«Книжковий Арсенал»: французи, Донецьк і література

На вході у приміщення люди стояли у довгих чергах. Серед них були і молодь, і пенсіонери, і цілі родини, і маленькі діти, чулося багато мов та стільки ж діалектів. Щоб пройти всередину, потрібно було викласти лише 20 гривень на день (або 50 за п’ять), і за таку мізерну ціну можна було поспілкуватися з улюбленими письменниками, переглянути цікаві стрічки, зустріти нових людей і пізнати цілі культури.

Ми приїхали на «Книжковий Арсенал» аж 12 числа. Поза тим, що багато що вже було позаду, і відеозаписи деяких зустрічей вже можна було знайти в Інтернеті, так само багато цікавого чекало на нас і попереду. Найскладніше — майже неможливо — було спланувати час так, щоб встигнути всюди, або принаймні туди, куди тягнули інтереси.

Іздрик

Дорогою до першої локації — лекції Тараса Прохаська про українську письменницю Ірину Вільде — трапилися стенди видавництв з літературою на продаж, кілька виставок на цілком різні тематики, кінозали, а головне — сотні дорослих і дітей, захоплених спогляданням та творчістю.

Навіть вікінги читають

Особливе захоплення у нас викликав освітній проект «Арсенал Ідей», що складався зі сцени, майстерні і трьох лабораторій «Мистецтво», «Наука», «Інновації». На цій території дітям і дорослим надавалася цілковита свобода творчості. Таким чином, у «Мистецькому Арсеналі» науку зрівняли з мистецтвом у змісті та формах вираження, довели їх нерозривний зв’язок.

Центр літературної освіти координував проект-лекторій «Забуті класики», де відомі діячі сучасної української літератури розповідали про маловідомих письменників, про їх талант і внесок у розвиток української культури. Тарас Прохасько розповів нам про Ірину Вільде, талановитого прозаїка і драматурга, за чиїм романом «Сестри Ричинські» Львівський театр імені Марії Заньковецької багато сезонів підряд ставив виставу, котра збирала аншлаги. Важко сказати, хто б міг краще розповісти про Ірину Вільде, адже Тарас Богданович — її далекий родич.

Відразу після лекторію у тому ж залі відбулася розмова з Оксаною Забужко і Юрієм Макаровим про Київ, провінційність і місто як форму життя. Письменники згадали, яким був Київ до того, як його почали забудовувати, про правильність і довершеність його форм, порівнюючи його з Парижем у найкращі часи французької столиці. Тепер, вважають вони, місто змінило обличчя, у ньому надто багато будинків і замало повітря, і в цьому, зокрема, вбачає провінційність міста Оксана Забужко. За маскою сучасного Києва не розгледіти його історичність, його суть, і в такому невмінні заглядати у історичні витоки і полягає містечковість, вважає Юрій Макаров, і з ним не можна було не погодитися.

Відбувалося багато зустрічей з іноземними авторами та критиками. Лише за один день можна було поспілкуватися з чеськими, польськими, німецькими та французькими письменниками та художниками і дізнатися про їхню діяльність та творчість, поставити питання і обмінятися враженнями. Мартін Поллак з Австрії та Катаріна Раабе з Німеччини розповіли про те, якою побачив німецькомовний світ Україну і Майдан, і що їх співвітчизники з цього винесли.

Любко Дереш представив новий літературний фестиваль у цілком новому для України форматі. Відбудеться він на наступному тижні у Донецьку, точніше біля нього в платформі для культурних ініціатив «Ізоляція». Крім того, що ця подія внесе новизну у життя східноукраїнського міста, він освіжить і обличчя сучасної культури нашої країни і змінить форми її представлення. Цьогорічна тема називається «Мова і насильство» і торкатиметься широкого спектру проблем, починаючи від культурних і мистецьких, і закінчуючи цілком побутовий і нагальних — як, наприклад, мовне питання або небезпечне життя журналіста. Так що в українських митців та поціновувачів мистецтва є чудова нагода навідатися до Донецька, познайомитися з його ландшафтами, міським життям і мешканцями.

Ніч «Книжкового Арсеналу» запам’яталася віртуозною грою італійця Лоренцо Мео на роялі на другому поверсі будівлі. Звучали твори великих постмодерністів — Джона Кейджа, Кайї Сааріахо, Яана Ряетса та інших. Зал на 200 осіб був заповнений повністю, хоча вхід на концерт мав свою окрему ціну.

Пізніше у тому ж залі Мар’яна Садовська та Наталка Сняданко влаштували музично-літературний перфоменс за мотивами роману «Фрау Мюллер не налаштована платити більше». Перфоменс викликав вихор емоцій, жінки тримали цікавість глядачів до самого кінця, хоч було пізно і втома повинна була б взяти своє.

На «Книжковому Арсеналі» було ще багато цікавого — про все не розповіси при найбільшому бажанні. Такі події потрібно відвідувати, розширювати свій кругозір і пізнавати інші культури, знайомитися з новими людьми. Власне кажучи, саме в цьому полягає головна мета всіх подібних заходів, і «Книжковий Арсенал» успішно її досягає.

Катя КРОЛЕВСЬКА, спеціально для «Полтавщини»