Воздвиження Чесного Хреста

Хрест — воля Отця, слава Єдинородного, радість Духа, окраса ангелів, укріплення Церкви, похвала Павла, твердиня святих, світло всієї вселенної.

Іван Золотоустий. «Проповідь про цвинтар і Хрест»

Епіграф, винесений на початок, показує ставлення до Хресного дерева у глибоку давнину. Це насправді дуже парадоксально. Властиво, що таке Хрест в дохристиянському світі. Це — шибениця, знаряддя мук. До хресної смерті присуджували злочинців, і то — рабів, таке покарання не розповсюджувалося на вільних громадян Риму.

Як же сталося, що Хрест, знаряддя вбивства, християни так піднесено прославляють? Навіть саме слово — «воздвиження» — означає піднесення.

Знаємо, що за історію людства багато героїв і відчайдухів гинули від рук катів. Тих героїв прославляють, але ніколи не прославляють знаряддя їх вбивства. Наприклад, було б дивно, якби прославляли снайперську гвинтівку, з якої був убитий Мартін Лютер Кінґ.

То чому ж християни прославляють знаряддя вбивства їхнього засновника? Та ще й як прославляють! «Радуйся, живоносний Хрест! Благочестя непереможна перемога! Двері райські, вірних утвердження, царська загорода, ним тлінь розорилася та відмінилася, переможена влада смерті, вознесіння від землі до неба, зброя непереможена, бісів погибель, слава мучеників, преподобним підживлення, прибіжище спасення, даруєш світові велику милість» (стихира з вечірньої на Воздвиження).

Для того, щоб зрозуміти Хрест, потрібно розуміти особу Ісуса Христа. Людський рід потребував піднесення до Божественного життя, бути включеним в Буття вищого порядку. Для цього вище, священне, Божественне начало максимально (в повноті свого буття) наблизилося до людини, так, що «і Слово сталося тілом» (Ів. 1,14).

Якщо Начало, вільне від зла, входить в стихію, де зло панує, більше того — стихія насичена злом (світ лежить у злі, — говорить священне писання), то яке страждання чекає на Того, хто приходить... Саме входження Ісуса у світ було стражданням від народження. І все заради того, що Бог захотів стати одним із нас, щоб підняти людину до Людини.

Тому річ не в тому, що Ісус своїм стражданням чи мужністю щось довів, як це було в тих, хто жертвував своїм життям задля інших людей.

Христос своїм входженням в історію людства перемінює, а точніше відновлює Божественну природу людини.

І природа Хресного знаряддя міняється, воно стає інструментом, засобом спасіння від зла, причетним до Христа, а відтак об’єктом поклоніння для тих, хто спасається. Сам Хрест нашого Господа Ісуса Христа є іконою нашої переміни та переміни речей.

о. Юрій КРОЛЕВСЬКИЙ