У наступному опалювальному періоді вартість опалення та гарячої води істотно зросте: експерт розповів, на скільки

Відповісти на запитання про вартість «комуналки» для українців в прийдешньому опалювальному сезоні попросили президента «Української організації захисту споживачів послуг» Олега Тітамира.

«Ціна опалення в новому опалювальному сезоні суттєво зросте: залежно від регіону — на 30−70%»

— З чим пов’язано очікуване підвищення житлово-комунальних тарифів?

— Прогнозую, що сумарне підвищення вартості житлово-комунальної платіжки для українців складе в середньому 20−40% в залежності від регіону. Це перш за все пов’язано зі стрімким підвищенням ціни на газ в Європейському союзі, до якої прив’язано ціноутворення на газовий ресурс в Україні.

Так, в кінці серпня вартість газу на голландському хабі TTF досягла 13-річного максимуму в 580 доларів за тисячу кубометрів. Це сталося на тлі дефіциту і швидкого запуску «Північного потоку-2», коли «Газпром» відмовився бронювати додаткові потужності транзиту через українську ГТС. Водночас власні газосховища європейських країн заповнені далеко не повністю. Така ситуація зі злетом ціни газу незабаром безсумнівно відіб'ється і на українських споживачах. Адже вартість блакитного палива в Україні є ключовою складовою тарифу на опалення та гарячу воду. А якщо конкретніше, то ціна на газ становить приблизно 60−80% вартості тепла й гарячої води, в залежності від підприємства та обладнання.

Сьогодні вже зрозуміло, що теплокомуненерго (ТКЕ) будуть купувати газ у новому опалювальному сезоні для виробництва тепла та гарячої води у «Нафтогазу» не за річним фіксованим тарифом 7,96 грн за кубометр, як населення, а за ринковими, «хабівськими» цінами. Тобто в найкращому випадку — по 10 грн за кубометр, в гіршому — по 14−15 грн за куб.

Нагадаю, що 19 травня цього року Кабмін припинив регулювання ціни на газ для теплокомуненерго. А незабаром закінчується дія меморандуму між урядом та Асоціацією міст України, підписаного на початку року, про те, що «Нафтогаз» буде продавати тепловикам газ за фіксованою ціною, а держава повинна компенсувати підприємствам ТКЕ надлишкову вартість газу, спожиту ними в минулому опалювальному сезоні. Але по факту цього зроблено не було.

Зате урядом через рішення НКРЕКП на початку липня було зроблено інший крок: регулювання і формування ціни на опалення та гарячу воду «з центру» передано виключно до компетенції місцевих органів влади. Внаслідок цього багато хто з них, зокрема, столичний муніципалітет, почали скаржитися на те, що на них, мовляв, уряд хоче «повісити» левову частку відповідальності за стрімке підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги, при тому, що в більшості міст і районів ці послуги надають комунальні підприємства. А це означає падіння рейтингів місцевих мерів і депутатів і провину за прийдешні соціальні протести.

До речі, у багатьох містах місцева влада сьогодні дотує теплокомуненерго, щоб ті якось підготувалися до нового опалювального сезону, але міські та районні бюджети традиційно тріщать по швах. Тому не можна виключати, що муніципалітети можуть перекласти ці витрати на плечі домогосподарств, заклавши ці гроші в структуру тарифу.

На жаль, не врятує від подорожчання житлово-комунальних послуг для населення в новому опалювальному сезоні й так званий річний тариф на газ, який уряд ввів з травня. Більшість побутових споживачів живуть в містах, в багатоквартирних будинках, вони не використовують газ для опалення квартир, а тільки для побутових потреб (приготування їжі). Частка вартості блакитного палива в комунальній платіжці не перевищує для таких споживачів 10% від загальної суми. Тоді як ціна на тепло в опалювальний період — це, щонайменше, половина щомісячних комунальних витрат домогосподарств.

— Які саме тарифи можуть вирости та на скільки?

— Ціна опалення та гарячої води для побутових споживачів в новому опалювальному сезоні суттєво зросте, в залежності від регіону — на 30−70%. Наприклад, для жителів Чернівців тариф на постачання тепла та гарячої води і, відповідно, на розподіл цих ресурсів, може злетіти на 70%, для полтавців — на 57-59%, для жителів столиці — від 30%. Для порівняння: середньозважений прогноз подорожчання по цих позиціях від Мінекономіки — на 33%, що виглядає досить «оптимістично».

У «Київтеплоенерго» ще в липні цього року заявили, що середньозважена вартість 1 гігакалорії тепла складе в новому опалювальному сезоні, тобто з 1 жовтня, 2151,77−2433,90 грн, в залежності від типу приєднання будинку. Для порівняння: нинішній тариф становить 1616,48 грн за 1 Гкал (з ПДВ). Таким чином, за опалення однокімнатної квартири в Києві в новому опалювальному сезоні, ймовірно, потрібно буде викласти від 1700 до 2000 грн.

 «Залежно від регіону слід очікувати подорожчання гарячої води на 15−35%»

— Прогнозую, що вартість кубометра гарячої води вже з середини осені зросте в Києві приблизно на 20%. Чинний тариф становить 99,79 грн за кубометр, а, наприклад, за підсумками 2020 року подорожчання склало 16,1%. В цілому по країні, в залежності від регіону, слід очікувати подорожчання платіжки за гарячу воду на 15−35%.

Щодо холодної води, тарифи в середньому по Україні, швидше за все, підвищаться на 15−20%. Нагадаю, що за підсумками минулого року подорожчання залежно від регіону склало 10−15%.

Це пов’язано з перманентним подорожчанням електроенергії для промисловості. Наприклад, в річному вимірі у 2019-2020 роках вартість струму для промислових підприємств зросла в середньому на 20−25%, перш за все, через підвищення тарифу «Укренерго» на передачу електроенергії магістральними мережами. Водоканали купують ресурс за промисловими цінами, і в виробництві холодної води витрати на електроенергію складають понад 50%. Тому зростання цін на перший ресурс пропорційно тягне вгору вартість другого. Водночас топ-менеджери водоканалів постійно скаржаться на те, що чинні тарифи не покривають реальних витрат підприємств.

Що буде із цінами на електроенергію та газ?

— З 1 жовтня вартість електроенергії зміниться. Чи справді українці будуть менше платити за електроенергію під час опалювального сезону?

— Приблизно 70% українців споживають менш як 200 кВт-год на місяць. Для цієї категорії тариф дійсно знизиться на 24 копійки. Тобто за умови максимального споживання у 200 кВт-год на місяць таке домогосподарство заощадить на місяць 48 гривень. Для інших споживачів економія буде вимірюватися «копійками». Водночас це тимчасовий перепочинок. Не мине й пів року, як уряд почне — чи поступово, чи різко — підвищувати вартість кіловат-години для побутових споживачів до промислового тарифу. Отже, в найближчій перспективі — ніякої економії, а якраз навпаки.

— Чи може держава впливати на тарифну політику в житлово-комунальній сфері?

— Щодо електроенергії — на тарифи уряд поки впливає, зберігши до початку травня 2022 року ПСО і базову ціну 1,68 грн за кВт-год. Після цього є всі підстави припускати, що спецзобов’язання «Енергоатому» та «Укргідроенерго» уряд скасує, і буде запущений так званий ринок електроенергії, коли ціни для побутових споживачів зрівняються з промисловими, тобто до 3,09−3,61 грн за кВт-год.

Далі, попри те, що з літа 2020 року в Україні запрацював ринок газу, з січня 2021 року, коли ціни на газ в Євросоюзі різко пішли вгору, уряд втрутився в цей процес і ввів держрегулювання, адміністративно обмеживши ціну на побутовий газ. Кілька місяців по тому Кабмін ввів квазіспецзобов’язання, зажадавши від газотрейдерів ввести річний тариф. Чи добре це? Для споживачів — безумовно, бо захищає їх від різкого підвищення тарифу. Чи суперечить подібна практика держрегулювання ринковим принципам? Напевно, так.

Водночас Кабмін може вплинути на тарифну політику стосовно, наприклад, опалення та гарячої води «з іншого боку»: наприклад, закріпивши своєю постановою можливість для теплокомуненерго закуповувати газ власного видобутку за ціною не більше 4000 грн за тисячу кубів. Але на практиці це поки виглядає нереально. Якщо ж в новому опалювальному сезоні споживачі отримають космічні платіжки, в Кабміні скажуть, мовляв, ми тут ні до чого, ніяк не можемо вплинути, адже не керуємо місцевими владами і тим більше теплокомуненерго.

Щодо електроенергії уряд міг би вплинути на тариф для побутових споживачів, наприклад, дозволивши «Енергоатому» продавати ресурс в комунальному секторі, скажімо, через спеціально створену компанію, за аналогією з «Нафтогазом». При собівартості кВт-год атомної електроенергії в 60 копійок, «Енергоатом» міг би реалізувати її домогосподарствам, скажімо, за 90 копійок за кВт-год — з вартою заздрості рентабельністю. Але факти — річ уперта. Так, минулого року частка дешевої атомної електроенергії в енергобалансі скоротилася до 38,89%, а обсяги дорогого струму, який виробляється теплоелектростанціями, навпаки, зросли до 38,84%. Через балансові обмеження «Енергоатом» недовиробив 2,659 млрд кВт-год електроенергії. Мабуть, комусь в істеблішменті занадто вигідно збільшувати частку дорогої, ресурсомісткої, а головне, «брудної» електроенергії, яка виробляється ТЕС.

Але знову ж таки, чи зможе влада набратися сміливості та впровадити ці реальні кроки для полегшення життя мільйонів українців, не прислухаючись до думки МВФ та інших західних партнерів, які категорично проти «антиринкових кроків» в житлово-комунальній та інших сферах? Питання відкрите, але, швидше за все, відповідь негативна, — підсумував Олег Тітамир.

Варто нагадати, що людям, які опалюють своє житло електрообігрівачами, тепер доведеться платити за електрику у два рази більше, ніж минулої зими. Річ у тому, що для цієї категорії споживачів скасовано пільговий тариф, який діяв раніше.

За матеріалами пресслужби «Полтаватеплоенерго»