Розмір тексту

Полтавська ВЕС забезпечить третину потреб області в електроенергії. Інтерв’ю з головою Глобинської ТГ Станіславом Джусем

Голова Глобинської міської територіальної громади Станіслав Джусь
Голова Глобинської міської територіальної громади Станіслав Джусь

Голова Глобинської ТГ Станіслав Джусь розповів про підсумки півторарічної роботи над реалізацією проєкту Полтавської вітрової електростанції, яку в найближчі роки планує будувати на території громади компанія ДТЕК ВДЕ.

— На території вашої громади планується будівництво найпотужнішої в Україні вітрової електростанції. Оскільки президент Володимир Зеленський акцентує на розвитку зеленої енергетики в Україні, розкажіть, як за 2 роки просунувся в реалізації проєкт Полтавської ВЕС?

— Реалізація проєкту розпочалася в травні ще минулого року — після підписання меморандуму про співпрацю та про можливість розробки детального плану території забудови для реалізації проєкту Полтавської ВЕС потужністю 650 МВт. Рішення про розміщення ВЕС саме в Полтавській області було прийнято через те, що ще на початку збройної агресії Росії проти України, у 2014-2015 роках, північно-східну частину нашої країни було відключено від Курської АЕС.

Таким чином Полтавщина, Сумщина та Харківщина стали дефіцитними щодо забезпечення електроенергією. У мирний час споживання електроенергії в Полтавській області сягало близько 1,7 ГВт, під час повномасштабного вторгнення відбулося зменшення виробничих потужностей — до 1,3-1,4 ГВт. Тобто, по суті, така вітрова електростанція в мирний час забезпечить третину потужності споживання, а на зараз — можна сказати, що половину.

Крім того, потенційно від розширення гірничо-збагачувального комбінату в нашій області буде збільшуватися промисловість та споживання електроенергії, що потенційно збільшить її дефіцит в нашому регіоні. Тому важливо, що це й проєкт є стратегічним, який об’єднує покриття дефіциту електроенергії та розширення сфери альтернативної енергетики.

Тож за цей короткий проміжок часу був розроблений і схвалений детальний план території забудови під Полтавську ВЕС, яка покриває близько 36 тис. Га площі. Зрозуміло, що це загальна площа по громаді, де передбачена можливість розміщення вітряків. Така велика площа необхідна для того, щоб було простіше визначити місця для розміщення вітряків.

Також треба зазначити, що один вітряк заміщає площу 400 метрів лісосмуги. Тобто ці вітряки працюють у форматі вітростримування, що є дуже важливим для аграріїв.

— Чи підтримує приватного інвестора керівництво громади і самі жителі?

— Звісно, і керівництво і громада підтримують інвестора. По-перше, цей проект вирішує питання дефіциту електроенергії, разом з тим — цей проект дає можливості для розвитку бізнесу.

— Чи виникають проблеми з точки зору виділення землі чи інших питань?

Проблеми в основному виникали не з власниками, а з орендарями землі — фермерами чи агрофірмами, бо їм не вигідно переробляти договори оренди. Тому саме вони наганяли страхи і розповідали негативні міфи власникам.

Але роботи ведуться, налагоджування комунікації із власниками здебільшого проводить сам інвестор. Деякі власники звертаються до нас за консультацією та роз’ясненнями.

— Як вам вдається вирішувати проблеми та налагоджувати діалог з інвестором?

— Окрім земельних ділянок для встановлення вітряків, яких має бути 100-150 штук, також ми надали в оренду інвестору технічні комунікації, зокрема дороги для під’їзду до будівельних майданчиків. Також ми допомагаємо інвестору комунікувати з власниками земельних ділянок чи орендарями.

— Чи є стереотипи у громади щодо вітрової енергетики, які можуть стати на заваді будівництву цієї ВЕС?

— Всі міфи, які існували, були розвіяні ще в період громадських обговорень. Для того, щоб уникнути будь-яких спекуляцій проектантами було збільшено санітарні зони від населених пунктів вдвічі — якщо допустима норма 300-350 метрів, то її було збільшено до 700 метрів. Це в свою чергу позбавляє мешканців від шуму та позбавляє можливості уникнути вигадок про електромагнітне випромінювання від вітряків.

Також вдалося побороти міф про те, що вітряки будуть знищувати птахів. Завдяки орнітологічним дослідженням вивчалися шляхи перельотів та міграції птахів — їхні види, висота польоту та інше.

— Які ваші плани на 2025 рік, щоб прискорити процес підготовки до будівництва цієї ВЕС?

— Інвестори на місці не стоять — на території громади працює їхня робоча група, яка вирішує земельні та юридичні питання. Також ведуться роботи з пошуку додаткових інвестицій. Наразі відомо, що хоче долучитися американська, німецька та датська компанії.

З початку 2024-го року інвестор також вже встановив декілька тестових станцій, які збирають інформацію по вітряних потоках — це 100-120 метрові вежі, де на різній висоті встановлені датчики, що фіксують потужність вітру в різний час доби. За попередньо зібраною інформацією, вітряні потоки достатні для реалізації проєкту та встановлення запланованих турбін.

Андрій ПЕТРОВ

Партнерський проект

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему