ЗМІ: що нас чекає після «нідерландської гойдалки»

Два останніх тижні в інтернеті являються різні думки з приводу того, чого очікувати Україні та Євросоюзу після консультативного плебісциту в Нідерландах. 6 квітня 32% нідерландців взяло участь у референдумі, більша половина з яких висловилася проти імплементації угоди про асоціацію України з ЄС. Тим не менше 19 квітня уряд Нідерландів все-таки ратифікував угоду.

Британцям цікава ця ситуація у зв’язку із тим, що скоро в них самих — референдум, де розглядатиметься питання про подальше членство країни в Євросоюзі (23 червня).

На думку ВВС, «голосування широко розглядається в Нідерландах в якості критерію громадської думки по відношенню до ЄС. Воно було спровоковане інтернет-петицією євроскептиків-активістів, які залучили понад 400000 підписів. /.../ У результаті уряд Нідерландів отримав головний біль, тому що голландський парламент схвалив угоду про асоціацію ЄС з Україною в минулому році. Всі інші 27 країн-членів ЄС вже ратифікували угоду. /.../ Герт Вілдерс, лідер євроскептиків та антиісламської «Партії свободи», сказав, що такий результат був «початком кінця для ЄС».

У той же час The Guardian розмірковує: «За що люди голосують, говорячи «за» чи «проти», в першу чергу? Ви можете бути на боці європейського проекту, в той час вважаючи, що з війною, дуже корумпованою країною з 42 мільйонами чоловік і 5%-им падінням економіки у 2015 році — це занадто багато, щоб взяти на борт, принаймні на даний момент. Або ви можете бути на боці України у її прагненні вступу в ЄС саме тому, що, на вашу думку, це буде фатальним ослабленням організації.

Це дає табору євроскептиків більше аргументів, щоб стверджувати: «еліти роблять те, що вони хочуть, в будь-якому випадку».

У зв’язку з цим голландський референдум проводить вкрай негативну паралель із майбутнім британським референдумом з питання членства в ЄС. Там, принаймні, питання просте. Після того, як голосування буде завершене, відразу стає ясно: Великобританія йде або залишається.

/.../ Показово, що ніхто в Нідерландах не назвав референдум тривожним сигналом для політиків ЄС або проєвропейських політичних партій. Якщо навіть після фінансової кризи в Європі і лиха біженців вони до сих пір не прокидаються, то вони повинні бути в комі. Проте питання для кожного, хто вірить в європейський проект, є більш гострим, ніж будь-коли: які справи в організації, яка за останні кілька років виявилися не в змозі втримати свої кордони або свою грошову систему під контролем?

Натомість впливовийнідерландський щоденний журнал De Telegraaf не тільки розмірковує про наслідки референдуму для України та ЄС, а й робить свій несподіваний висновок: «Референдум є застарілим інструментом. Занадто пізно для референдумів. Ми вплетені в Європейський Союз із 27-ма іншими країнами».

Подібну думку ретранслюють експерти авторитетного німецького Der Spiegel: «Не має бути прямої демократії за рахунок Європи», тому що це може поставити під загрозу існування ЄС».

Наші сусіди поляки традиційно розділилися в думках. Видання Rzecz Pospolita підтримує євроскептиків та польських націоналістів, мовляв, українці — не європейці і нічого їм робити у ЄС, де і так багато проблем. Крім того, наголошує: навіть ратифікація угоди про асоціацію України з ЄС не є першим кроком для вступу до нього. Натомість Gazeta Wyborcza послідовно відстоює проукраїнську позицію, підбираючи відповідних експертів. Тому цікаві матеріали тих видань, які намагаються робити безпристрасний аналіз, як от спеціалізоване Euroaktiv.pl, журналісти якого аналізують можливий розвиток подій для всіх учасників «нідерландської гойдалки»: для України, Нідерландів, Євросоюзу, а також — і для Росії.

«Без сумніву, відмова від угоди про асоціацію України з ЄС з боку Нідерландів буде використовуватися російською пропагандою. Її метою буде переконати українців, що вони зазнають фінансових витрат у зв’язку з виконанням норм і стандартів ЄС, що є необґрунтованим і нереалістичним вступ до ЄС. З цією метою вже було використано заяву Прем’єр-міністра Нідерландів Марка Рютте, який за тиждень до референдуму заявив, що Україна ніколи не повинна стати членом Європейського Союзу, бо має певну роль буфера. Росіяни будуть також використовувати аргументи противників ратифікації, які відзначили, що прийняття угоди було б рівносильно наданню підтримки Україні в конфлікті з Росією, примушенню уряду збільшити залучення фінансових і військових ресурсів на користь першої. Противники ратифікації також підкреслили, що угода призведе до припливу нової хвилі іммігрантів в ЄС. В ході кампанії з проведення референдуму навіть обговорювалися причини аварії малазійського Boeing MH17, збитого над східною Україною в липні 2014 року, на борту якого було 193 голландських пасажирів. Крім того, росіяни вказують на нібито відсутність демократичної легітимності рішення ЄС, звинувачуючи політиків з держав-членів у ігноруванні громадської думки. Таким чином Росія, використовуючи результати референдуму, буде намагатися роздути заклопотаність громадян держав-членів щодо негативних наслідків співпраці з Україною. Вона також прагне заблокувати рішення про продовження санкцій».

У цьому контексті не можна не згадати російські ЗМІ. Цікаво, що вони, подібно до польських, представляють дві позиції — категорично антиукраїнську та стримано проукраїнську. Підсумки референдуму в Нідерландах традиційно викликали у більшості те, що можна назвати «стриманим злорадством» («нічого в України не вийде»). У той же час підтримка урядом Нідерландів угоди про асоціацію попри результати плебісциту стала «розчаруванням в європейській демократії» («продалися США»). Тому знайти справді виважений матеріал про наслідки «нідерландської гойдалки» у російському інформпросторі складно. Хоча інформаційне агентство «Росбалт» спробувало це зробити силами свого оглядача. Видання аналізує статистичні дані України та Росії в області економіки і робить висновок: обидві країни переживають важкі часи, розірвання торгівельних відносин та взаємні санкції згубно впливають на всіх. Але при цьому «голландский скандал не отменит того, что развод с Россией украинцы уже оплатили и наше экономическое пространство покинули».

Підготувала Анна ДОВГОШЕЙ