У Полтаві та Опішному показали документальний фільм «Повернення. Василь Кричевський»
Цьогоріч згідно із Постановою ВР та з ініціативи Українського інституту національної пам’яті (УІНП) 150 років з дня народження «українського Мікеланджело» — архітектора, маляра, творця нового стилю в українській архітектурі, автора проєкту будинку Полтавського земства (нині Полтавський краєзнавчий музей), автора Державного герба Української Народної Республіки (УНР) Василя Кричевського відзначається на державному рівні. Тож цими днями Департамент культури і туризму Полтавської ОВА, Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського та Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека імені Котляревського провели показ-презентацію документального фільму «Повернення. Василь Кричевський» за участю його творців.
Всеукраїнський прем’єрний показ влаштовують у містах, де жив і працював Кричевський, тож всеукраїнський тур прем’єрних показів стрічки стартував у Харкові.
Наступною стала Полтавщина. Спершу фільм презентували у Опішному, адже у 1916 році в цьому містечку у стилі українського модерну за проєктом Василя Кричевського та кераміста Юрія Лебіщака було зведено Будинок Кричевського-Лебіщака, а у 2013 року у цій будівлі відкрився музей мистецької родини Кричевських.
Потому стрічку показали й у обласному центрі, адже життя Василя Кричевського нерозривно пов’язане із Полтавою: тут він жив у 1903-06 рр; тут збирав етнографічні матеріали; тут підготував проєкт нового будинку Полтавського губернського земства, який виграв архітектурний конкурс; тут у 1908 році відбулося будівництво земства, в якому брав активну участь; тут тепер облаштований Полтавський краєзнавчий музей його імені, тут на пошану митця названа вулиця, а на будинку по вул. Пилипа Орлика, № 18/2 встановлена меморіальна дошка. Полтавцям кінопритчу студії «Телекон» і благодійного фонду «ДАР» «Повернення. Василь Кричевський» представили режисер фільму Сергій Заболотний, режисера Сергія Заболотного, продюсерка Валентина Подгорна та оператор-постановник Павло Попков. У фільмі знявся онук митця, майстер декоративного мистецтва Василь Лінде-Кричевський. Він приїздив із США в Україну для зйомок, які проходили в Харкові, Києві, Полтаві, Опішні, Каневі, Одесі, Львові та інших містах.
Сценарій до фільму написав Ігор Кобрин, автор знаменитих документальних фільмів «Собор на крові», «Хлібна гільйотина», «1941: Заборонена правда». Продюсерка Валентина Подгорна — голова благодійного фонду «ДАР». Оператор-постановник — Павло Попков, який знімав українські та міжнародні документальні фільми «Маріуполь — місто нескорених», «Ніл Хасевич. Мистецтво волі», «Yuriy, el ceramista». Художником-постановником виступив Сергій Маслобойщиков — відомий сценограф, кіно- та театральний режисер (вистави «Verba» за «Лісовою піснею» Лесі Українки, «За двома зайцями», фільми «Шум вітру», «Свій голос»). Музику до фільму написали Сергій Фоменко (популярний музикант, співак, композитор і автор пісень, лідер гурту «Мандри») та Роман Гриньків (славнозвісний бандурист, лавреат численних міжнародних і всеукраїнських конкурсів). Графіку зробив харків’янин Олексій Чекаль — автор офіційної символіки Православної Церкви України, знаний у світі каліграф, дизайнер, який працював над проєктами для Вселенського патріарха Варфоломія, Оксфордського університету.
На показ завітали громадські діячі, мистецтвознавці, журналісти, представники УІНП і ОДА, музейники, студенти, широкий загал поціновувачів таланту Василя Кричевського. Серед них: академік Віталій Ханко; краєзнавець Григорій Титаренко; науковиця, дослідниця, авторка-упорядниця книги «Розповіді про мистецьку родину Кричевських: Культурологічні нариси» Галина Галян; директорка обласної бібліотеки Надія Влезько та директор Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Олександр Супруненко. Останній зауважив, що у цьому музеї зберігається творчий спадок митця і членів його родини, побудована експозиція, присвячена життєвому та творчому шляху Майстра.
Інфографіку УІНП про Василя Кричевського можна переглянути тут: https://tinyurl.mobi/Zi3d
Полтавський офіс УІНП (за матеріалами інтернет-видань; світлини: обласна універсальна наукова бібліотека імені Котляревського)
