Ось ви спитаєте, навіщо це все? Відповім. Раптом станеться диво, і в нас з’являться політичні партії, які прагнутимкть не лише збагачення і сектантської відданості своїм лідерам. Раптом вони захочуть побудувати справедливе суспільство. Провести реформи. І запитають у нас, яку пенсійну систему ви вважаєте справедливою? У нас буде від чого відштовхнутися.

Підписки на канал, лайки, коментарі щиро вітаються!