Студенти факультету історії та географії Полтавського педагогічного університету пройшли виїзну польову практику на Закарпатті
Практична підготовка є важливою складовою освітнього процесу майбутніх вчителів географії, фахівців з туризму та наук про Землю, якісну підготовку яких здійснює Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка. У межах практики, яка тривала впродовж 27 травня — 2 червня 2024 року, студенти, які здобувають фах на освітній програмі «Середня освіта (Географія)», вивчали особливості ландшафтів Карпат, здобувачі освітньої програми «Наук про Землю» проводили метео- та гідрологічні спостереження, а студенти, які опановують фах «Туризм та рекреація» аналізували рекреаційні ресурси Закарпаття та досліджували організацію окремих видів туризму.
З огляду на безпекову ситуацію цьогорічні маршрути практик пролягали територією Рахівського району Закарпатської області й Карпатського біосферного заповідника міжнародного значення. Студенти ознайомилися з експозиціями всесвітньо відомого Музею екології гір та історії природокористування в Українських Карпатах. Перед студентами виступив доктор біологічних наук, професор, заступник директора заповідника з наукової роботи Федір Гамор. Він розповів про сучасний стан природно-заповідної справи в Україні, про досвід роботи Карпатського біосферного заповідника зі збереження унікальних гірських екосистем та запровадження стратегії сталого розвитку в зоні його розташування.
У межах проходження практики студенти відвідали найунікальніші об’єкти в Україні — пам’ятний знак географічного центру Європи й еколого-освітній центр «Центр Європи», що розташовані у селі Ділове Закарпатської області.
Студенти побували в урочищі Кузій, де прокладено популярний екотуристичний маршрут «На Соколине Бердо», що проходить буковими лісами із ділянками пралісів — складовою всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. У супроводі гіда, кандидата біологічних наук, завідувача ботанічної лабораторії Карпатського біосферного заповідника Миколи Волощука студенти піднялися на вершину Соколиного Берда, шлях на яку пролягає вузьким, відкритим з одного боку серпантином. Ця місцевість відома великою популяцією реліктового тиса ягідного та низки карпатських ендеміків.
Під час проходження практики студенти зустрілися із сертифікованим гідом-екскурсоводом, підприємцем Рахова Василем Небелою. Авторський тур на гору Лису включав відвідування дегустаційної туристичної локації «Полонина „Роза вітрів“». На висоті 1100 метрів, де відкривається краєвид на всі двотисячники Карпат, студенти продегустувати крафтові сири і «біле золото» Гуцульщини — бриндзю. Василь Небела провів студентів унікальними стежками через букові праліси, каньйон гірського потоку з водоспадом Кам’яний, що допомогло скласти цілісне уявлення про природу Карпат та господарську діяльність гуцулів.
У Музеї гуцульської різьби у м. Рахів знаний різьбяр Юрій Павлович ознайомив студентів-практикантів із своїми роботами, виконаними різьбленням на груші, у яких майстер намагається зберегти далеке минуле корінного населення Карпат гуцулів — від молитви Сонцю до генетичного коду вишиванки. Юрій Павлович розповів, що найвідомішим фотолітописцем Гуцульщини, який прославив своїми талановитими роботами цей край на весь світ, був уродженець Полтавщини з Пирятина Микола Сеньковський.
Скрупульозне практичне вивчення природних і культурних цінностей Карпатського регіону є важливим компонентом становлення фахівців із туризму і рекреації, наук про Землю та вчителів географії, підготовку яких за акредитованими програмами здійснює кафедра географії, методики її навчання та туризму Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка.
